Росіяни повернуться додому і почнуть різати один одного: Бабченко про мирний план та революцію в РФ

Переговори щодо мирного плану для України набирають обертів з кожним днем. Держсекретар США Рубіо заявляє про "значний прогрес", а європейці поспіхом накидали свій документ, більш прийнятний для України. А що ж РФ? Кремль продовжує тактику ракетного терору, тисне на фронті і, судячи з усього, ні на які компроміси йти не збирається.

Чи готовий Путін поставити війну на паузу, адже Трамп пропонує російському диктатору просто розкішні умови "збереження обличчя"? Чи РФ ще не вичерпала свій військовий ресурс? Ці та інші питання "Телеграф" обговорив в інтерв’ю з опозиційним російським журналістом, блогером та військовим кореспондентом Аркадієм Бабченком.

"Трамп пропонує Путіну все"

- Аркадію, вся ця епопея з так званим мирним планом імені Віткоффа-Дмитрієва, які ваші оцінки? Це якийсь реальний процес чи чергова серія того серіалу, що ми вже неодноразово спостерігали? Чи Трамп все ж таки має намір продавити Україну і разом з Путіним робити нарешті бізнес?

- Зрозуміло, що все це список "хотєлок" Путіна. Україні, очевидно, вийде від чогось відбитися, але також очевидно, що цей план не є останнім. Щось перероблятиметься, ось тільки чим це закінчиться – незрозуміло. Або почнуть справді вести переговори, приймати, а може, підтруться їм у черговий раз.

Європейці висунули свій зустрічний план із 24 пунктів. Блискучий! Чудовий! Все там прописано: репарації, допомога Україні та мало не вихід на кордони 1991 року та повернення в Україну Кубані. Одне лише "але": цей план абсолютно відірваний від реальності.

– А де у цьому процесі Росія? Ну, крім вух Дмитрієва, звичайно. Путін розгулює у військовій формі, Герасимов повідомляє йому про взяття Куп’янська. Який мир?

– Таких умов, як пропонує Путіну Трамп, він не матиме взагалі ніколи. Припустимо, що завтра катастрофа, осипається фронт і Путін заходить до Львова, доходить до польського кордону. Що він у цьому випадку отримує? Він отримує окуповану Україну і більше нічого. А якщо Путін підписує цей план, то отримує Донецьк з Луганськом та Крим, але на додачу до всього отримує повернення до G8, зняття санкцій, повернення в бізнес, у міжнародну політику, дружбу та бізнес із США, бабки рікою, відновлення військово-промислового комплексу. Будь-який диктатор, що не відірвався від реальності, просто з розпростертими обіймами прийняв би ці пропозиції, а там би і чорт би з нею, з цією Україною. Далі будемо ІПСО проводити, чекати, коли вона розвалиться. А якщо не розвалиться, то за п’ять років ми відродимо свій ВПК, а там уже й Трампа не буде і можна вдруге спробувати напасти на Україну, врахувавши свої помилки. На місці Путіна це зробив би будь-хто. Але Путін уже протягом року показує, що раціональне мислення йому не близьке.

– Давайте поговоримо про ресурси самої Росії. З’явилася інформація, що, як мінімум, 15 російських регіонів розпочали набір до так званого мобілізаційного резерву для охорони нафтопереробних заводів. Це ось та сама прихована мобілізація? Почалося?

– Ну ні. А до чого тут мобілізація? Вони ж за гроші просто набирають охоронців, збільшують штат.

Інша річ, що з ППО у них дірка. Вони, як будь-яка імперія, думали, що вони будуть бомбити, а в них не прилетить ніщо і ніколи. І, як і будь-яка імперія, вона всередині завжди порожня. По периметру величезні крейсери "Москва" і всякі страшні людиноподібні бойові роботи, які перетворюються на біосміття, а всередині там ніколи нічого немає. Ось ще, до речі, батіг для Путіна, що треба підписувати домовленості, бо йому треба відновити ППО. Але знову ж таки, збитки від українських дронів виявляються некритичними. Бензинового дефіциту не сталося, а черги, які були на заправках, розсмокталися. Тобто прилітати прилітає, але того критичного збитку, як, наприклад, ракета, дрон завдати не може. Тож, здавалося б, і треба підписувати домовленості, а з іншого боку, не дуже і треба. Ну, пофігачать ще 20 НПЗ, а їх поновлять протягом трьох-чотирьох місяців. Назбирають зараз цю охорону, яка з кулеметами Максима, що залишилися на складах з часів громадянської війни, їздитиме на пікапах, намагатиметься збивати українські дрони. Але це взагалі не критичні проблеми.

