"Є сумніви, немає імпульсу": три причини, чому Європа навряд закриє небо над Україною

Жовтень 2024 року. Президент України Володимир Зеленський презентував перед західними партнерами План перемоги, який серед іншого містив пункт щодо спільних операцій Києва та європейських країн для збиття російських ракет і дронів.

Однак в НАТО дали ясно зрозуміти, що розширення дії західної ППО на територію України — це втягування Альянсу у війну, і якщо раптом Росія у відповідь атакує когось із союзників, доведеться вводити в дію ту саму 5 Статтю про колективний захист і фактично вступати у протистояння з ядерною державою.

Жовтень 2025 року. Російські дрони долітають до столиць країн-членів НАТО, Москва вдається до карколомних провокацій, аби протестувати європейську оборону та виявити, чи взагалі існує "червона лінія", яку не можна перетинати. Європа натомість готується будувати "стіну" проти нальотів російських БПЛА, консультуючись щодо цього насамперед з Україною.

На тлі цього британська газета The Telegraph днями вийшла з інформацією, що група високопоставлених західних політиків і військових просуває ідею створення щита протиповітряної оборони над Заходом Україною для збиття російських повітряних цілей, з можливістю у перспективі розширити цей щит — фактично безпольотну зону — навіть над Києвом.

"Телеграф" розповідає, чому західні союзники вчергове можуть відхилити таку ідею.

Причина перша: Європа не готова захищати власне небо

1 жовтня у Копенгагені пройшла неформальна зустріч Європейської ради себто лідерів країн-членів ЄС. Обговорення оборонних питань, зокрема щодо майбутньої "стіни дронів", замість запланованих двох годин тривало чотири. Як стверджує обізнане джерело "Телеграфу", попри "продуктивний характер розмови", лідерам не вдалося дійти повної згоди щодо "стіни" — столиці очікуватимуть від Європейської Комісії більше деталей щодо проєкту до 23 жовтня.

Брюссель на даному етапі просуває "стіну дронів" саме як спільний європейський проєкт, а не підтримку окремих держав-членів у протидії вторгненням БПЛА. При цьому Франція та Німеччина висловили скептицизм щодо ініціативи та керуючої ролі Єврокомісії у ній.

"Я дуже ціную ідею "стіни дронів", але ми повинні звернути увагу на управління очікуваннями. Не йдеться про концепцію, яку буде реалізовано в найближчі три або чотири роки…

Захист від дронів необхідний, але не за допомогою "стіни дронів"", — заявляв міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

При цьому кілька джерел "Телеграфу" висловлювали думку, що, враховуючи необхідність погодження політичної та фінансової частини ініціативи, розгортання "стіни" може зайняти щонайменше рік. Попри терміновість ситуації. Однією з прогалин протиповітряної оборони країн ЄС постає саме раннє виявлення БПЛА.

До цього до європейських міст долітали дрони, які не містили бойової частини, та немає жодних гарантій, що Росія не почне споряджати їх вибухівкою. Крім того, у європейських партнерів просто немає достатньої кількості обладнання для виявлення дронів, через що ті долітають аж до столиць.

Співрозмовники нашого видання підтверджують, що "на столі" був варіант об’єднати зусилля України, Норвегії та десяти так би мовити "прифронтових" держав ЄС — Болгарії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та інших — аби розбудувати "стіну дронів" разом. Однак шлях до погодження подібної концепції "нешвидкий та нелегкий". До того ж мова про збиття ракет не йде взагалі.

Причина друга: потрібен повний консенсус

На рівні не ЄС, а вже НАТО дійти згоди до подібної ідеї ще складніше. Усі без виключення рішення Альянсу приймаються консенсусом після обговорень і консультацій серед країн-членів.

"Ми, як НАТО та ЄС, могли б бути здатні зробити це (запровадити безпольотну зону над Україною — Ред.), але це не рішення, яке Польща може прийняти самостійно; його можна ухвалити лише разом з союзниками", — наприклад, висловлювався міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Причина третя: немає політичного імпульсу

Генеральний директор European Policy Centre (EPC) у Брюсселі Фабіан Зулег в коментарі "Телеграфу" висловив думку, що союзники могли б піти на зобов’язання закрити небо над частиною України, але він має "великі сумніви", що це насправді станеться.

"Я не бачу справжнього політичного імпульсу в країнах, аби взяти на себе такі зобов’язання. Як на мене, це сприймалося б як ризикований крок, і виникає питання: якщо ви не можете запобігти атакам дронів над власною територією, то чому ви змогли б це зробити в повітряному просторі України?

Тому я не бачу, щоб це відбулося, й знаю, що Україна вже давно закликає до цього, але протягом дуже тривалого часу існує спротив робити щось подібне", — сказав Зулег.

Натомість Яніс Еммануїлідіс, директор з досліджень в EPC, додає:

"Якщо подивитися на реакцію на "стіну дронів", одна з них полягає в тому, що технічно ми (європейці) до цього не готові, це надто дорого і займе забагато часу.

Ми не маємо необхідних знань, технічної експертизи для цього. Українці мають набагато більше досвіду у боротьбі з дронами, бо вони зіштовхуються з цим уже роками. Тож питання також у тому, як ми можемо підтримати Україну у підвищенні її можливостей захищати своє небо", — сказав він.

Експерт нагадав, що Європейська Комісія днями додатково виділила Україні 2 мільярди євро на програму дронів.

"Це крок у правильному напрямку. Але ми перевантажені, навіть коли йдеться про захист власного неба", — додав Еммануїлідіс.

Таким чином, попри нову хвилю обговорень, малоймовірно, що європейські союзники погодять рішення про захист українського неба.