На цей пляж колись діставались літаком: як раніше виглядала Лузанівка

Одеські пляжі – улюблене місце відпочинку для містян і туристів: хтось приїжджає просто скупатися, хтось — позасмагати або прогулятися біля води. У кожного пляжу в Одесі свій характер і своя історія, від гучної Аркадії до спокійнішої Чорноморки чи Лузанівки.

Лузанівка відрізняється від більшості інших пляжів міста, тут немає штучних хвилерізів, берег пологий. Але Лузанівка — не тільки місце для відпочинку. Ця місцевість має багате минуле, пов'язане з битвами, археологічними знахідками та навіть пляжною авіацією.

Історія Лузанівки почалася задовго до появи перших дачників і пляжників. У 1691 році тут, на Пересипі, козацький полковник Семен Палій розгромив татарський загін, звільнивши полонених і зміцнивши рубежі.

На початку XIX століття ця територія перейшла в руки генерал-майора Фоми Лузанова — героя війн з Наполеоном і Туреччиною. Вже тоді місцевий морський берег вважався ідеальним для купання. Онук генерала, Михайло Лузанов, мріяв перетворити ці місця на Одеську Рив'єру, але революція перекреслила амбітні плани.

Перший організований пляж у Лузанівці виник лише в 1920-ті роки. У 1923 році з'явився табір "Сонячний берег" для безпритульних і дітей з малозабезпечених сімей. Пізніше, в 1935 році, на його місці організували дитячий табір "Український Артек", відомий як "Молода гвардія".

У ці роки пляж був добре облаштований для свого часу: стояли кабінки для переодягання, дерев'яні ящики для сміття, альтанки для відпочинку, складані крісла. А в 1927 році до Лузанівки пустили трамвай №9 від Грецької площі — і це зробило пляж доступним для всіх містян. У повоєнні роки відкрили пірс, звідки курсували катери до Морвокзалу.

А в 1950-х навіть налагодили авіасполучення: з аеродрому "Застава" на пляж літали літаки ЛІ-2 — три рейси на день, квиток коштував 15 рублів.

У 1928 році в Лузанівці виявили сліди античного поселення — Гавань Асіакова. Розташовувалося воно на плато між морем і Куяльником — сьогодні на цьому місці приватна забудова. До речі житлова забудова Лузанівки почалася в 1950-х. Спочатку з'явилися барачні будинки для робітників промислових об'єктів, пізніше — котеджі вздовж Миколаївської дороги та "хрущівки".

Сьогодні Лузанівка — це впорядкований пляж з розвиненою інфраструктурою. Тут є шезлонги, душові, кабінки для переодягання, атракціони для дітей, кафе, ресторани, літні клуби, міні-готелі.

Відпочивальники люблять це місце за відсутність різких перепадів глибини та чисту воду. Уздовж пляжу розташований парк, де можна сховатися від сонця, влаштувати пікнік або просто прогулятися.