"Коли "СВОшники" повернуться додому, у них не буде питань до Путіна"

- Зустрічав таку думку, що Путін побоюється підписувати якісь мирні угоди, бо не хоче повертати все своє солдатське біосміття додому.

– Та ні. Чому вони так старанно втюхують [у планах] пункти скорочення української армії? Бо якщо Україна триматиме на кордоні, там, 600–700 тисяч солдатів, то Путіну доведеться також тримати 600–700 тисяч солдатів. А це все-таки зарплати та якісь гроші. А якщо Україна тримає 60 тисяч, то й РФ можна тримати 60 тисяч, а решту всіх відпустити додому.

– Відпустити додому, почнеться соціальна напруга…

– А в чому проблема? Що вони повернуться додому та з грошима? Зросте злочинність? Та всім глибоко начхати. Почнуть різати один одного та гранати в кафешках кидати? Та й хрін на них, хай кидають. Кого це взагалі колись хвилювало? Жодних взагалі проблем у цьому немає. І ті "СВОшники", які повернуться, вони ж повернуться живі та реально з баблом. Жодних взагалі питань до Путіна у них не буде. Вони ніколи в житті так добре не жили, як за Путіна. Та вони подивилися світ! Він у своєму Забайкальському окрузі сидів би і в 27 років здох від глоду неякісного, а так він з’їздив терикони, побачив гори на Донбасі. У подорож сходив і повернувся з двома мільйонами: мало не купив квартиру та пропив дорогою. Та вони Путіну лише вдячні будуть. Жодної революційної ситуації в Росії немає навіть близько. Не слухайте всіх цих аналітиків.

- Але ж гроші рано чи пізно витратять, захочуть ще "красивого" життя, а де ще стільки заробити, якщо війни немає? Ось і соціальний вибух.

– Ні. По-перше, щоб пропити 2 мільйони, це все-таки печінка потрібна. Але ви не забувайте, що будь-яке перемир’я зараз це пауза. Як їй розпорядиться Путін, мені здається абсолютно всім зрозуміло. Запитання в іншому: як розпорядиться цією паузою Україна. А Україні ця пауза потрібна. Потрібні вибори, перезавантаження. Коли військовий дивиться, як "Че Гевара" (за даними ЗМІ, псевдонім екс-віце-прем’єра Олексія Чернишева на плівках НАБУ, — Ред. ) виносить мільйони у валізі і каже, що йому важко їх тягнути, а цей військовий приїжджає в Куп’янськ і йому там квартиру здають за 500 євро в місяць, то нафіг йому це все потрібно. Тому необхідна реформа, розбудова армії, розбудова всього: ВПК, енергетики. Все це необхідно налаштовувати до нормального рівня, щоб встигнути підготуватися до другої серії, яка буде неминуче. Не ця серія є вирішальною. Вирішальною буде наступна серія.

- А може Росія розпорядитися цією паузою, щоб перевірити НАТО на міцність? Наприклад, у Латвії, Литві, Естонії?

- Можливо. Для України це буде порятунком.

- Поясніть.

