Не відрізнити: досвідчений швець про те, як українцям продають нібито шкіряне взуття

Багато взуття, яке заявляється виробником та продавцями як шкіряне, насправді зроблено з пресованої шкіри, виготовленої з відходів обробки. Однак, не кожен українець може відрізнити дорогий матеріал, від дешевшого аналога — спилка.

Про це "Телеграфу" розповів полтавський швець майже з двадцятирічним досвідом Микола Фокін.

Детальніше про це читайте у статті "Підошви тріскаються за сезон": досвідчений майстер пояснив, що не так зі взуттям в Україні, і дав чіткі поради"

Спилок — це другорядна сировина, що отримується в результаті поділу шкіри тварини на кілька шарів. Лицьову шкіру найчастіше використовують для пошиття дорогого взуття. Натомість структура спилка пошкоджується гострим роздільним обладнанням, через що таке взуття легше промокає та гірше зберігає тепло.

Не кожен може відрізнити шкіру від другорядної сировини. Щоб надати матеріалу зовнішньої схожості з натуральною шкірою, на спилки наносять поліуретанове покриття з тисненням і пропускають через спеціальні барабани з відповідною текстурою. У результаті пресовка може імітувати навіть шкіру анаконди — з характерним рельєфом і "лускою", що піднімається.

На світовий ринок такі підробки потрапляють з Китаю й Туреччини. За розповідями старих чоботарів, ще за радянських часів Туреччина викуповувала за безцінь на колишньому шкіряному заводі в Нових Санжарах під Полтавою всю некондицію, робила з неї "цукерку" й продавала вже за іншою ціною.

"Раніше готову пару взуття витримували на колодці щонайменше три дні, щоб вона набула правильної форми й могла служити десятиліттями. Нині ж її зазвичай поміщають у термокамери лише на кілька годин. У результаті вже через рік-два у кращому разі починають руйнуватися задники. Таке взуття також не можна прати в гарячій воді: верх деформується, а підошви — відклеюються", — підкреслюється у матеріалі.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як захистити одяг від негоди.