Сценарій ворога в тилу: чому скандал під Києвом – небезпечний дзвіночок для тилу

Скандал довкола військового об’єкту у Петропавлівській Борщагівці Київської області викликав широкий резонанс. Після зіткнень біля будівлі, де перебували військовослужбовці, на ситуацію відреагували голова Офісу президента Кирило Буданов, народний депутат Соломія Бобровська, журналісти, аналітики та громадські діячі.

У публікаціях у Facebook вони обговорювали різні сторони події: можливі інформаційні провокації, проблеми з комунікацією, дотримання прав військовослужбовців та необхідність реформувати систему комплектування. Деякі автори вважають, що конфлікт поставив під загрозу довіру суспільства до державних інституцій.

Що говорять про скандал у Борщагівці

Кирило Буданов

Глава Офісу президента назвав ситуацію неприпустимою і повідомив, що влада готує необхідні рішення. За його словами, потрібно відреагувати на сам інцидент і не допустити таких випадків у майбутньому.

"Правоохоронці та уповноважені органи з’ясовують усі деталі, щоб встановити об’єктивну та повну картину подій, вжити необхідних заходів для притягнення до відповідальності винних та недопущення повторення такого у майбутньому.

Прямо зараз ми виробляємо всі необхідні рішення із силовим блоком для адекватної реакції та запобігання провокаціям", – зазначив він.

Вадим Денисенко

Журналіст, народний депутат України 8-го скликання звернув увагу, що конфлікт у Борщагівці виявив глибокий розкол українського суспільства та кризу довіри до держави. Він також звернув увагу на можливу організованість акції, безкарність її учасників та відсутність загальнонаціонального діалогу.

"2022 року абсолютна більшість говорила: "Я – це держава". У 2026 році абсолютна більшість каже: "Я за Україну, але держава мені не дуже подобається […] Без загальнонаціонального діалогу вийти із цієї кризи неможливо. Так само, як неможливо це зробити, якщо всі винні у вчорашній історії не будуть жорстко покарані".

Олена Білозерська

Журналістка та військовослужбовець назвала подію російською спецоперацією, мета якої – розхитати ситуацію всередині України. На її думку, організаторів акції потрібно встановити та притягнути до відповідальності. Білозерська також стверджує, що деякі учасники могли діяти за вказівкою російських кураторів.

"Ніхто не знає, що за тими стінами відбувалося насправді — але картинка, що б'є по емоціях, створена швидко й ідеально: ряджена жінка-медик на колінах перед "озвірілими псами режиму". Побитий підліток, якого нібито "мобілізували" і утримували в будівлі — а насправді він переліз туди через паркан, аби трохи "подвіжувати" (і, дуже ймовірно, отримати гроші від російських телеграм-кураторів). Бальзам на душевні рани ухилєсів — виявляється, для того, щоб вважатися не сц*куном, а героєм, необов'язково іти захищати свою країну — можна всього лише покидати яйця в її захисників"

Ігор Семиволос

Директор Центру близькосхідних досліджень погоджується з оцінкою Вадима Денисенка. На його думку, розкол суспільства, відсутність повноцінного діалогу та безкарність учасників погромів можуть призвести країну до поразки.

"Згоден з Вадимом (Денисенко, – ред.). Фрагментація суспільства, відсутність чи слабкий діалог усередині та безкарність погромників – шлях до поразки".

Сергій Фурса

Інвестиційний банкір і публіцист вважає, що події на Борщагівці стали прикладом російської стратегії щодо розхитування ситуації в українському тилу. На його думку, противник використовує суспільні протиріччя та недовіру до військових, щоб досягти внутрішньої дестабілізації. Фурса також розкритикував тих, хто повірив повідомленням про подію та приєднався до протистояння.

"Насправді вчора ми побачили модель російської стратегії цієї зими в мініатюрі. Коли на фронті вони не можуть досягти успіху і тримають фокус на ударі по тилу. Сподіваючись, що тил посипається. Що не витримає. Розхитати тил і дочекатися, поки українські цивільні, так уперто готові в але чомусь не готові приєднатися до них на полі бою, самі зроблять за росіян усю роботу. Дивно, правда ж…".

Соломія Бобровська

Народний депутат вважає, що події у Петропавлівській Борщагівці стали добре зрежисованою провокацією, спрямованою на внутрішню дестабілізацію. Вона порівняла їх із заворушеннями у Нових Санжарах у лютому 2020 року та розкритикувала бездіяльність правоохоронців. Бобровська наголосила: треба з’ясувати, чи справді у будівлі незаконно утримували людей і чи були серед них постраждалі.

