Одні чоботи на кілька поколінь та татова шапка: як вдягали дітей в СРСР (фото)

У радянські часи особливого стилю чи наслідування моди не було ні у дорослих, ні у дітей. Проте все ж існували впізнавані фасони та трендові шубки.

"Телеграф" розповість про те, як одягали дітей в СРСР і чому більшість одягу робилась вдома.

Радянські батьки, на відміну, від сучасних не мали звички наряджати дітей, і це було здебільшого продиктовано дефіцитом, адже коли є проблеми з приготування обіду, то до одягу черга не доходила. Тому більшість нарядів для малечі шилися власноруч з використанням викройок для дорослих, але зменшеного формату.

В СРСР взагалі жінки частіше шили собі сукні власноруч, ніж купували їх на ринку чи у магазині. А дівчата вже зі школи на уроках праці вчились цій майстерності та власноруч поповняли і так бідний гардероб.

Тканиною для нового дитячого одягу слугувало майже все від штор до старих суконь чи сорочок, а фасон та краса вбрання залежала від вмінь та вправності швачок. Водночас, якщо уважно придивитись до гардероба дітей та дорослих він був дуже схожий. Іноді не потрібні речі просто перешивались на дитину.

Що ж носили діти СРСР

У радянських дітей не було великого вибору, тому одягали те, що давали батьки. Узимку це були шуби чи пальта, а на весну-осінь — куртки. При чому вони були з цупкого матеріалу і темного кольору, аби довше носилося. Шапки також були відповідні, але модним був червоний колір. Також були популярні натуральні хутряні головні убори, які шили вдома чи на замовлення.

Під час шкільного року батьків не дуже турбував гардероб дітей, адже була шкільна форма, яку одягали і на свята, і в школу. Діти СРСР зазвичай мали приблизно по одній речі на сезон, тобто одна шубка, одні чобітки і т. д. Мови про різноманіття і не велося, водночас, бувало й таке, що навіть певної сезонної речі не було. До прикладу, демісезонні чоботи були розкішшю і їх часто замінювали звичайні гумові з хутряною підкладкою. Деякі речі діти доношували за батьками, якщо вони підходили за розміром.

Щодо одягу немовлят та дошкільнят, то його передавали з покоління в покоління і дуже берегли. Бо купувати його не завжди виходило, а пошити складно. Тому чобітки, шубки і все інше зберігалось в будинках поколіннями.

Раніше "Телеграф" писав про те, як виховували радянських дітей.