Можливо, доведеться посилити мобілізацію, — нардеп про реформу ЗСУ, призов жінок і важку зиму

Україну може чекати перезавантаження всієї системи комплектування війська. Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів народний депутат від фракції "Слуга народу" Руслан Горбенко.

Кого можуть залучити до війська замість зниження мобілізаційного віку, де шукати додаткові резерви та чому чоловіків 55–60 років ефективніше спрямовувати в оборонно-промисловий комплекс? Відповіді на ці та інші питання — далі в матеріалі.

Про призначення Хмари

— Пане Руслане, Євгеній Хмара вже повноцінно очолив Міноборони. Як оцінюєте його призначення?

— Хмара — міністр спецоперацій. Під час війни його досвід і професійна база особливо цінні. Він командував бойовою структурою СБУ "Альфа" — одним із найбоєздатніших підрозділів України.

У взаємодії з головнокомандувачем Драпатим військовий значно краще розумітиме військового. Така синергія може принести більше користі всьому сектору безпеки України.

— Михайло Федоров асоціювався з масштабним упровадженням у війську дронів. Чи не буде цей напрям втрачений за Хмари?

— Дронові системи розвиваються завдяки поєднанню українського наукового потенціалу з можливостями партнерів. Це потяг, який уже розігнався, і зупинити його неможливо.

Що стосується закупівель у ЗСУ, то Хмару важко запідозрити в лобіюванні чиїхось інтересів. Антикорупціонери бачать ризик повернення корупційних або неконкурентних оборудок у закупівлях Міноборони. Але для Хмари це питання честі, адже він бойовий генерал. Тому ризики мінімальні.

Крім того, Федоров провів у міністерстві капітальну роботу, і відкотити її вже неможливо.

— Чи очікуєте ви масштабних змін у системі мобілізації за Драпатого та Хмари? Наприклад, ваші колеги розповідали, що Драпатий виступає за передачу мобілізації Нацполіції, тоді як за ТЦК мають залишитися лише облік і сервісні функції. Що може змінитися в підходах?

— Я б не казав, що мобілізація — напрям виключно Міноборони. Це питання обороноздатності всієї України, тому над ним мають спільно працювати уряд, сектор безпеки, Офіс президента, президент і Верховна Рада.

До речі, було великою помилкою чекати від Федорова вироблення нової мобілізаційної політики, коли існувало непорозуміння з командуванням Сухопутних військ, якому підпорядковуються ТЦК.

Якщо ми говоримо про реформу мобілізації та ТЦК, то першочергово це питання грошового забезпечення, зокрема працівників ТЦК.

Ви кажете, що Драпатий пропонував передати Нацполіції мобілізацію, розшук військовозобов’язаних, які ухиляються від призову, та військових у СЗЧ. Частково я з цим погоджуюся. Випадками СЗЧ узагалі повинна займатися військова поліція.

— Якої у нас немає…

— Відповідний законопроєкт є у Верховній Раді. Військові вимагають, щоб з’явилася не лише військова поліція, а й військова юстиція та військові суди.

"Можна додатково мобілізувати п'ять тисяч чоловіків на місяць"

— Повернімося безпосередньо до мобілізації. Військові та президент попереджають, що восени після проведення так званих виборів у Росії там можлива масштабна хвиля призову. Чи означає це, що й Україні варто очікувати посилення мобілізації як дзеркальної відповіді?

— Якщо ми говоримо про можливе посилення мобілізації, то насамперед потрібно провести аудит і роботу над помилками.

— Що саме потрібно переглянути?

— Ми можемо посилити відповідальність за корупцію під час мобілізації. Зараз, звісно, значно рідше з’являються новини про те, що за 10 тисяч доларів у ТЦК відпускають військовозобов’язаного. Але ще пів року чи рік тому про це говорили всі.

Нині з такими випадками активно борються: працівники ТЦК використовують бодікамери, у будівлях також установлено камери, патрулі працюють разом із представниками Нацполіції, а перевірки підприємств проводять за участю СБУ.

— Де ще можна знайти мобілізаційний резерв?

— Корупція в МСЕК, коли в керівників під ліжками знаходили мільйони доларів. Обіцяний аудит рішень щодо надання статусу інвалідності — а це щонайменше 300 тисяч рішень — так і не провели. На жаль.

Триває робота з перевірки студентів мобілізаційного віку, які насправді не навчаються, а лише віртуально зараховані й мають відстрочку.

Потрібна і робота з партнерами. Уже немає сенсу перепливати Тису, якщо після незаконного перетину кордону людину затримають і депортують. Тобто шпарини, якими користувалися ухилянти, поступово закривають. Усе це дасть додатковий резерв потенційних мобілізованих.

— Наскільки великим може бути цей резерв?

— Якщо брати попередню статистику, то з 25 тисяч мобілізованих безпосередньо до війська потрапляли лише 10 тисяч. Усі інші втрачалися на шляху або вже у військовій частині. Частка випадків СЗЧ серед нових мобілізованих зараз не перевищує 10%.

Крім того, деякі командири корпусів зазначали, що ставлять собі за мету до кінця року замінити 30% піхоти на передовій наземними роботизованими комплексами.

Контракти на виробництво та закупівлю НРК для війська здатні полегшити ситуацію з мобілізацією і частково замінити піхоту. Якщо росіяни одночасно призвуть 100 тисяч людей, а ми зможемо максимально швидко поставити на фронт 50 тисяч НРК, то суттєво знизимо ризик проривів та інших непередбачуваних подій на фронті, а також збільшимо кількість убитих і поранених росіян.

Але це за умови, що вони призвуть одночасно 100 тисяч. Якщо більше — можливо, доведеться ухвалювати рішення щодо посилення мобілізації.

