Повістка після 22:00: чи може ТЦК вибивати двері та заходити до оселі без дозволу

Повістку можуть вручити й уночі, але це не дає працівникам ТЦК права зайти до квартири, будинку чи готельного номера без згоди мешканця. "Телеграф" з’ясував, чи є часові обмеження для оповіщення, коли до житла заходять без дозволу, та куди скаржитися на порушення.

Після 22:00 — не порушення: що каже постанова № 560

Законодавство дозволяє вручати повістки цілодобово, однак це не означає, що представники ТЦК можуть безперешкодно проникати до квартир, приватних будинків чи готельних номерів. "Право на оповіщення і право на проникнення до житла мають різні правові підстави", — наголошує військовий юрист ЮК "Приходько та партнери" Данило Гончаренко в ексклюзивному коментарі "Телеграфу".

За його словами, представники ТЦК можуть оповіщати людей навіть уночі. "За пунктом 35 Порядку, затвердженого постановою Кабміну № 560 від 16 травня 2024 року, повістки військовозобов’язаним і резервістам вручають цілодобово", — пояснює юрист. Вручати можна за місцем проживання, роботи чи навчання, у громадських місцях і будівлях та на блокпостах.

"Тому сам факт вручення повістки після 22:00 або вночі не свідчить про порушення закону. Але цілодобове оповіщення не дає ТЦК додаткових повноважень на примусове проникнення до житла", — зазначає Гончаренко.

Стаття 30 Конституції: коли до житла заходять без згоди

Чи можуть працівники ТЦК зайти до оселі без дозволу власника? "За загальним правилом — ні. Стаття 30 Конституції гарантує недоторканність житла. Тому ТЦК не можуть самовільно заходити до квартири чи приватного будинку лише для того, щоб вручити повістку або перевірити військово-облікові документи", — каже Гончаренко.

Винятки передбачені для поліції. За словами експерта, стаття 38 Закону "Про Національну поліцію" дозволяє поліцейським входити до житла без рішення суду в окремих невідкладних випадках:

• для порятунку життя під час надзвичайної ситуації;
• під час безпосереднього переслідування підозрюваного у кримінальному правопорушенні;
• щоб припинити злочин, який загрожує життю людей у приміщенні.

"Сам по собі воєнний стан, наявність повістки чи участь поліцейського у групі оповіщення не дають автоматичного права зламувати двері", — наголошує Гончаренко.

Скарги на візити ТЦК до будинків дійшли й до омбудсмена. Дмитро Лубінець на початку жовтня заявив, що отримує звернення людей про ймовірне незаконне проникнення працівників ТЦК на приватну територію й до будинків. За його словами, це набуває системного характеру. "Повістка — не дозвіл зайти в чужий дім", — наголосив він.

Готельний номер і список гостей: що можна віддавати ТЦК

Повістку в готелі чи хостелі вручати можна. "За пунктами 35 та 38 постанови № 560 оповіщення проводять у громадських будівлях та інших визначених місцях. Тож повістку можуть вручити, наприклад, у холі, в коридорі загального користування чи на рецепції", — пояснює юрист.

Водночас, за словами юриста, номер, у якому живе гість, теж є житлом. Стаття 233 Кримінального процесуального кодексу називає житлом приміщення, яке перебуває у постійному чи тимчасовому володінні особи й пристосоване для проживання. Експерт нагадує й рішення Верховного Суду: Касаційний кримінальний суд у постанові від 17 липня 2025 року (справа № 686/4313/20) зазначив, що до житла за статтею 162 Кримінального кодексу належить і номер у готелі.

Тому, пояснює експерт, адміністрація може передати гостеві прохання зв’язатися з ТЦК, але не може дозволити примусово зайти до зайнятого номера всупереч його волі.

