"Психологічно не готова повертатися додому": борчиня Коляденко пережила війну й виграла срібло Олімпіади-2024

В суботу, 10 серпня, героїнею збірної України на Олімпіаді-2024 в Парижі стала Ірина Коляденко. Спортсменка завоювала срібну медаль в боротьбі у ваговій категорії до 62 кг.

"Телеграф" поспілкувався з атлеткою, яка змогла перевершити власний результат попередніх Ігор Токіо-2020, незважаючи на пережиті жахи війни й окупації під Києвом (спортсменка мешкала в Ірпені). А вже зараз стійка борчиня мріє про наступні Ігри Лос-Анджелес-2028.

Ірині є куди рости. Вона – срібний й бронзовий призер чемпіонатів світу, а також, відтепер, срібний й бронзовий призер Олімпійських ігор. І тільки на чемпіонатах Європи вона тричі ставала найкращою, що, власне, й підтвердила на нинішніх Іграх – кращої за неї у Європі немає.

Ірино, давайте почнемо з приємного. Ви напередодні, на шлаху до фіналу перемоглми трьох чемпионок світу останніх років…

Знаєте, цей день запам’яється мені не все життя. Я навіть не знаю, як його коментувати. Одні поки що емоції в мене. Дуже класний день. Я до цього йшла дуже довго.

Яка сутичка з попередніх була найважчою?

Перша сутичка була найважчою, з монголкою. Більш психологічно було важко. Взагалі налаштуватися в цей ритм змагальний. Було багато людей, шуму. Зазвичай борцівські змагання відбуваються в більш камерній обстановці. Потрібно було трохи від цього всього абстрагуватися і переключитись на саму боротьбу.

У півфіналі Ви повели в рахунку 2-0, але киргизка зуміла зрівняти рахунок. Більше того, потім вона атакувала. Але ви змогли перевести ситуацію на свою користь. Чекали від неї, що вона таке буде робити?

Звісно, чекала. Вона знає мій стиль боротьби, я знаю її боротьбу. Але тут вже хто сильніше, вистоїть, психологічно більше, той і переможе. Це такі змагання Олімпійської ігри. Вони у всіх видах спорту такі. Психологічно вистояти потрібно.

Добре, тоді повернемося до дня сьогоднішнього. Ви програли японці Мотокі з рахунком 1:12. Що сталося?

По-перше, я довго чекала початку сутички, якось так все затягнулося сьогодні до нашої сутички, раніше мала вона розпочатись. До того ж, довго чекала і в самій сутичці була така перерва велика, що мене трошки збило з режиму, можна так сказати. Але основне, я вважаю, що психологічно я не витримала цю сутичку. Дійсно не дотерпіла, навіть як би не хотіла, просто не вийшло включити в собі це терпіння. Вистачило мене, на жаль, на один день. Вчора видала всі свої сили, всі свої емоції, а сьогодні вийшла на килим вже без емоцій. За одну ніч не встигла відновитись.

Ну нічого, це Олімпіада, це високий, дуже рівень. В принципі, вчора багато що зробили, сьогодні може якраз це позначилося.

Суперниця, здається, тричі робила один і той самий захват, це суттєво й допомагало?

Я, в принципі, знала, що вона робить і все, але просто не бачила взагалі її цих проходів і не встигала за нею. А наприкінці сутички зрозуміла, що вже все, сенсу не було стояти, себе зайвий раз травмувати. Я й так нещодавно після операції.

Можете пояснити, чому була така довга пауза?

Я не знаю, я не зрозуміла, чому у них там була пауза, щось з таблом сталося, вони ще з часу не могли виставити, я не зрозуміла, чесно, я навіть не знаю, чому це сталося.

Раніше змагання проходили протягом одного дня, останні роки вони проходять в два дні, зокрема, фінали й втішні сутички. Як взагалі це позначається на стані спортсмену і чи це відображається на підсумковому результаті?

В першу чергу ми в два дні зважуємося, тобто я вагу, наприклад, маю тримати два дні. (2:03) В другу чергу вони думали, так може, розділити трошки навантаження, але коли ти за один день вже налаштовуєшся на цю боротьбу, заводишся, ти йдеш по накату. А ти один день відборовся, потім тобі на другий день потрібно з тою втомленістю з минулого дня йти і знову заряджатися, знову заводити себе і знову починати все спочатку.

Ви напередодні казали, ось з тренером поговоримо, він скаже, що робити й як при підготовці. Що казав тренеру, які були основні настанови при рахунку 4-1, що радив?

Поради, в принципі, були стандартні, як завжди. Я мала за голову її забирати, і так як вона низько дотискує, до ніг дуже важко добратися, голова близько була, і я пробувала так забрати за голову, притримувати для того, щоб забігти. І, в принципі, я добре борюсь в партері, самеі в партері мені потрібно було набирати бали. Ось, в принципі, так.

У Вас травмована зараз та сама нога, що була в Токіо, чи інша?

Це та сама нога, що була на минулій Олімпіаді, тільки на минулій Олімпіаді я боролася з травмою хрестоподібної зв'язки, і я відразу приїхала після Ігор і зробила операцію. А зараз я робила операцію за 2 місяці до Олімпійських ігор.

Знаю, що в Ірпені зараз свято, за Вами слідкують, підтримують…

Так, звісно, там дуже велика підтримка, там всі екрани великі по всіх парках наших, включили трансляцію 2 дні всі дивилися. Всі стежили за боротьбою, вболівали. Це мої найкращі вболівальники, мабуть, ще з минулої Олімпіади Токіо-2020.

Перед фіналом дуже багато згадувалося, як Ви виїжджали з Ірпеня під час війни і про Ваш будинок, квартиру. Щось відомо взагалі, що там відновлюється, не відновлюється?

Наразі квартиру відновили до стану "до ремонту", скажімо так. Тобто, стіни поставили назад, вікна вставили, дах є, але всередині ще нічого не робилося. Їхати туди я поки що не збираюся, тому що, ну, просто якось психологічно я не готова туди повертатися, заощаджувати кошти в ремонт. Все одно є якийсь страх, що, а раптом знову це буде, а раптом масштаб руйнувань буде ще більш. Ну, що не тільки в мою квартиру прилетить. Ще в квартиру моїх рідних так само пролетіло і все згоріло. Тобто, психологічно тяжко починати щось там робити.

Всі хотіли, бачили Вас з золотом, думаю, і Ви самі, але, на жаль, ми опинилися в іншій реальності? Це засмученість, чи все одно це дуже крутий результат для Вас?

Якщо б мені перед Олімпіадою сказали, що в мене буде срібло, я б досі по-іншому реагувала. А зараз я засмучена, дійсно засмучена, що в мене срібло, тому що мій потенціал вищий. Я відчуваю, що можу завоювати золото.

У Вас ще є багато часу попереду, ще все можливо. Курс на Лос-Анджелес-2028?

Так, звісно. Будемо працювати далі й будемо бачити.