Як злетять тарифи після закінчення мораторію: зношені мережі визначатимуть ціну — експерти
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
- 1200
Експерти галузі попереджають про неминучий перехід комунальної сфери на ринкові ціни
Нацбанк спрогнозував, що після завершення опалювального сезону 2025-2026 років тарифи на комунальні послуги можуть зрости. Регулятор очікує поступове приведення частини цін до економічно обґрунтованих рівнів, хоча точних цифр не назвав. Така невизначеність щодо масштабів коригування стала ризиком для прогнозу інфляції.
"Телеграф" розповідає, чи дійсно існують підстави для підвищення комунальних тарифів, що кажуть експерти галузі про їхню обґрунтованість і які проблеми стоять за цією дискусією. А ще – хто має платити за відновлення зруйнованої енергетики та чому мораторій на зростання цін може завершитися.
Депутати спростовують прогнози Нацбанку
Олексій Кучеренко, народний депутат і перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКГ, у коментарі "Телеграфу" різко розкритикував позицію регулятора.
Нацбанк абсолютно нічого не розуміє в тарифній політиці. Він займається своєю монетарною політикою. Хай займається. А коли мова йде про тарифи, він має, в першу чергу, фахівців слухати і в першу чергу прочитати висновки Тимчасової слідчої комісії з ціноутворення в енергетиці стосовно того, що існуюча ціна на електроенергію і на газ повністю покривають всі економічно обґрунтовані витрати. І тому абсолютно немає потреби на підвищення тарифів, цін на електроенергію і на газ, —
заявив він.
За словами Кучеренка, висновки слідчої комісії чітко показують: поточний тариф покриває всі витрати. Більше того, депутат наголосив, що ці тарифи були встановлені з порушеннями, без чітких розрахунків.
Хто має платити за відновлення енергетики
Нацбанк обґрунтовує можливе зростання тарифів необхідністю додаткових фінансових вливань в енергетичні компанії через руйнування від ракетних ударів. Однак депутат має принципово іншу позицію щодо джерел фінансування.
Він також зазначив, що джерело фінансування має бути іншим, а не тариф для населення.
Я хочу запитати: а хто сказав, що це відновлення і ремонти мають відбуватися за рахунок населення? Це звідки, що Нацбанк так сміливо заявляє? Як на мене, це (має відбуватися, — Ред.) за рахунок репарацій, — обурюється Олексій Кучеренко.
Мораторій діє, але не для всіх
Наразі в Україні діє заборона на підвищення тарифів на послуги з розподілу природного газу, теплову енергію та постачання гарячої води. Цей мораторій триватиме на період воєнного стану та шість місяців після його завершення. Виняток становить лише електроенергія, тарифи на яку вже зросли.
Проте експерти галузі попереджають: зростання цін неминуче. І причин для цього кілька.
Зарплати з'їдають левову частку коштів
Ірина Корчак, директор ОСББ "Зарічний 3-А", у розмові з "Телеграфом" пояснила економічні реалії комунальної сфери.
Тут питання економіки. Найголовніша частина всього процесу – це зарплата людей. У нас витрати на оплату праці становлять близько 65–70%. За 6 тисяч гривень нормальних фахівців не знайдеш, тож ринок диктує нові пропозиції щодо зарплати. Люди хочуть отримувати гідну оплату, а це все лягає у тарифи, —
зауважила вона.
За словами Корчак, підприємства витрачають 65-70% бюджету лише на заробітні плати співробітникам. А ринок праці диктує нові умови – за мінімальні гроші знайти кваліфікованих спеціалістів неможливо.
Україна ніколи не мала ринкових цін на комуналку
Директор ОСББ вважає, що в Україні комунальні тарифи багато років залишалися предметом політичних ігор, а не відображенням реальної ринкової вартості.
Ми ніколи не мали ринкової ціни на комунальні послуги для населення. Ринок лише почав формуватися. Весь світ уже давно перейшов на ринкові відносини, а в нас тарифи використовувалися у передвиборчих цілях, —
наголосила Ірина Корчак.
Вона також навела конкретні цифри: для комерційних підприємств зараз електрика коштує майже 10 гривень, газ – 37 гривень за куб. Для населення ці тарифи значно нижчі: світло — 4,32 гривні, газ – 8,06 гривень. Держава регулює ці ціни, але Європа вже давно вимагає відпустити таке регулювання.
