Без інстаграмних кафе і дорогих ресторанів. Куди в СРСР можна було сходити на побачення

У радянські часи романтичне дозвілля мало зовсім інший вигляд, ніж сьогодні. Інстаграмних кав’ярень і дорогих ресторанів тоді не існувало, а середня зарплата не дозволяла часто витрачати гроші на розваги. Тому закохані знаходили прості та доступні варіанти.

"Телеграф" розповість, куди в СРСР ходили закохані пари. Варіантів було не так багато.

Одним із популярних місць були парки культури та відпочинку. Там можна було покататися на човні чи катамарані, пройтися алеями, посидіти на лавочці під музику з радіоточки. Атракціони — "Колесо огляду" чи "Автодром" — теж вважалися романтикою.

На такі зустрічі ходили пари приблизно одного віку – в СРСР було складно зустріти 40-річного чоловіка в компанії 20-річної дівчини. Звичайно, винятки з правил завжди були, але кількість подібних нерівних союзів була невисокою.

Ще одне класичне побачення — похід у кінотеатр. Квитки коштували недорого, тож фільм у великій залі був доступним майже кожному. Часто після кіно йшли в кафе-морозиво: кулька пломбіру обійшлася всього у 20 копійок.

Дехто запрошував на танці — у парках, будинках культури чи навіть на заводських вечорах. А якщо грошей зовсім не вистачало, романтичним варіантом залишалися прогулянки вулицями міста чи вздовж річки.

Варто зазначити, що "цукерково-букетний період" міг тривати досить довго. Суворі звичаї, боротьба за моральний вигляд радянського громадянина, а також банальна відсутність місць для усамітнення закоханих накладали серйозні обмеження на інтимне життя таких парочок.

Раніше "Телеграф" писав, без чого раніше не обходилося чаювання.