Ситуація з дефіцитом надовго: що означають нові удари по Добротворівській та Ладижинській ТЕЦ

Три великі теплоелектростанції — Бурштинська, Добротвірська та Ладижинська — зазнали пошкоджень унаслідок нової хвилі російських ракетних обстрілів. Ці удари можуть суттєво погіршити ситуацію з енергопостачанням у центральних і західних регіонах, підсилюючи дефіцит потужності в об’єднаній енергосистемі.

"Телеграф" звернувся до енергетичних експертів, аби з’ясувати потенційні наслідки атак і дізнатися, як Україна може адаптуватися до нових викликів у сфері генерації та розподілу електроенергії.

Профіциту більше не буде. Буде більше дефіциту

Пошкодження одразу трьох великих теплоелектростанцій — Ладижинської, Добротвірської та Бурштинської — не лише загострює дефіцит потужності, а й ускладнює балансування енергосистеми в умовах уже існуючого навантаження. Хоча масштаб і тривалість наслідків ще неможливо точно спрогнозувати, експерти визнають: ситуація із резервами в мережі ускладнюється, і країна входить у новий опалювальний сезон з обмеженим ресурсом маневру.

"Точно можу сказати, що Ладижинська ТЕС свого часу сильно постраждала і те, що вона продовжує працювати, це – неймовірні зусилля величезної кількості людей, і енергетиків, і проєктантів, і партнерів. В будь-якому випадку, це крок до того, що дефіцит потужності в українській мережі зросте. І нам треба готуватися до скорочення споживання", – вважає Роман Зінченко, енергетичний експерт і співзасновник "Greencubator".

За його словами, ситуація енергетичного дефіциту в Україні затримається надовго, оскільки вже звичний статут профіцитної держави ми втратили.

Важлива складова, за його словами, полягає в тому, що росіяни завдають ударів і по дистрибуції – розподіленню, і по генерації. А українські енергетики постійно шукають нові шляхи для транзиту, і це, як говорить Роман Зінченко, непросте завдання.

"Зокрема, воно може передбачати відновлення або створення нових вузлових підстанцій і побудову інших шляхів. Я знаю, що деякі міста зараз для того, щоби заживити інфраструктуру свою, почали розвивати власні енергетичні кільця. Енергетичне кільце, воно важливе для того, щоби можна було передати електроенергію від своєї генерації на свій водоканал, на свої теплові підстанції. Це – одне з таких важливих завдань", – говорить експерт.

Крім того, Роман Зінченко сподівається, що наразі вдалося створити певний резерв комплектуючих трансформаторів, інших критичних компонентів, які будуть необхідними для того, аби відновлювати і будувати саме вузлові трансформаторні підстанції, як ключові для нас, щоби енергія рухалася по вузлах об’єднаної енергетичної системи.

ТЕС приречені не всюди?

Удари по Добротвірській та Ладижинській ТЕС, що знаходяться у Львівській та Вінницькій областях вже відбувалися раніше. Однак, як зауважує Ігор Тинний, український бізнесмен, засновник і співвласник енергетичного холдингу "Гідроенергоінвест-Акванова", долетіти до них можуть лише крилаті ракети або далека балістика.

"Відповідно, такі станції більше шансів захистити, аніж ті, до яких може долетіти керована авіабомба або балістична ракета малого радіуса дії", – говорить він.

Експерт пояснює: шанс, що велика генерація виживе у прифронтових або прикордонних областях, де росіяни мають широкий спектр можливостей щодо ураження об’єктів, мінімальний – на його особисте переконання, його практично немає.

"Великі станції і електропідстанції для передачі енергії, які знаходяться в Харківській, у Дніпропетровській, в Запорізькій областях, не будуть стабільно працювати. Їх будуть знищувати відразу після відновлення, бо мають таку можливість", – пояснює він.

Шанси захистити такі об’єкти в глибині території України все ж є суттєво більшими, як і шанс їхнього виживання в перспективі.

Чому Україні треба відмовлятися від великих об'єктів генерації

Внаслідок російського удару по Ладижину Вінницької області, місто залишилося без світла, води та тепла. Аналогічна ситуація, щоправда, поки з зовсім іншими хронологічними масштабами відбувається в Шостці на Сумщині та в Ніжині на Чернігівщині. Виникає питання: а чи не повторять міста в центрі та на заході долю прифронтових та прикордонних населених пунктів, залишившись без світла на довгий час?

