Час шукати альтернативу? Як довго Україна стоятиме на "мосту до членства" в НАТО

Читать на русском
Автор
Прагнення до НАТО закріплене в Конституції України Новина оновлена 30 липня 2026, 16:12
Прагнення до НАТО закріплене в Конституції України. Фото Колаж "Телеграфу"

Перспективи вступу України поки що залишаються невизначеними

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Після саміту у Вашингтоні 2024 року Україна перебуває на так званому "мосту до членства" в НАТО, проте дискусії про безпосередній вступ наразі призупинені. А діяльність Ради Україна —НАТО зараз більше зосереджена на забезпеченні подальшої підтримки Сил оборони, ніж на питанні членства.

Про це ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу" розповів, аналітик Інституту Європейського Союзу з питань безпеки (EUISS) у Брюсселі Джузеппе Спатафора. За його словами, наша держава має прагнути стати повноправним членом ЄС.

Детальніше читайте в матеріалі "Телеграфа": Напад Росії на НАТО не за горами? У Брюсселі розкрили справжні плани Кремля

Експерт вважає, що, окрім НАТО, Україна може долучатись до інших форматів оборонної співпраці. Адже позиція адміністрації нинішнього президента США і, ймовірно, наступних очільників Білого дому може надовго загальмувати процес її вступу до Альянсу.

"Я вважаю, що обговорення питання членства в НАТО наразі призупинено. Рада Україна — НАТО продовжує працювати, але її діяльність більше зосереджена на забезпеченні подальшої підтримки Києва та аналізі отриманого досвіду, аніж на питанні членства", — сказав Спатафора.

Він зазначив, що зараз дехто може сподіватись, що, якщо процес перемовин про вступ України триватиме й після наступних президентських виборів, офіційний Київ знову наблизиться до вступу в НАТО. Однак не ясно, чи майбутні президенти США захочуть забезпечити членство України.

Джузеппе Спатафора
Джузеппе Спатафора

"Адміністрація Байдена публічно підтримувала це, але за лаштунками гальмувала процес. Крім того, є й інші країни, які можуть заблокувати це. Я б зосередився якомога більше на інтеграції збройних сил України в європейські структури — НАТО, JEF*, ЄС та інші — зберігаючи при цьому членство як можливість, хоча перспективи цього є невизначеними", — пояснив Спатафора.

Володимир Зеленський та Дональд Трамп на саміті НАТО в Анкарі, 2026
Володимир Зеленський та Дональд Трамп на саміті НАТО в Анкарі, 2026 рік. Фото Axios

*Для довідки: JEF (Joint Expeditionary Force, українською — Об'єднані експедиційні сили) – це північноєвропейська коаліція швидкого реагування, яку очолює Велика Британія. До неї входять 10 країн: Велика Британія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Україна має статус розширеного партнера в організації.

Водночас експерт наголосив, що Україні варто прагнути повноправного вступу до Європейського Союзу. Це, на його думку, має не менш важливе значення.

"Що стосується ЄС, слід прагнути повного вступу, але й тут існує чимало перешкод, і варто зауважити, що це має менше значення для оборони як такої, адже засоби стримування ЄС не настільки потужні, як у НАТО, але важливо рухатися вперед у напрямку вступу, щоб надіслати політичний сигнал Україні та Росії. Не забуваймо: перше російське вторгнення до Криму та підтримка агресії на Донбасі 2014 року почалися саме у відповідь на питання членства України в ЄС, а не в НАТО", — резюмував Спатафора.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в НАТО заговорили про унікальний шанс та вікно можливостей для України у війні з Росією. Йдеться про найближчий час.