Енергетика дихає на ладан, а держава смітить грошима? Як виникли багатомільярдні борги за світло й тепло
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
- 948
Резерви обладнання вичерпуються, каже Олександр Харченко
В Україні склалася вкрай негативна ситуація з боргами в енергетиці, тому розмови про її фінансові резерви — нагадують знущання. Однак ця ситуація виникла не з вини населення.
Що потрібно знати:
- Три держкомпанії зібрали на собі 160 млрд кінцевих боргів по енергетиці
- Борг населення за енергетику — мізерний порівняно з самою державою
- Щоб приєднатися до Євросоюзу, Україна має повністю змінити формат роботи енергоринків
Про це в інтерв'ю YouTube-каналу Телеграф UA розповів директор Центру досліджень енергетики та один із головних експертів з енергобезпеки країни Олександр Харченко.
За його словами, загальні борги по електроенергетиці в Україні становлять приблизно 70 млрд грн, по газу — ще близько 90 мільярдів.
— І фінансових ресурсів, які б дозволяли закуповувати обладнання, будувати новий захист, відновлювати пошкоджене обладнання, яке працює "на живу", повну зміну формату роботи енергоринків просто фізично нема. І цю проблему ми відчуємо вже навесні, коли вичерпаються резерви обладнання, створені за рахунок міжнародної допомоги до кінця 2024-го року, — каже експерт з питань енергетики.
Він пояснив, де саме зосереджені ці борги.
— Три державні компанії є "замикаючими" по боргах — одразу всі винні всім. Більша частина цих боргів виникла через помилки регулювання, по суті, через урядові дії. І більша частина цих боргів — це саме помилки регулювання, неправильні дії, намагання займатися прямим популізмом
наголосив директор Центру досліджень енергетики
Він додав, що лише мізерна частина боргів утворилася через несплату комуналки населенням.
— Це породжує величезну кризу боргів, які в результаті опиняються в трьох точках: у "Нафтогазі", "Укренерго" й "Укрінтеренерго". Це три державні компанії, які фактично на собі збирають весь обсяг кінцевих боргів, — каже експерт.
На його думку, вихід із ситуації завдяки нашим міжнародним європейським партнерам можливий, але тільки тактично і на дуже короткий строк.
— А стратегічно — виключно через повну зміну формату роботи енергоринків, через перехід на європейську систему роботи у всіх аспектах. І в нас нема іншого виходу, якщо ми хочемо приєднатися до ЄС і хочемо мати повну інтеграцію. Ми тільки такою дорогою можемо пройти, — підсумував Олександр Харченко.
Нагадаємо, раніше він розкрив "Телеграфу" несподівані причини зміни графіків відключень світла.