"Маса деталей у подіях у Петропавлівській Борщагівці, починаючи від інформації фейкової медсестри на колінах, потім про перелом хребта в одного з чоловіків, який діагностувала та ж фейкова ряжена, або перебування в цьому будинку неповнолітнього, що впав із паркану в напівсвідомому стані, про те, що прийшов з цією метою. провокації полягала в тому, щоб викликати емоційну реакцію суспільства і зіграти на всіх можливих страхах – показати прірву між цивільними та військовими, тортури під час мобілізації, небезпека натовпу "уклоністів", що збожеволів, у балаклавах, який трощить автобус і авто патрульки, хитнути Національну гвардію.

Варто визнати, що через бездіяльність сил безпеки, починаючи від контррозвідки до поліції, їм це вдалося на всі сто".

Ан Жюлак

Українська військова кореспондентка та журналістка каже, що події у Петропавлівській Борщагівці спровокували навмисно. Організатори, вважає вона, використовували страхи суспільства через мобілізацію та реальні випадки жорстокого поводження з військовими в окремих підрозділах. Жюлак закликала покарати і учасників заворушень, і командирів, причетних до знущань з військовослужбовців.

"Плакальницю та активних учасників заворушень слід судити. Але й людей, які дійсно вдавалися до тортур у військах, і дали основу для маніпуляцій провокаторів на страхах громадян теж. Як мінімум їх треба дуже публічно і з великою ганьбою звільнити, а не ось це все".

У публікації вона окремо наголосила: відомостей про тортури у підрозділах Нацгвардії, зокрема в "Азові", немає.

Ольга Мусафірова

Журналістка звернула увагу на поведінку жінки у червоному. Під час конфлікту та стояла навколішки і вимагала пропустити її до поранених, імовірно ведучи прямий ефір. За словами колеги Мусафірової та співрозмовника з муніципальної "швидкої", медики так себе не ведуть. Журналістка також навела відомості із відомчого чату: жінка не лікар.

"Я звернулася за розʼясненням до героя одного свого матеріалу 2022 року, фельдшера саме муниципальноі "Швидкої"( згоди на те, щоб назвати його тут, не брала). Він відповів :" Петропавлівську Борщагівку обслуговує область, не місто. Але це якийсь популізм на відео. Не поводять себе так медики, які бачили все і більше. Зазвичай у нас ( мається на увазі, з поліцією— О.М.) в кримінальних випадках співпраця. Все вирішується офіційно через дзвінок старшому лікарю і подальших інструкцій —що робити. Бригада це, по факту, виконавець замовлення ( тобто, виклику)."

Трохи згодом він же надіслав фрагмент з відомчого чату:"…Зразу було ясно по поведінці, що то не медики, а ряжені найняті. Ніхто б зі "Швидкої" на виклику не став повзати на колінах, паралельно ведучи стрім в ТікТок. До речі, ця, на колінах, взагалі не медик, а голова правління ГО "Всеукраїнський альянс соціально -патріотичних проєктів", керівниця і засновниця ГО " Міжнародна асоціація лікарів естетичної медицини", керівниця ТОВ " Молода—Я".

Дуже сподіваюся, що все це "хелувінство" на тлі воєнного стану в країні затримане і піде під суд"

Мусафірова висловила сподівання, що причетних до цієї історії затримають та притягнуть до відповідальності.

Валерій Пекар

Український активіст пише, що Росія скористалася прагненням українців до справедливості, щоб спровокувати внутрішній конфлікт та створити негативний образ України для закордонної аудиторії. Серед проблем, які виявила ця ситуація, він назвав відсутність військової юстиції, слабку комунікацію влади щодо мобілізації та вплив Telegram-каналів.

"Наша вразлива точка – прагнення до справедливості. Розкажи всім, що десь твориться страшна несправедливість, і багато хто вийде її влаштувати. А далі буде достатньо додати професійних провокаторів та корисних ідіотів. І картинка для міжнародної аудиторії створена – не гірша ніж у Парижі".

Пекар позитивно оцінив швидку реакцію командування Нацгвардії та представників Офісу президента, а також роботу журналістів. Він висловлює сподівання, що політичне керівництво змінить підхід до вирішення таких проблем.

Андрій Коваленко

Екс-керівник Центру протидії дезінформації закликав об’єктивно розслідувати подію. Він також наголосив, що конфлікт виявив проблеми з комунікацією між державою та суспільством, а довіру до інститутів необхідно зберегти.

"Події в Петропавлівській Борщагівці неприпустимі. Важливо, щоб правоохоронці провели об’єктивне розслідування причин і наслідків. Важливо для держави зараз — зберігати довіру до інститутів. Бо перше, над чим працює ворог — це підрив цієї довіри. Як до інститутів, так і до окремих фігур, які асоціюються з успіхом".

