Фонд є, грошей немає. Що відбувається з Угодою про корисні копалини, яку так просував Трамп (документи)

Понад рік тому Україна та США підписали Угоду щодо корисних копалин про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду з привілейованим доступом до українських стратегічних ресурсів. Як з’ясував "Телеграф", формально механізм уже повністю запущений, однак фактичного наповнення фонду досі не відбулося.

Що потрібно знати:

• Україна та США завершили запуск фонду відбудови 23 травня 2025 року
• Жодна зі сторін поки не перераховувала кошти до фонду
• Дані про родовища, ліцензії та фінансові розрахунки засекретили
• Відомо про перший конкурс на розробку літієвого родовища

Питання "Телеграфа" до чиновників

Щоб з'ясувати реальний стан виконання стратегічної угоди, "Телеграф" спрямував офіційні запити до профільних відомств (Мінекономіки та Агенції з питань підтримки державно-приватного партнерства). Нас цікавили п'ять конкретних маркерів успіху, які закладалися у документ:

1. Чи створено Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови юридично та практично?
2. Яку саме суму фактичних внесків у Партнерство вже зробили сторони (Україна та США)?
3. Скільки прозорих та підзвітних інвестицій вже вдалося залучити у критичні сектори української економіки в межах цієї ініціативи?
4. Скільки ліцензій або спецдозволів на користування надрами видано під егідою угоди, і про які конкретно родовища, ділянки чи мінерали йдеться?
5. Чи ділилися США з Україною сучасними технологіями та технікою для видобування корисних копалин? Якщо так — якими саме, якщо ні — у чому причина?

У відповіді на запит "Телеграфу" в Міністерстві економіки повідомили, що Україна та США офіційно завершили всі процедури для запуску фонду відбудови ще 23 травня 2025 року. Нагадаємо, сама ж угода була підписана 30 квітня 2025 року. Наполегливим ініціатором цього партнерства виступила адміністрація Дональда Трампа.

Крім того, Кабмін уже визначив уповноважених представників фонду, затвердив механізми реалізації угоди та порядок внесення української частки до фонду. Для цього парламент окремо ухвалив зміни до Бюджетного кодексу, а уряд — спеціальний порядок сплати внесків.

"Представником Фонду зі сторони України є Державна агенція "Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства" (ДПП)", — підкреслили в Мінекономіки.

Державна організація "Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства" (Агенція ДПП) повідомила, що жодних коштів до Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови поки не перерахували: "Станом на дату надання цієї відповіді перерахування коштів з метою здійснення внесків до Партнерства Сторонами не здійснювалося".

Водночас, як раніше повідомляло видання New York Times, фінансові зобов'язання США та уряду України мають згодом довести цей фонд до 150 мільйонів доларів.

"Розміщуючи цей початковий капітал, ми прагнемо каталізувати інвестиції приватного сектору в Україні через інвестиції фонду, щоб відновити критично важливу інфраструктуру, розкрити природні ресурси та забезпечити економічне процвітання", – йшлося у тогочасній заяві Конора Коулмана, керівника відділу інвестицій Міжнародної корпорації фінансування розвитку США (D.F.C.).

Щодо питання про те, чи діляться американці з нами технологіями, у відповіді Агенції ДПП зазначається, що умовами чинних Угод не передбачено зобов'язань щодо обміну чи передачі технологій та техніки для видобування корисних копалин між сторонами.

Тобто, як виявилося, американці технологіями ділитися взагалі не зобов'язані.

Зазначається, що розголошення даних "може завдати шкоди інтересам національної економіки та міжнародному співробітництву, а сама інформація безпосередньо пов’язана з розробкою напрямів діяльності Агенції".

Перша ластівка вже запущена? Що відомо про літієве родовище "Добра"

Зауважимо, влітку 2025 року тоді ще перша віцепрем’єрка — Міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомляла про готовність до реалізації перших проєктів, зокрема йшлось про проєкти з графіту, літію, титану.

На початку 2026 року стало відомо, що визначений переможець конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області — консорціум TechMet та The Rock Holdings (через Dobra Lithium Holdings JV, LLC). Йдеться про проєкт із мінімальним обсягом інвестицій $179 млн, з яких:

• $12 млн — на геологорозвідку та аудит запасів
• $167 млн — на запуск видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів.

Проєкт напряму пов’язаний із американсько-українською ресурсною співпрацею: 50% доходів держави від родовища мають спрямовуватися до спільного інвестиційного фонду США та України, створеного для проєктів відбудови та видобутку ресурсів.

Довідка: Поклади літієвої руди розташовані в Добровеличківській громаді під полями, на ділянці понад 1700 гектарів. Як зазначає голова ради старійшин області Микола Сухомлин, Добрянське родовище — унікальне в Україні, і таких у світі майже немає. Разом з літієм тут почали знаходити й інші рідкоземельні елементи — скандій, телур, ніобій, берилій, прояви титана і урану. За даними Сухомлина, у Кіровоградській області містяться найбільші поклади літію у Європі, але щоб визначити, які саме, потрібні додаткові дослідження.

Варто зазначити, що "Телеграф" додатково перевірив поточний статус цього об'єкта: будь-якої нової інформації, деталей чи бодай якихось повідомлень щодо старту практичних або підготовчих робіт на родовищі "Добра" на даний момент немає.

Угода під тиском: як США просували домовленість

Перші чернетки угоди на початку 2025 року містили вкрай жорсткі умови, які надавали б США ледь не повний контроль. Їх відхилила українська сторона. Після зриву перших переговорів у лютому 2025 року в Овальному кабінеті, Трамп тимчасово заблокував постачання зброї та обмін розвідувальною інформацією. Президент США відкрито заявляв, що якщо президент Володимир Зеленський не підпише документ, у нього "будуть великі проблеми", та лякав повною зупинкою підтримки.

Головний сенс угоди — будь-яка майбутня допомога США (системи ППО, боєприпаси, техніка чи програми навчання військових) оцінюється у грошовому еквіваленті. Ця сума зараховується як фінансовий внесок (депозит) США у цей спільний фонд. Україна, зі свого боку, зобов'язана внести еквівалентну за вартістю частку у вигляді 50% доходів від майбутніх ліцензій на видобуток корисних копалин, нафти чи газу.

Саме в день підписання угоди президент Трамп відновив військову підтримку та схвалив продаж зброї Україні на суму 50 мільйонів доларів.

Раніше "Телеграф" розповідав, що окрім рідкісноземельних металів є в Україні багатий запас корисних копали. Серед них графітові руди, розробляти які може чотири компанії. Дві з них — співвласника "АТБ" Геннадія Буткевича.