– Ну, нехай спробують зчепитися з НАТО. Зрозуміло, що якісь Іспанія, Франція, скажуть, що це не наша війна, нам нафіг це не треба. Але, наприклад, Путін намагається пробити Сувалкський коридор. Це одразу вступає у війну Польща. А це 40 мільйонів людей. І після української, напевно, це найкраща армія в Євросоюзі. Відразу входить у війну Литва, Латвія, Естонія. А це ще 5 мільйонів людей. Якщо вступає Естонія, то вступає Фінляндія (ще плюс 9 мільйонів). Якщо Фінляндія, то, я думаю, і Швеція осторонь не виявиться. Тобто якийсь ресурс, більш-менш нормальний, ми вже маємо. Плюс таки ще Британія, Канада. Хоче [Путін] спробувати напасти на НАТО? Ну, нехай спробує. Авіація НАТО перевищує Росію в 4,5 рази. Це без США. Якщо зі США в 13 разів (!) авіація НАТО сильніша за російську. За бронетехнікою перевага приблизно в 4 рази. По флоту перевага у рази. І причому ця перевага не стільки чисельна, скільки якісна.

Все, в чому Росія перевершує НАТО, це дрони з ракетами та артснарядами та практично необмежений ресурс гарматного м’яса. Щодо артснарядів минулого місяця Євросоюз уже заявив, що вийшов на той же рівень, який робить зараз Росія (хоча ще півроку тому Росія в 2,5 рази перевершувала весь Євросоюз). Щодо дронів ще рік-два і питання буде точно вирішене. Та й за чисельністю населення якийсь паритет можна створити. Та й Україна осторонь не залишиться. А на два фронти Росія не зможе воювати, це однозначно.

"Революція" зжирає своїх дітей"

– На вашу думку, наскільки вірною є така оцінка: справи у російській економіці зараз так собі. Відповідно, "кормова база" для Ротенбергів, Ковальчуків та решти друзів Путіна скорочується. Що їм доводиться робити? Рвати бізнес один одного. Чим не спусковий гачок для перевороту?

– Та ну перестаньте. Немає такого суб’єкта, як "російський олігархат". Його немає. Ті, хто був чимось незадоволений або, потрапив під скорочення "кормової бази", вони добре літають з дев’ятого поверху "Лукойлів", "Сбербанків". Зорепад чиновників був. Справді, економіка у них, якщо й не руйнується, то й не зростає. Проблеми економіки є. Але, я вам нагадаю, що й у Третьому рейху, у Німеччині, економіка зростала до 1943 року. У Росії, хоч і є проблеми в економіці, але знову ж таки, це не є жодною революційною ситуацією. Тому що ніколи російський народ не жив так добре, як за Путіна. За жодного правителя, починаючи з Чингісхана і закінчуючи Єльциним. За Путіна вони живуть найкраще. Навіть за Сталіна не було революційної ситуації. Революційна ситуація виникла лише за пізнього Брежнєва і Горбачова. Тож на народ звертати увагу не доводиться взагалі.

Що стосується олігархів… Ось дивіться, буквально за останній рік, у Росії відбулося надзвичайне скочування у прірву антисемітизму. Чебурашка в них уже єврей, як у Думі кажуть. Якась дівчинка зняла там зняла зараз фільм "Гарні сусіди" (ксенофобський пропагандистський фільм Марії Єфремової, — Ред. ) Ті, хто його подивився, всі в шоці. Це просто чистої води фашизм, навіть не Третього рейху, а ось той, найгірший, чорносотенний, який був у 1917 році. І до цього в Росії докотилися буквально за рік. Режисер фільму, ця дівчинка, у відповідь на звинувачення у фашизмі, написала "милий-милий", "добрий-добрий" пост, що ми росіяни добрі, просто завжди були задавлені євреями, і навіть Захар Прілєпін (російський пропагандист, — Ред. ), теж єврей. Ви подивіться, як швидко революція їсть своїх дітей. Загалом було зрозуміло, що так воно і буде. Але не так швидко! Усього за чотири роки з початку повномасштабної війни нова поросля почала їсти Захара Прилепіна. З 1917 до 1937 року минуло 20 років. Це в 1937 році вони писали: "товаришу Сталін, сталася жахлива помилка, я член партії більшовиків з 1905 року, прошу розібратися". А тут за чотири роки вони дійшли від героя Прилепіна до Прилепіна єврея і що його треба зжирати. І молода поросль його зжере однозначно. А 95% російського олігархату – це євреї. Вони будуть просто зжерті всією цією молодою поросллю, і "кормова база" розтечеться по молодих, голодних та активних.