Як розвивався конфлікт у Петропавлівській Борщагівці

Скандал розгорівся 2 листопада 2026 року після повідомлень у соцмережах та місцевих Telegram-каналах про нібито незаконне утримання близько 40 осіб у підвалі приватного будинку у Петропавлівській Борщагівці Київської області. Стверджувалося, що озброєні чоловіки не випускають людей і не пускають до них медиків, а деякі з них отримали важкі травми. У публікаціях також повідомляли про можливу смерть одного з чоловіків.

Після розповсюдження цих повідомлень до будинку почали з’їжджатися місцеві жителі та інші громадяни. Поліція приїхала туди на виклик працівників приватної швидкої допомоги: вони заявили, що їм заважають потрапити до людини. На місці правоохоронці з’ясували, що у будівлі перебували військовослужбовці одного із підрозділів Національної гвардії України. У поліції заявили, що інформація про заручників та загиблого не відповідає дійсності.

Пізніше командувач Нацгвардії Олександр Півненко пояснив, що будинок служив тимчасовим пунктом перебування військових. Там були мобілізовані, яких оформляли та перевіряли перед відправкою до навчального центру, а також військовослужбовці, затримані після самовільного залишення частини (СЗЧ). За словами Півненка, четверо військових потребували медичної допомоги – їх доставили до медичного центру Нацгвардії. Ще 18 людей залишалися у будівлі. Командувач запевнив, що з ними все гаразд і вони могли дзвонити родичам. Обмеження на користування телефонами пояснили міркуваннями безпеки: так хотіли не розкривати розташування об’єкта.

До місця пригоди прибув натовп. Почалися зіткнення: учасники намагалися потрапити на територію, пошкодили цегляну стіну будівлі та кидали яйця у поліцейських. Також повідомлялося про пошкодження службових автомобілів. За даними публікацій, під час протистояння лунали постріли. Журналісти УНІАН заявили, що напали на їхнього кореспондента: за їхніми словами, чоловіка вдарили ногою в живіт на очах правоохоронців.

Особливу увагу привернула жінка у червоному, яка представлялася медиком приватної швидкої допомоги. На відео, що поширилося, вона емоційно вимагала пропустити її до людей у будинку і ставала на коліна перед поліцейськими. Згодом журналісти "Слідство.Інфо" з’ясували, що жінка не пов’язана з клінікою "Мед-престиж", від імені якої, за її словами, вона діяла. Клініка припинила роботу ще 2023 року, а автомобіль швидкої допомоги, на якому приїхала жінка, продали 2024-го. Її звуть Валентина Молода, вона керує клінікою пластичної та естетичної хірургії "Молода".

На місце приїхав голова Офісу президента Кирило Буданов. Він поговорив із присутніми, заявив, що заручників у будинку немає, і закликав людей поступово розходитись. Буданов також поспілкувався із 14-річним підлітком, який опинився на території об’єкту. На відео видно, як хлопець забирається на паркан та падає з нього. Один із учасників акції стверджував, що підлітка скинули та побили поліцейські. Буданов пообіцяв з’ясувати, що сталося. Після його від’їзду напруга біля будинку знову посилилася.

Командування Нацгвардії повідомило, що родичам військовослужбовців дозволили поговорити з ними, а до будинку запросили медиків та представників громадськості. Військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що всі військові у безпеці та отримують необхідну медичну допомогу. Командувач Нацгвардії Олександр Півненко пообіцяв особисто контролювати службове розслідування та покарати винних, якщо порушення підтвердяться. Він також зазначив, що через загрозу російського ракетного удару місце тимчасового розміщення військових доведеться змінити.

Після того, що сталося, Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України – про перевищення військовою посадовою владою або службовими повноваженнями. За попередньою інформацією відомства, розслідування стосується подій біля приватного будинку, який використали для тимчасового розміщення військовослужбовців Нацгвардії, які повернулися після СЗЧ. Слідчі виїхали на місце та працювали разом із прокуратурою, поліцією та Офісом військового омбудсмена за сприяння Нацгвардії.

Правоохоронцям належить з’ясувати, чи порушили щось військові, що відбувалося всередині будівлі і хто спровокував зіткнення біля нього. Паралельно поліція проводить службове розслідування: перевіряє умови перебування військовослужбовців та дії правоохоронців.

Як повідомляв "Телеграф", пізно увечері у Львові на проспекті Червоної Калини між цивільними та представниками ТЦК стався конфлікт. Він розпочався після того, як чоловіка зупинили для перевірки військово-облікових документів. Публікацію присвячено судовому рішенню щодо учасника сутички у Львові. За повідомленням Львівського обласного ТЦК та СП, група оточила службовий транспорт і поводилася агресивно: одного військовослужбовця смикали за одяг, автомобіль пошкодили та перекинули. Однак, ці відомості не уточнюють, які саме факти встановив суд і чим він мотивував своє рішення.