Роман Зінченко називає Ладижин важливим та великим енергетичним вузлом – крім ТЕС, в місті є навіть мала ГЕС. З самого початку повномасштабного вторгнення місто іноді перебуває під обстрілами – і ця проблема є характерною для всіх населених пунктів, які знаходяться поруч з великим енергетичними об’єктами, як і, наприклад, в Українці Київської області.

"Подібну проблему ми бачимо в місті Українка. В містах, яким довелося дуже стрімко будувати додаткову теплову генерацію. Велика генерація має скидне тепло, яке варто використовувати правильно. Найправильніший механізм – когенераційні станції, які віддають і тепло, і електроенергію. Головна проблема лише в тому, що ці малі станції поки лише рухаються до масового застосування в Україні", – говорить він.

Українці ж звикли до використання саме великих об’єктів. А також не варто забувати, що сама архітектура енергетичних мереж зав’язувалася повністю саме на цей великий об’єкт, оскільки за часів її створення ніхто не думав, що Росія буде регулярно вибивати генерацію. Зараз, вважає Зінченко, частину цієї ідеології треба буде змінювати.

Росія існує — загроза існує: як Україні планувати енергосистему

Ситуація з електропостачанням та погодинними відключеннями в західній частині України залишається трохи кращою – на правому березі цього року ударів по потужностях не було, до того ж певне полегшення приносив імпорт. Такі причини називає енергетичний експерт Андріан Прокіп.

Сенс таких російських ударів полягає в тому, щоби зменшити доступні потужності в електросистемі. За словами експерта, зараз йдеться не про відрізання якогось регіону.

"Це, в принципі, про послаблення електросистеми в цілому, послаблення правого берега і спроба обмежити імпорт", – говорить він.

Бурштинська та Добротвірська ТЕС є одним з головних вузлів та місць генерації. Загроза для цих об’єктів та подібних ним буде залишатися актуально протягом ще дуже довгого часу.

"Загрози є до тих пір, поки Росія існує. Нам потрібно вчитися планувати функціонування нашої енергосистеми, виходячи з реалії, яка називається "Росія існує". До тих пір, поки Росія існує, вона буде втілювати агресивні плани. Просто до 2022 року ці плани, вони були в обмеженому географічному просторі", – говорить Роман Зінченко.

Єдина країна, єдина система, єдиний дефіцит

Зараз Україні потрібно вдосконалювати архітектуру енергетичної системи таким чином, щоби вона була спроможна виживати за умови продовження таких агресивних дій стосовно неї. Як приклад експерт наводить Львів – місто, в якому чимало зробили, щоби заживити критичну інфраструктуру.

За його словами, питання обмеження електропостачання буде стояти гостро не тільки в частині певного регіону. Удари по ТЕС на заході України дадуть про себе знати і в центрі, і на сході.

"Так чи інакше, ця ситуація буде впливати на всю енергосистему України, тому що вона функціонує як єдине ціле. Якщо прилетіло по Прикарпаттю, це не означає, що Київ може себе почувати спокійно. Тому що це – єдина система з єдиним балансом і, на жаль, з єдиним дефіцитом. Ми зараз в ситуації дефіциту", – говорить експерт.

Тож, говорити, сподіватися або мріяти про те, що якийсь український регіон буде вільний від відключень не можна. Енергосистема страждає від єдиної дефіцитарності.

"Певна географічна прив'язка є, але вона базується і на тому, де є історія з трансформаторними підстанціями. Система єдина, відповідно диспетчери об'єднаної енергосистеми шукають шляхи для того, щоби шукають шляхи для того, щоби цей дефіцит якимось чином скомпенсувати", – підсумовує він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що сьогоднішні ракетні удари по теплоелектростанціях у Ладижині, Добротворі та Бурштині — ще один етап системної спроби Росії зірвати стабільне електропостачання України напередодні опалювального сезону. Тим часом українська влада активізує дипломатичні зусилля з метою посилення енергетичного захисту, і перші результати міжнародної підтримки вже починають з’являтися.