З Чорної грязі майже в князі: не кожен знає історію цієї київської вулиці (фото, відео)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 544
Покровська вулиця — свідок історії Києва з XV століття
Покровська вулиця — одна з найстаріших вулиць Києва. Вона пролягає у серці Подолу — від Андріївської вулиці до Контрактової площі, зберігаючи особливий історичний шарм і давню дугоподібну форму, яка дійшла до наших днів ще з часів середньовічного міста.
Перші згадки про місцевість, де нині пролягає Покровська вулиця, датуються серединою XV століття. Тоді вона мала зовсім не привабливу назву — Чорна грязь. Ця назва виникла не випадково: під схилом гори Киселівки простягалися заболочені землі, з яких били численні джерела.
Коли тут почали забудову виникла зрозуміла назва — Гнила. Весняні води й дощі затоплювали подвір’я, а підвали будинків часто стояли у воді. Попри непрості природні умови, життя на Гнилій вирувало. Саме тут, після наданого у XV столітті привілею польського короля, оселилася вірменська громада. Вони збудували Успенську Богородицьку церкву, а згодом — церкву Різдва Богородиці, яка згоріла у 1651 році.
У 1685 році на вулиці постала Покровська церква, від якої вона й отримала свою сучасну назву. З того часу Гнила поступово перетворювалася на Покровську, а на міських планах XVIII–початку XIX століть її також позначали як Різдвяну.
До великої пожежі 1811 року Покровська була однією з головних вулиць Подолу — забудована переважно мурованими будинками, які, на відміну від дерев’яних, витримали вогонь. Саме тому сьогодні Покровська — одна з небагатьох київських вулиць, що зберегла свою первісну, вигнуту лінію, нагадуючи про давній вигляд Подолу до його перебудови у XIX столітті.
У 1955 році радянська влада перейменувала Покровську вулицю на честь відомого хіміка — академіка Миколи Зелінського. Однак у 1990 році історичну назву Покровська було відновлено.
Сьогодні Покровська вулиця — це цілий музей просто неба. Тут збереглися унікальні пам’ятки архітектури, зокрема "Дім вдів" 1892 року побудови, жіноча гімназія та чисельні житлові та торгові будинки початку XIX століття.
Раніше "Телеграф" розповідав, що окрім Гнилої у Києві була Навозна та Бидлогонна вулиця. Всі вони — частина історичної спадщини столиці.