Зношені мережі – головна проблема
Одна з найбільших проблем комунальної сфери – застарілі мережі. За словами Корчак, значна частина собівартості послуг формується саме через це.
Нашим трубам по 50 років, вони гнилі і вимагають повної заміни. У нас зараз більша частина витрат у цій старій мережі, у цій прокладці складних схем мереж та тим більше неефективних мереж, —
додала керівник ОСББ.
Вона наголосила: комунальна сфера має остаточно перейти на ринкові рейки, адже держава не зможе нескінченно дотувати населення.
"Бюджет не потягне. Усі мають бути в рівних умовах. Нехай підприємства конкурують на ринку, тоді з'явиться реальна економічна система, а не політична", — підсумувала Ірина Корчак.
Непрозорість тарифів викликає питання
Кристина Ненно, експерт у сфері житлово-комунального господарства, у коментарі "Телеграфу" звернула увагу на ключову проблему – непрозорість формування тарифів.
"З тарифами це дуже складно в частині того, що вони є невідкритими. Наприклад, тариф на електропостачання у нас бачать НКРЕКП і профільний комітет Верховної Ради", — зазначила експерт.
Вона пояснила: якби людям чітко показали, що 13 копійок йде на заробітну плату фахівців, 10 копійок – на ремонт обладнання мереж, а 20 або 50 копійок – це собівартість виробництва електричної енергії, тоді споживачі розуміли б, за що платять.
Інше питання, коли нам по факту надавач комунальних послуг виставляє цю цифру, і ми не знаємо, що там насправді закладено. Не скажу, що вона є державною таємницею, але вона є недоступною для більшості споживачів, —
додала Кристина Ненно.
Директорка ОСББ "Наша щаслива оселя 9-Б" Любов Башинська вважає, що держава повинна не лише стримувати тарифи, а й наводити лад у системі субсидій та контролю за боргами.
Я проти субсидій у тому вигляді, як вони є. Людям потрібна гідна зарплата, гідна пенсія і адресна допомога тим, хто справді не може заплатити. Бо коли один платить, а інший роками ні, а тарифи знову підвищують — це несправедливо, —
наголосила вона.
Башинська додає, що нині багато споживачів накопичують борги за воду і тепло, але підприємства слабо працюють над їх стягненням. "Є квартири, де борг за воду — понад 100 тисяч гривень, за тепло — 150. Чому ніхто не стягує ці борги? Спершу потрібно навести порядок, а вже потім піднімати тарифи", — зазначила голова ОСББ.
Вона переконана, що українці готові платити більше, якщо це буде чесно й прозоро.
Люди хочуть бачити, за що платять. Якщо будинок утримується належно, є охорона, чистота, відеонагляд — більшість готові платити більше. Але треба, щоб це було справедливо і щоб усі платили, а не вибірково, —
підсумувала Башинська.
Хто відповідає за застарілі мережі
При цьому експерти впевнені, що заміна застарілих мереж не повинна лягати на плечі споживачів у вигляді зростання тарифів. Для цього має бути окрема державна програма.
Якщо весь ремонт застарілих мереж, ну якщо ми говоримо про водопостачання, теплопостачання, хочуть перекласти на споживачів у вигляді росту тарифів, то це не ок, —
заявила Ненно.
Вона зазначила: мережам у Києві, яким більше 50 років, потрібна повна заміна. Це тисячі кілометрів труб і мільярди гривень. Райони, які забудовувалися у 60-х роках, досі працюють на старих комунікаціях.
До початку повномасштабної війни частково були плани на капітальну заміну мереж. Вони частково виконуються за рахунок міського бюджету. Але це не повністю комплексна заміна по всьому місту.
Де можливе реальне здорожчання
Кристина Ненно вбачає можливе зростання тарифів лише в одному секторі – вивезення побутового сміття. Причина проста: витрати на паливо та високі зарплати через шкідливі умови праці. Проте навіть це здорожчання не буде критичним. Якщо зараз сплачується 150-170 гривень за кубометр, на її переконання, воно не стане 300 гривень.
Питання економічної обґрунтованості комунальних тарифів залишається відкритим. Депутати наполягають, що поточні ціни повністю покривають витрати. НБУ прогнозує зростання після завершення опалювального сезону. Експерти галузі говорять про неминучий перехід на ринкові ціни.
Однак усі погоджуються: непрозорість формування тарифів та питання джерел фінансування відновлення енергетики потребують чіткої відповіді від держави. А мораторій на підвищення цін, окрім електроенергії, поки що залишається в силі.