"Раджу до мене не підходити вже ніколи": директор київського музею Булгакова зробила гучну заяву

Директор музею Булгакова у Києві Людмила Губіанурі на своїй Фейсбук-сторінці звернулася до тих людей, котрі після скандалу навколо музею почали вголос розповідати про те, як можна легко створити інший музей. Жінка порекомендувала, таким "друзям" більше ніколи до неї не підходити.

Губіанурі також зазначила, що багато учасників заходів, які проводилися в музеї, стали знаменитими та успішними, проте практично ніхто з них не простяг "руку допомоги" музею в його кризовий період. Пост був опублікований у соцмережі та зібрав велику кількість коментарів.

Так, директор столичного музею Булгакова у Києві Людмила Губіанурі опублікувала в Фейсбук емоційний пост та звернулася до своїх так званих "друзів". Жінка зазначила, що у стінах музею було організовано десятки цікавих заходів, під час яких молоді талановиті співаки, поети, музиканти та художники могли розкрити свій потенципал, а також знайти нові знайомства.

Для цього співробітники музею знаходили спонсорів, надавали безкоштовно приміщення та займалися організацією проектів.

"Більше 10 років тому, коли майже не було ніяких кластерів, хабів, ми віддали наш дуже скромний виставковий зал під проекти. Спочатку це були музичні журфікси, де виступали музиканти, композитори, вокалісти. Сьогодні багато з них стали відомими та успішними. Вони не тільки отримували можливість поділитися своїми програмами, набути нові знайомства, вони отримували гонорари, бо ми знайшли спонсорів на цей проект. Пізніше у нас були довгострокові проекти з художниками та письменниками", — підкреслила Губіанурі.

За її словами, після того, як на музей обрушилося "цькування" і над ним нависла реальна загроза закриття, багато людей, які дякували колективу і розсипалися перед ним у компліментах, пішли в тінь.

Особливу ж увагу вона приділила тим людям, які почали їй розповідати про те, як легко і реально під час війни і без держфінансування можна створити "інший музей".

Вона порадила таким "друзям" більше ніколи до неї не наближатися та триматися подалі.

"І от під час цього цькування музею дуже мало з тих, хто так свого часу нам дякував, протягнув руку допомоги, знайшов слова підтримки. Але мене, навіть, не вони дивують. З'являються ті, хто починає вголос розповідати, як нам зробити інший музей, як це легко та реально. Під час війни, без державної підтримки ( бо закидають каміннями, коли дізнаються про, не дай Боже, якесь фінансування)? Ви це серйозно? От цим "друзям" раджу до мене не підходити вже ніколи" – резюмувала Губіанурі.

Варто зазначити, що під її постом з’явилося багато коментарів зі словами підтримки — люди несхвально відгукувалися про ідею закриття музею Булгакова в Києві та радили Губіанурі "триматися":

Нагадаємо, що у квітні 2024 року експертна комісія Українського інституту національної пам’яті дійшла висновку про те, що Михайло Булгаков – імперець та затятий українофоб.

Так, згідно з висновками експертів, "письменник, незважаючи на роки життя в Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її керівників".

У статті пишуть, що визнання чи невизнання об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених Михайлу Булгакову, символікою російської імперської політики не є "забороною Булгакова", як уже встигли інтерпретувати висновок комісії деякі медіа, а також російська пропаганда.

Представники музею Булгакова у Києві категорично не погоджуються з висновками експертів.

Музей закриють?

Тут не все так просто.

По-перше, заборона не поширюється на випадки використання символіки Російської імперської політики в експозиціях музеїв.

По-друге, своє слово ще має сказати КМДА і сам УІНП, адже експертна комісія, за словами Дробовича, – незалежний орган, який не підпорядковується керівництву інституту.

"Експертна комісія має право на своє судження і ми до нього прислухаємося. Свої рекомендації ми дамо КМДА та музею на основі їх укладання, але не з усіма тезами можна погодитись", — каже голова УІНП Дробович.

Імовірно, рекомендації УІНП будуть менш жорсткими, адже керівник інституту запевняє, що музей треба зберегти.

"Не варто закривати музей. Музей виникає на підставі колекції і музей Булгакова в Києві має одну з найбільших у світі предметних колекцій і найкращу колекцію документів. І важливо, щоб такий музей існував, адже у світі є російський голос, який розповідає про "прекрасного" Булгакова, і якщо буде українська інституція, яка розповість про справжнього Булгакова з усіма його сторонами, то, відповідно, музей має залишатися. Але це вже на розсуд громади Києва", — підкреслює Дробович.

Що говорить закон

З липня 2023 року в Україні діє закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізації топонімії".

Відповідно до цього закону, "присвоєння географічним об’єктам, юридичним особам та об’єктам права власності глорифицирующих, увічнюючих, пропагуючих або тих, що містять символіку російської імперської політики назв забороняється".

За визначенням законотворців, "російська імперська політика" — "система заходів, що здійснюються органами управління, окремими громадянами (підданими) Російського царства (Московського царства), Російської імперії, спрямованих на підкорення, експлуатацію, асиміляцію Українського народу".

Правом визначати що підпадає під визначення "російської імперської політики", а що ні, наділений Український інститут національної пам'яті (УІНП). Для цього на базі інституту має бути створена спеціальна експертна комісія. Що й сталося у випадку дослідження особистості Булгакова.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що в Києві виявили старовинний артефакт, який лежав просто під ногами перехожих. За словами автора ролика, саме в цьому місці нещодавно проходив ремонт комунікацій і ґрунт тут був перекопаний.