Втрачена суперсила: народжені в 60-70-х років вміють спілкуватися так, як сучасна молодь ніколи не зможе

Дорослі, які виросли на зламі 1960-х та 1970-х років, володіють унікальним типом емпатії та людського зв'язку. Наступні покоління, ймовірно, вже ніколи не зможуть повністю опанувати.

До такого висновку прийшли аналітики видання VegOut. Вони дослідили вплив цифрової епохи на розвиток людського мозку.

Головний секрет цієї "суперсили" виявився неймовірно простим: люди епохи до гаджетів провели перші двадцять років свого життя, спілкуючись із тими, чию увагу фізично ніщо не могло перервати. У світі без смартфонів та миттєвих сповіщень жива розмова була єдиною реальністю.

Завдяки цьому нервова система старшого покоління буквально "запрограмувалася" на абсолютний, глибокий фокус. Вони можуть годинами тримати нероздільну увагу на співрозмовнику, взагалі не напружуючись, оскільки для них це природний стан мозку.

Натомість для сучасної молоді, чиє дитинство пройшло з екранами, таке ж спілкування перетворилося на важку ментальну працю. Оскільки мозок нових поколінь налаштований на постійне очікування цифрових подразників, спроба втримати фокус хоча б на 15 хвилин вимагає від них колосальних зусиль для пригнічення бажання перевірити телефон.

Експерти наголошують, що цю різницю майже неможливо виправити у дорослому віці за допомогою цифрового детоксу чи медитацій. Старше покоління має колосальну перевагу в побудові глибоких стосунків просто тому, що їм пощастило сформувати свій мозок у часи, коли людська увага належала виключно тому, хто стоїть навпроти.

Раніше "Телеграф" писав про альтернативу, яка захищає від комах.