Мріяла стати президенткою, билася в ефірі й думала про самогубство. Куди зникла Богословська із "Партії регіонів"
- Автор
- Дата публікації
Колишня соратниця Януковича двічі змагалася за президентське крісло та потрапляла у гучні скандали
Після того як Інна Богословська пішла з політики у 2019 році, залишилося чимало запитань про її подальше життя. За зміною діяльності стояла важка особиста криза: колишня депутатка розповідала про фінансові труднощі та думки про самогубство.
Читайте також: Отримав контузію на фронті: який вигляд має "свободівець" Тягнибок після атаки та чим займається зараз
"Телеграф" розповідає про кар’єру Богословської, її життя після політики та скандали. Вона більше не бере участі у виборчих перегонах, але іноді дає інтерв'ю з оцінками політичних подій і війни.
Як харківська адвокатка потрапила до Верховної Ради
Інна Богословська народилася 5 серпня 1960 року в Харкові. У 1982 році з відзнакою закінчила Харківський юридичний інститут і почала працювати в обласній колегії адвокатів. Вела цивільні й кримінальні справи, а 1991 року відкрила приватну юридичну службу.
До парламенту Богословська вперше потрапила 1998 року: вона балотувалася як безпартійна самовисуванка від харківського округу №169. Працювала в комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, а згодом стала першою заступницею голови бюджетного комітету. Повернутися до Ради з "Командою озимого покоління" та партією "Віче" їй не вдалося. У 2007 році вона обійняла посаду заступниці міністра юстиції, а потім отримала депутатський мандат від Партії регіонів.
Харківські угоди, мовний закон і конфлікти в ефірах
Одне з найсуперечливіших рішень Богословської – голосування за Харківські угоди 27 квітня 2010 року. Вони продовжували перебування Чорноморського флоту Росії в Україні до 2042 року. У червні 2013-го вона також долучилася до 148 депутатів, які звернулися до польського Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського населення та засудити дії українських націоналістів.
Ще один скандал виник через неперсональне голосування. 5 червня 2012 року її картка підтримала проєкт закону "Про засади державної мовної політики", який посилював статус російської мови. Самої Богословської того дня в сесійній залі не було.
Богословська запам’яталася й конфліктами на телебаченні. У 2009 році в ефірі "Свободи слова" вона звинуватила першого президента України Леоніда Кравчука в продажності. У 2018 році на каналі "112 Україна" вона намагалася дати ляпаса колишньому міністру транспорту та зв’язку Євгену Червоненку після образливих висловлювань на її адресу. Між опонентами стали ведучі.
Вихід із Партії регіонів і завершення політичної кар’єри
30 листопада 2013 року Богословська вийшла з фракції Партії регіонів на знак протесту проти побиття студентів на Євромайдані. Вона не відмовилася від президентських амбіцій: після участі у виборах 2010 року знову балотувалася у 2019-му. Після другої поразки Богословська пішла з політики й надовго відмовилася від інтерв’ю. Про пережите колишня народна депутатка розповіла у програмі "ЖВЛ" у 2022 році.
Я перестала відповідати на телефонні дзвінки, я не дала згоди на жодне інтерв'ю. Я кілька місяців взагалі не слухала новини. Я пішла з політики, я опинилася у дуже складному фінансовому становищі. Я купила будинок у кредит, не розуміючи, як розплачуватимуся. І мені 60!
Інна Богословська
За словами Богословської, напередодні свого 60-річчя, у серпні 2020 року, вона почала думати про самогубство. Після гострої кризи три дні провела у клініці.
Чим Богословська займається тепер
Після політики Богословська взялася за бізнес-консалтинг і менторство. Вона проводить авторські програми й мотиваційні лекції про особистісний розвиток, психологічну стійкість і лідерство.
Після початку повномасштабного вторгнення експолітикиня засудила російську агресію й залишилася в Україні. Тепер вона пов’язує публічну діяльність передусім із навчанням і роботою з аудиторією, яка прагне професійного та особистого розвитку.
Як повідомляв "Телеграф", колишній прем'єр-міністр України Павло Лазаренко після від’їзду до США відбув ув’язнення, а боротьба за заморожені мільйони триває роками. Детальніше у матеріалі про справу Лазаренка.