Квартири для обраних і черги за диванами: який вигляд має одна з найстаріших "сталінок" у Дніпрі

На вулиці Короленка, яку називають однією з найстаріших у Дніпрі, стоїть п’ятиповерховий будинок із ліпниною та колонами. Будівлю було зведено майже 90 років тому. Це пам’ятка архітектури місцевого значення і одна з найстаріших "сталінок" у місті.

"Сталінками" в народі називають житлові будинки, збудовані в СРСР приблизно з середини 1930-х до початку 1960-х років, коли архітектура мала уособлювати міць і велич держави. Звідси у будівлях високі стелі (інколи під три метри й вище), масивні сходові клітки, ліпнина на фасадах і просторі квартири.

Офіційний стиль називався радянським неокласицизмом. Архітектори активно зверталися до зразків античності та класичної європейської архітектури, але адаптували їх під радянську реальність. Такі будинки будувалися не для всіх. Як правило, їх заселяли партійні та господарські керівники, військові, діячі науки й культури.

П’ятиповерхівка на вулиці Короленка, 2 у Дніпрі від самого початку проєктувалася саме для такого контингенту — партійних працівників. Автором проєкту став архітектор Олександр Красносельський. Будівлю було зведено у стилі радянського неокласицизму. Фасад будинку прикрашений ліпниною, верхній поверх візуально спирається на колони, розташовані поверхами нижче.

Квартири тут були багатокімнатними, з високими стелями та великими вікнами, що виходять на одну з центральних вулиць міста. Просторі балкони, гарний краєвид — усе це призначалося людям із становищем. Вхід до будівлі зробили з двору, а на перших поверхах розмістилися магазини та ательє.

За інформацією dnepr.info, під час Другої світової війни будинок було частково пошкоджено, але його швидко відновили. У будинок заселили партійних працівників і керівників міських підприємств.

У 1960-х на першому поверсі будинку відкрився великий меблевий магазин. У радянський час потрапити туди з грошима й піти з покупкою було зовсім не просто. Містяни згадують, що наприкінці 1980-х років молодята записувалися в чергу на купівлю дивана. Вибір був небагатий: великий "Юлія" або менший "Алеко".

Ательє, що працювало в цьому будинку, користувалося популярністю. Тут завжди була в наявності тканина, тоді як в інших майстернях із пошиття одягу хорошу тканину доводилося приносити із собою. Згодом ательє переїхало в новий Будинок побуту, збудований по сусідству.

Після відновлення в середині 1940-х будинок довгі роки не реставрували. Фасад поступово тьмянів, ліпнина втрачала вигляд. Але під час капітального ремонту вулиці Короленка у 2020 році п’ятиповерхівку також упорядкували. Сьогодні будівля значиться пам’яткою архітектури місцевого значення під номером 25.

Раніше "Телеграф" розповідав про найстаріший дерев’яний будинок у Дніпрі. Будівлі вже близько 150 років.