Вимога дозволити Україні бити західною зброєю вглиб РФ розколола Європу: які країни та партії за і проти

Європарламент 19 вересня більшістю голосів ухвалив резолюцію "Про продовження фінансової та військової підтримки України державами — членами ЄС". Документ підтримали 425 парламентарів, 131 висловився проти, ще 63 утрималися від голосування.

"Телеграф" проаналізував, як голосували євродепутати з різних країн та політичних груп. І чомусь одні народні обранці налаштовані рішуче боротися з Москвою, а інші бояться озброювати Україну.

Тест на рішучість

Резолюція про продовження підтримки України, ухвалена Європарламентом, не перший такий документ. Попередню резолюцію з такою самою назвою Європарламент нового скликання приймав два місяці тому. Проте резолюція від 19 вересня виділяється серед усіх, раніше прийнятих, своєю жорсткістю. Пункт 8 цього документу містив заклик до країн ЄС "негайно зняти обмеження на використання західних систем озброєння, поставлених в Україну, проти законних військових цілей на території Росії".

Цей пункт резолюції сильно розлютив Москву. "Якщо таке (дальнобійні удари. — Ред. ) трапиться, Росія дасть жорстку відповідь з використанням більш потужної зброї", — погрожував помститися Європі голова російської Держдуми В’ячеслав Володін.

Натискаючи кнопки "за" чи "проти", євродепутати з різних країн і партій чудово розуміли, як може вплинути їхнє рішення на перебіг російсько-української війни та яку реакцію воно викличе у Кремлі. Фактично голосування щодо 8-го пункту резолюції стало тестом на рішучість європейських політиків протистояти російській експансії до Європи. Одразу зауважимо, перевірку пройшли не всі. За кожний із 25 пунктів резолюції депутати голосували окремо. Пункт про зняття обмежень на далекобійні удари по Росії був дискусійним: за нього проголосувало 377 депутатів, що становить 52,36% всього складу Європарламенту (720 мандатів). Проти – 191. Ще 51 депутат утримався.

Комуністи, ультранаціоналісти та інші нетрадиційні "захисники Донбасу"

Проти дозволу бити по Росії виступили в основному представники вкрай лівих і правих партій. Кнопку "проти" або "утримався" натиснули 74 відсотки всіх депутатів фракції "Ліві" в Європарламенті, куди входять, зокрема, комуністи, 82 відсотки фракції "Патріоти за Європу" (ПЄ), сформованої партією Орбана та лідером французьких правих Марі Ле Пен, 88 відсотків фракції "Європа суверенних націй" (ЄСН), де домінує німецька "Альтернатива для Німеччини", та 87 відсотків усіх позафракційних депутатів. Голосування за скасування обмежень на удари по Росії показало, що не менше третини Євродепутатів з різних фракцій з тієї чи іншої причини не бажають порушувати агресивні плани Путіна.

Дивним чином мотиви голосування проти військової допомоги Україні збігаються у політиків, які перебувають на крайніх кінцях політичного спектру. Наприклад, євродепутат Мілан Ухрік — лідер словацької ультраправої партії Республіка, який виріс із відверто неонацистської LSNS, вважає основною причиною війни в Україні "багаторічну агресію українського уряду щодо російської меншини на сході (Донбас, Луганськ)".

А це вже версія причини нападу Росії на Україну голови Комуністичної партії Чехії та Моравії, євродепутата Катержини Конечни: "Я звертаю увагу на те, що відбувається в Україні вже вісім років. (…) На Донбасі вмирали тисячі людей, в Одесі палили себе. Ніхто з цього не виніс урок і не сказав достатньо".

Як бачимо, в ідеології європейських правих та лівих немає нічого спільного, окрім кремлівських наративів про російсько-українську війну.

Скандинави, балтійці та хорвати рішуче налаштовані зупинити Росію

Друга умовна лінія розколу Європарламенту на прихильників та противників посилення військової підтримки України проходить за географічним принципом.

Наприклад, 22 депутати фракції ЄСП, з 23 присутніх у сесійній залі, проголосували проти ударів углиб Росії. Лише один із фракції — литовець Петрас Гражуліс — порушив партійну дисципліну та проголосував "за".

І це не випадковість. У відверто антиукраїнській групі Орбана — Ле Пен "Патріоти за Європу" лише данець Андерс Вістісен підтримав зняття заборони на удари вглиб Росії. Шість із семи євродепутатів групи "Ліві", які віддали голоси за підтримку Україні всупереч настроям більшості групи, є представниками скандинавських країн та країн Балтії.

Євродепутати з Данії, Швеції, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії та Хорватії, які були присутні в залі, незалежно від партійної приналежності, проголосували за посилення військової підтримки України та зняття заборони на удари по території Росії західною зброєю. Рішучими прихильниками військового посилення України є понад 70 відсотків усіх депутатів, обраних у Польщі, Португалії, Нідерландах, Бельгії та Словенії, а також понад половина депутатів із Німеччини, Іспанії, Румунії та Люксембургу.

Конформісти за рахунок України

І навпаки, більшість депутатів із Франції, Італії, Австрії та Угорщини, а також із острівних європейських країн явно не бажають загострювати відносини з Путіним. Великий відсоток противників озброєння України серед законодавців Франції, Угорщини та Австрії цілком можна пояснити. Найбільша група євродепутатів серед французів – однопартійці путінської подруги Марі Ле Пен. Угорці та австрійці не хочуть сваритися з Москвою з економічних причин – ці країни досі отримують зиск від використання дешевих російських енергоносіїв.

Здивувало негативне голосування представників Італії. Лише 7 депутатів із 76, які представляють цю південну країну, проголосували за скасування обмеження на удари територією Росії. Проти голосували 51 італієць, ще 2 утрималися. Серед них є як прихильники прем’єра Італії Джорджі Мелоні, так і демократи і популісти з "Руху 5 зірок", які їй опонують. Наприклад, у компанії путінських апологетів, таких як німецький депутат Максиміліан Кра, вигнаний із вкрай правої АдГ за відбілювання есесівців, опинився один із найпомітніших членів лівоцентристської Демократичної партії Італії, ексгубернатор Лаціо Нікола Зінгаретті, чия бабуся-єврейка загинула в Освенцимі.

Резолюція Європарламенту про підтримку України відображає волю більшості населення Європи

Усі резолюції, що ухвалюються в Європарламенті, мають рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання в ЄС. Проте не варто недооцінювати такі документи. Як правило, позиція депутатів щодо того чи іншого питання відображає настрій їхніх виборців.

Наприклад, опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), проведене в 12 країнах ЄС, виявило, що респонденти в Польщі, Португалії та Швеції віддають перевагу підтримці України у поверненні її території. А в Італії, Австрії, Угорщині, Греції та Румунії люди бажають, щоб їхні уряди підштовхнули Київ до врегулювання шляхом переговорів. У Франції, Німеччині, Нідерландах та Іспанії думка громадськості з цього питання розділилася. Соцідослідження підтвердило, що Угорщина — це країна, де найбільша кількість людей очікує на перемогу Росії (31 відсоток) і де більшість респондентів хочуть підштовхнути Україну до врегулювання (64 відсотки).

Виконавчі органи ЄС та уряди європейських країн чуйно реагують на настрої виборців та не ігноруватимуть волю обранців народу, які більшістю голосів підтримали продовження військової допомоги Україні та зняття обмежень на використання західної далекобійної зброї проти законних військових цілей на території Росії.