12 годин без світла – реальний сценарій? Чи чекати українцям настільки довгих відключень

Аварійні графіки відключення світла вводяться в низці областей за командою диспетчера "Укренерго". Це відбувається, коли в системі виникає гострий дефіцит електроенергії, спровокований наслідками російських обстрілів. Такі відключення не є плановими та не передбачають попередження, на відміну від погодинних стабілізаційних.

Наразі ситуація в енергосистемі є складною. Тож, не виключено, що без світла споживачам доведеться залишатися протягом довгого часу. "Телеграф" поспілкувався з експертами, аби дізнатися, наскільки довгими можуть бути відключення та чи варто чекати на 12-годинні перерви від споживання світла.

Як працюють графіки в Україні

Графіки відключень електроенергії в Україні побудовані за принципом поділу споживачів на так звані черги. У стандартному форматі їх шість, і кожна з них охоплює приблизно рівні обсяги енергоспоживання.

При зростанні дефіциту електроенергії, до відключень залучається все більше черг. Якщо нестача невелика – вимикається лише одна. Якщо ситуація погіршується – одночасно можуть бути знеструмлені дві, три або навіть більше черг.

• 1 черга – електроенергії може не бути до 4 годин на добу.
• 2 черги – світла не буде орієнтовно 8 годин на добу.
• 3 черги – це вже до 12 годин без світла.
• 4 черги – понад 12 годин знеструмлення, додатково можуть відключати сірі зони (технічні ділянки мереж без чіткої прив’язки до черг).
• 5-6 черг – це вже екстрені відключення, які виходять за межі графіків. У такому разі планові графіки можуть не працювати взагалі.

На загальнодержавному рівні обсяг обмежень визначає НЕК "Укренерго". А вже обленерго (оператори систем розподілу) вирішують, у яких регіонах і які саме черги підлягають відключенню.

Важливо, що хоча більшість обленерго використовують 6-чергову систему, кількість черг у різних регіонах може відрізнятись – у деяких областях вона більша або менша, залежно від особливостей енергетичної інфраструктури.

Зима не буде фактором поразки

Як вважає генеральний директор групи компаній "Метрополія" Віктор Куртєв, найгірший сценарій з відключеннями, який може чекати українців – введення аварійних відключень для чотирьох черг споживачів електроенергії. Однак, навіть у такому випадку, уточнює він для "Телеграфа", це може тривати дві години.

В інтерв’ю для журналіста Андрія Куликова, Куртєв вказує: навіть за реалізації найгіршого сценарію Україні вдасться пройти цю зиму:

Якщо людина живе у великому місті, багатоквартирному будинку – їй треба, як говорить Куртєв, заощаджувати електроенергію, вмикати потужні електроприлади вночі, коли навантаження системи найнижче, а не ввечері, коли відбувається пікове споживання.

"Треба готуватися до ситуацій, коли буде тимчасово припинено постачання тепла по централізованих системах – переходити на автономні рішення, наприклад, котли на сприту і так далі. Думати про себе і про свою сім’ю, розуміти, як можна її обігріти в той період, коли після чергових ударів енергетики будуть працювати з поверненням обладнання у стрій", – говорить він.

Відключення надовго: чому це не тимчасове явище

Масовані російські атаки на українську енергетику не лише продовжуються, а й посилюються. Пошкодження інфраструктури — від гідроелектростанцій до магістральних ліній електропередач — знову змушують енергетиків застосовувати графіки відключень у багатьох регіонах. І, як свідчить практика останніх тижнів, така ситуація може затягнутися.

Про те, чого очікувати взимку, чи допоможе запуск атомних блоків, і що може ускладнити ситуацію ще більше, в коментарі "Телеграфу" розповіла заслужена енергетикиня України, ексміністр енергетики Ольга Буславець.

За словами експертки, стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії вже стали частиною нашої повсякденності, і причин для швидкого поліпшення ситуації немає.

