Корупційні ризики та загроза для економіки: експерти розкритикували нові правила бронювання

Українські аналітичні центри звернулися до Кабміну з вимогою доопрацювати резонансний проєкт змін до правил бронювання. Документ передбачає запуск Координаційного центру, урізання лімітів для броньованих працівників та оновлення критеріїв визначення критично важливих підприємств.

Про це йдеться у зверненні 16-ти провідних аналітичних центрів, що спеціалізуються на економічній політиці, до президента України, прем’єр-міністра, профільних міністрів та представників влади.

Аналітичні центри наголошують, що повністю підтримують боротьбу з фіктивним працевлаштуванням заради бронювання, однак вважають запропоновані урядом механізми неадекватними та надмірними. На думку експертів, замість адресних перевірок підприємств з ознаками зловживань уряд пропонує загальні обмеження, які можуть зачепити добросовісний бізнес.

У фаховому середовищі попереджають: запропоновані нововведення можуть ускладнити роботу критично важливих підприємств, створити додаткові корупційні ризики та негативно вплинути на обороноздатність країни.

"Автори нових змін зазначають про схеми із влаштуванням псевдо-працівників при поточній моделі бронювання. При цьому боротись із такими схемами, якими користуються окремі підприємства — пропонують методом "килимових бомбардувань" замість якісних ризик-орієнтованих підходів. Це не вирішить проблеми, а лише завдасть значну шкоду економіці. Крім того – поза увагою залишаються більше 2 млн ухилянтів у розшуку, на які у першу чергу мала б бути зосереджена увага Кабінету міністрів" — зазначає Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи, коаліції аналітичних центрів.

За оцінкою експертів, створення Координаційного центру може збільшити строки розгляду питань, які стосуються критичності підприємств, із 10 до 17 робочих днів. Водночас для низки процедур не визначено чітких строків ухвалення рішень.

Ще одна проблема – відсутність чітких процедур скасування статусу критично важливого підприємства. У проєкті не визначено вичерпного переліку підстав для такого рішення, порядку повідомлення підприємства, строків надання пояснень і механізму оскарження. В аналітичних центрах нагадують, що втрата статусу може позбавити працівників підстав для відстрочки від призову. Це створює ризики для підприємств, які виконують оборонні контракти, ремонтують енергетичні об’єкти або забезпечують роботу критичної інфраструктури.

"Проєкт постанови в поточній редакції не відповідає заявленій меті, несе суттєві загрози для бізнесу, оборонної та економічної стійкості держави… Це створює надзвичайні корупційні ризики; рекомендації Центру є підставою для скасування статусу без процедурних гарантій, а перехідні положення щодо вже наданих статусів і бронювань відсутні; обмеження запроваджуються у найвразливіших для держави сферах і в найнесприятливіший період, без кількісної оцінки наслідків та без консультацій; суттєві зауваження Міненерго, Міністерства юстиції, Мінцифри та частково НАЗК залишилися без відповіді по суті", – сказано у зверненні.

Автори звернення закликали Кабмін доопрацювати проєкт постанови з урахуванням зауважень профільних міністерств, аналітичних центрів і бізнес-спільноти.

Звернення підписали такі аналітичні центри: Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації, Центр економічної стратегії, Український інститут правової політики, Мережа захисту національних інтересів "АНТС", Growford Institute, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів, Інститут економічного лідерства, Аналітичний центр Advanter Group, Офіс шеф-економіста КБС, Аналітична група Економічної експертної платформи, Інститут фінансів та права, Аналітичний центр "Технології Прогресу", Kyiv Foresight Foundation.