А що з даними гостей? "Інформація про мешканців готелю, номер кімнати, строки перебування, паспортні та контактні дані — це персональні дані. Звичайне усне прохання надати список усіх чоловіків, які живуть у готелі, не створює обов’язку їх передавати. Водночас законні вимоги уповноважених органів, оформлені в установленому порядку, треба виконувати", — зазначає Гончаренко. За його словами, адміністрація має перевірити, хто звертається, з якою метою і на якій підставі, і віддати лише ті відомості, які потрібні для виконання запиту.

Стукають уночі: що робити за зачиненими дверима

Першим кроком юрист називає з’ясування, хто прийшов і навіщо: варто попросити відвідувачів представитися, назвати посади, показати службові документи й пояснити мету візиту. Така вимога закріплена в постанові № 560. Працівник, який вручає повістку, мусить відрекомендуватися й на прохання людини підтвердити свої повноваження.

"Якщо йдеться виключно про вручення повістки, людина не зобов’язана відчиняти двері або виходити з помешкання лише на вимогу ТЦК. Але варто розрізняти відмову впустити сторонніх до житла і відмову від належного оповіщення: остання за умов, які передбачає закон, може мати правові наслідки", — каже експерт.

Якщо відвідувачі погрожують зламати двері, застосувати силу або не називають правових підстав, юрист рекомендує телефонувати 102 і, якщо є можливість, вести відеозапис. "Фізичного опору чинити не слід, бо це може створити додаткові ризики", — радить Гончаренко.

Доставлення до ТЦК: коли це може зробити поліція

Окремо експерт пояснює, коли людину можуть доставити до ТЦК. "Закон передбачає адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаних до ТЦК, але такі повноваження мають передусім поліцейські, і діють вони лише за підстав, визначених законом", — каже юрист. Він посилається на статті 259, 260 і 262 КУпАП у зв’язку з порушеннями за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Постанова № 560 додає, що поліція затримує людей і за зверненням ТЦК, зокрема коли в базах МВС є відомості про особу.

"Але право на затримання не означає права проникати до житла й силоміць виводити звідти людину. Для цього потрібна окрема законна підстава", — наголошує Гончаренко. Затримуючи людину, поліцейські мають назвати причину, роз’яснити права й оформити документи.

Погрози, пошкоджене майно, відео: що зібрати і куди скаржитися

Якщо ТЦК чи поліція незаконно проникли до помешкання, застосували силу або погрожували, юрист радить спершу подбати про безпеку, а потім зберегти:

• відеозаписи та контакти свідків;
• номери службових автомобілів;
• докази пошкодження майна і медичні документи, якщо були травми;
• дані посадових осіб і копії складених документів.

"Стаття 162 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність за незаконне проникнення до житла. Якщо це зробила службова особа або дії супроводжувалися насильством чи погрозою, їх можуть кваліфікувати за частиною другою цієї статті", — нагадує Гончаренко. Подати можна заяву про кримінальне правопорушення, скаргу керівництву ТЦК або вищому військовому командуванню.

Строки та шість кроків: що робити, якщо конфлікт стався

Строки залежать від того, яке право порушено, пояснює юрист:

• до 15 днів — розгляд звернення, якщо не потрібна додаткова перевірка, загальний строк — один місяць (до 45 днів у виняткових випадках);
• шість місяців — на оскарження в суді дій чи бездіяльності влади, з дня, коли людина дізналася про порушення;
• десять днів — зазвичай на оскарження постанови про адмінправопорушення.

Покроковий алгоритм від Данила Гончаренка:

1. Перевірити повноваження. Попросити ТЦК і поліцію представитися, показати документи й назвати причину візиту.
2. З’ясувати підстави. Якщо вимагають доступу до житла, запитати, на яку норму закону посилаються.
3. Зафіксувати обставини. За можливості вести відеозапис, записати час, місце, дані посадових осіб і свідків.
4. Залучити адвоката. Якщо є загроза затримання чи застосування сили, одразу звернутися по правничу допомогу.
5. Подати скаргу або заяву. Надіслати письмове звернення до компетентного органу, а за ознак злочину подати заяву.
6. Звернутися до суду. Оскаржити дії посадових осіб у судовому порядку, не пропустивши строків.