— Чи можна компенсувати потребу в мобілізації внутрішньою реформою ЗСУ?

— Тут справді є великий потенціал. У нас на 30 піхотинців чи штурмовиків у батальйоні припадає 200 військовослужбовців командного складу, ремонтних і забезпечувальних підрозділів.

Цю структуру точно потрібно перезавантажувати, адже надалі ми не зможемо фінансувати грошове забезпечення такої армії з бюджету. Середня бригада на фронті — це 2800–3300 військовослужбовців. Ми не можемо фінансово утримувати таку кількість командирів і логістів.

До речі, непоганим рішенням було передати "Скелю" під "Азов". Якщо брати реформу корпусів, то в кожному корпусі передбачено штурмовий полк. Це потрібно, щоб не залишалася лише одна бойова одиниця, якою затикають усі дірки на фронті, а кожен командир корпусу мав власний аварійний резерв.

Тому потенціал точно потрібно шукати і всередині самих ЗСУ.

— Скільки додаткових людей може отримати військо без радикального розширення мобілізації?

— Уже зараз потенційно можна збільшити кількість чоловіків, яких можна мобілізувати або знайти серед тих, хто ухиляється від призову. З огляду на співвідношення між кількістю мобілізованих і тих, хто реально потрапляє до ЗСУ, яке я наводив вище, це може дати додатково приблизно п’ять тисяч спроможних чоловіків на місяць.

— Тобто, підсумовуючи: я правильно зрозумів, що різких кроків у мобілізації — призову жінок або зниження мобілізаційного віку — поки не планують, а курс буде спрямований на збалансування чинної системи?

— Залучення жінок до служби у війську з року в рік лише масштабується. Зараз дівчат можна зустріти і в штабах, і серед операторів безпілотників та НРК.

Про зміни мобілізаційного віку

— А чи потрібно переглядати мобілізаційний вік?

— Щодо ефективності призову чоловіків віком понад 55 років питання вже поставлено.

Наприклад, ТЦК мобілізує людину віком 55–60 років, яка є обмежено придатною, і направляє її охороняти якийсь аеродром в Івано-Франківській області. Або мобілізують людину, фактично знявши її з вантажівки, якою вона возила з-за кордону продукти чи пальне.

У Сухопутних військах поставили собі певну галочку, у військовій частині закрили посаду. Але чи підвищилася від цього обороноздатність роти, батальйону або бригади? Найімовірніше, ні.

Ефективність дронів оцінюють за кількістю уражених ворожих цілей. Така сама оцінка потрібна для кожного військовослужбовця. Ефективність людей віком 55–60 років у війську набагато нижча.

А де вони потрібні? В економіці. Тому потрібно вести із суспільством діалог: до оборонно-промислового комплексу ми можемо направити людей віком 55–60 років, а молодших та енергійніших працівників, які зараз збирають дрони, залучити до ЗСУ для керування НРК чи БПЛА.

Але державна візія не може закінчуватися мобілізацією та військовою службою — вона має охоплювати й повернення людини до цивільного життя. Скажімо, окремої уваги потребують ВПО зі статусом учасника бойових дій: ці люди захищали країну і водночас втратили власний дім, тому потребують комплексних рішень щодо житла, роботи та відновлення.

"Систем Patriot взимку буде менше"

— Зараз можна почути багато прогнозів щодо термінів закінчення війни. Чи мають вони реальне підґрунтя?

— Хтось говорить про осінь цього року, хтось — про весну наступного. Але якщо хтось установлює такі дедлайни, то йдеться про спробу знищити критичну інфраструктуру ворога. Водночас ворог намагатиметься знищити нашу інфраструктуру в 500-кілометровій зоні ураження балістичними ракетами "Іскандер".

Росія виробляє їх масово — 70 одиниць на місяць. Засобів протиракетної оборони в такій кількості у нас узагалі не буде, хоча зараз усі сили кинуті на полювання за пусковими установками.

У ворога приблизно 200 пускових установок "Іскандерів". Із них 70–80 працюють у прикордонній зоні та знищують мирну інфраструктуру. Тому першочергове завдання — налаштувати наші дрони на знищення таких установок уздовж усієї смуги запуску.

Чи можливо це? Це вже робиться.

— Є багато полярних оцінок щодо майбутньої зими. Деякі експерти та ваші колеги-депутати прогнозують блекаути тривалістю до двох тижнів. Як ви оцінюєте ці прогнози? Наступна зима буде важчою?

— На територіях за межами 500-кілометрової зони ураження ситуація, найімовірніше, буде приблизно такою самою, як узимку 2025–2026 року.

Якщо говорити про прифронтові громади, то там буде набагато важче. Ми маємо розуміти, що там залишатимуться люди без світла й тепла. Окремо потрібно перевірити готовність місць тимчасового проживання ВПО.

У межах балістичної зони будуть максимально зосереджені наші засоби протиракетної оборони. Усе залежатиме від масштабів допомоги партнерів. Проєкт Freya — спільна з Європою розробка системи ППО, яка може стати аналогом Patriot, — також залежить від партнерів.

Систем Patriot, найімовірніше, буде менше, ніж узимку 2025–2026 року. Тому в 500-кілометровій зоні ситуація буде гіршою, але не критичною.

— Що означає "не критичною"?

— "Не критично" не означає "легко". Наприклад, минулої зими лівий берег Києва залишався без світла до трьох діб. Але ситуація залишатиметься контрольованою за умови, що до тривалих відключень будуть готові енергетика, міські служби та самі люди.

Тому держава має виходити не з оптимістичного прогнозу, а з найгіршого сценарію — із резервною генерацією, необхідними запасами та чітким планом дій для кожної громади.