Складною залишається ситуація на Чернігівщині та Сумщині, де пошкодження суттєво ускладнили подачу електроенергії. І хоча енергетики намагаються стабілізувати систему, вже зрозуміло: ця зима буде найскладнішою за всі попередні роки війни.

Запуск останнього з дев’яти атомних блоків на підконтрольній території — безперечно, важливий крок, який посилює енергетичну стабільність. Проте, зазначає експертка, це не вирішує проблему локальних дефіцитів.

"Це покращить загальний баланс, але не допоможе регіонам центру та сходу України. Саме там втрачена значна частина генерації, і саме там зосереджена енергоємна промисловість. Передати додаткову електроенергію із заходу технічно неможливо — мережі передачі мають свої обмеження", — пояснює Буславець.

Найбільшим ризиком для енергетики, як і раніше, залишаються нові удари РФ, особливо у пікові години — зранку та ввечері. І навіть часткове знищення обладнання може мати довготривалі наслідки.

"Генерацію, яку вже втрачено внаслідок жовтневих атак, не вдасться швидко відновити. Йдеться про складні енергетичні агрегати, замовлення та виготовлення яких триває щонайменше 6 місяців. Якщо удари продовжаться — ситуація лише погіршиться", — попереджає ексміністерка.

Оптимістичного сценарію немає

Про можливі сценарії розвитку подій також розповів експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. За його словами, точно передбачити перебіг подій наразі неможливо, але умовно ситуацію можна змоделювати за двома напрямами: нейтральним та песимістичним. Оптимістичного варіанту, на думку експерта, наразі не існує.

На думку експерта, для того, щоб зима минула відносно спокійно, мають зійтися одразу кілька сприятливих обставин. Насамперед — аномально тепла погода. Це, звісно, не розв’яже проблему, але значно полегшить проходження опалювального сезону. Втім, сподіватися лише на природу — надто ризиковано. Крім того, погодний фактор має поєднатися з безперебійною роботою атомної генерації, відсутністю дефіциту газу й стабільністю системи в цілому.

Існує й більш реалістичний — поміркований — сценарій: так чи інакше зиму вдасться пройти, але не без труднощів. Причому навіть за відносно звичних умов — коли морози тримаються кілька тижнів, але без ракетних атак — особливих підстав для оптимізму немає. У нинішньому стані енергосистема настільки вразлива, що кількох днів сильних морозів буде достатньо, аби спровокувати масштабні відключення.

"Не на всіх ключових підстанціях НЕК "Укренерго", по яким активно били росіяни у 2022-2023 роках і цим нанесли суттєві пошкодження, проведені капітальні ремонти. На жаль, це нормально, бо має значення час, гроші та відсутність можливості замовити нормальне обладнання. Тож частково об'єкти ще в оперативному ремонті. До того ж руйнації зазнали Зміївська теплоелектростанція та інші об'єкти ДТЕК. І все це додаткові ризики для стабільного проходження опалювального сезону у вигляді масових відключень електроенергії. Це можуть бути різна тривалість і у різні періоди, в когось навіть до 20 годин, а в когось 10. Це песимістичний варіант", — наголошує експерт.

Наразі ж, за його словами, Росія змінила підхід до енергетичного терору і навесні 2025 року почала активніше бити по газовій інфраструктурі. У таких умовах нейтральний сценарій означає режим обмежень на рівні 50/50 — тобто, 12 годин на добу зі світлом, 12 — без нього.

Песимістичний сценарій, зрозуміло, передбачає ще серйозніші проблеми — холодну зиму, посилення атак по енергооб’єктах та значний дефіцит електроенергії по всій країні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що початок опалювального сезону в Україні цього року змістився через поєднання двох чинників — аномально теплої погоди та постійних обстрілів з боку РФ, які ускладнюють запуск систем. Попри це, в окремих регіонах тепло вже почало надходити в оселі.