Не тільки "підковдра": як правильно назвати "підодіяльник" українською

В Україні через велику кількість русизмів часто виникають сумніви щодо правильного вживання окремих слів. Один з таких є "підодіяльник". Філологиня пояснила, який варіант є нормативним, а які — лише діалектні або застарілі.

За словами літературної редакторки Ольги Васильєвої, яка опублікувала допис на своїй сторінці у Facebook, у соцмережах часто просувають варіант "підковдра", однак дискусія навколо назви має значно глибше мовне підґрунтя.

Вона нагадує, що слово "одіяло" колись існувало в літературній українській мові, зокрема його використовував Іван Котляревський, однак нині воно вважається розмовним і витісненим нормативним "ковдра", "укривало" та "ліжник".

Водночас слова "підодіяльник" немає ні в старих, ні в сучасних словниках навіть як розмовного варіанта, тому воно вважається ненормативним. Натомість у різні періоди та діалекти вживалися інші відповідники: "підковдра" як літературна норма, "пішва" як діалектний варіант, а також рідковживане "підукривало", зафіксоване у старих словниках.

Окремо дослідники мови згадують і діалектні слова на кшталт "накоцник", "пішва", однак вони є діалектами.

Отже, сьогодні як заміну суржику "підодіяльник" використовують такі варіанти:

• "підковдра" (літературна норма);
• "пішва" (діалектне);
• "накоцник" (діалектне, некодифіковане);
• "підукривало" (рідковживане).

Водночас найкращим нормативним варіантом залишається "підковдра".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як правильно українською називати великодній хліб.