Якщо Франція збереться на війну, інші країни підуть слідом — експерт з питань безпеки Глен Грант

Російському диктатору Володимиру Путіну потрібні чутки про мирні переговори з Україною лише для того, щоб зібратися силами та завдати нового удару. А у разі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США — важкі часи можуть очікувати на усі провідні країни Західної Європи.

Чому президент Володимир Зеленський звільнив головкома Валерія Залужного, чи зможуть ЗСУ прорвати "лінію Суровікіна" та за яких умов Кремль погодиться припинити війну в Україні? Про це та інше полковник британської армії, відомий у світі експерт з питань безпеки Глен Грант розповів у другій частині ексклюзивного інтерв’ю "Телеграфу".

*Про те, що заважає Україні реалізувати свій потенціал на полі бою, коли буде наша омріяна перемога, про Зеленського, Порошенка і про Трампа – читайте у першій частині інтерв’ю.

Втомлений Залужний і некомпетентні люди

— Президент Зеленський так і не пояснив, чому звільнив дуже популярного у війську головнокомандувача Валерія Залужного. Що ви думаєте з приводу цієї ситуації? Навіщо він його звільнив?

— Було чимало некомпетентних людей у команді Залужного, кого там взагалі не повинно було бути. Той, хто безпосередньо керував контрнаступом, у жодному разі не повинен був цим займатись. Там ні розуміння, ні уміння не було.

Щодо Залужного, очевидно це було політичне звільнення, а також — через те, що чимало речей відбувались не так добре, як хотілося б. Хоча Залужний – великий мотиватор. Мене хвилює, що серед цих шести десятків звільнених були й дуже, дуже хороші офіцери. Можливо, Залужний був одним із них.

Хоча це абсолютно очевидно, що Залужний був страшенно втомлений, і це не дивно. Імовірно, що він у будь-якій іншій країні був би відсторонений – з причини втомленості. Потрібно міняти й освіжати офіцерів. Але чого ніколи не варто робити — це міняти одного на другого, який нічим не кращий за того, кого звільняють.

— Зеленський обіцяє новий наступ протягом цього року. Як ви гадаєте, українська армія нині в змозі прорвати "лінію Суровікіна" та звільнити щось суттєве?

— Я так не думаю. Ні. Ні — з поточними методами управління військами. Вони мають змінитися, і командування має підходити до своєї роботи по-іншому. Організаційні військові структури мають змінитися, як і доктрина, як і методи роботи.

Я не чую від жодного з моїх друзів в українській армії, щоб за останній час з’являлося щось нове. Ви ж знаєте старий вислів про старі міхи та молоде вино. Необхідно зробити певні фундаментальні зміни в системі й тому, як система працює, щоб мати успіх.

Вибір між перемогою або капітуляцією

— На початку війни путінський план був, без сумніву, захопити Київ та решту країни, можливо, хіба що за виключенням декількох західних регіонів. Яким, по-вашому, план Путіна є сьогодні?

— Я думаю, що путінський план зводиться до того, щоб взяти змором. Іншими словами, довести деградацію України до точки, коли уряд скаже: "Гаразд, ми не можемо більше нічого зробити, ми маємо подумати про мир". І він використає перемир’я, щоб зміцнити свою армію і повернутися знову. Це його план.

Тому він пробує все. Тому ви можете бачити всі ці PR-штучки, наративи в медіа, що Україна програ́є, що вона – вибилась із сил. Я думаю, що він вважає, що ви́грає в Україні, і ви́грає у НАТО, виходячи з того, як діють Угорщина, Австрія, Швейцарія, Словаччина та Америка. Він, очевидно, думає: "Та у нас справи йдуть чудово!" — бо хіба він цікавиться втратами своїх людей і танків, це для нього просто ресурс, — у нього в голові політика, захоплення територій.

— Заява французького президента Макрона про те, що він не виключає використання військ західних країн для допомоги України, викликала величезний ентузіазм серед українців. Коли та за яких умов це може статися?

— Гадаю, що лише за двох умов це можливо. Найголовніша умова, щоб подібне сталося, – це атака Росії на країну НАТО. А НАТО є єдиним організмом. Якщо вона атакує НАТО – Франція буде втягнута одразу.

Друга можлива умова: якщо Росія прорветься і знову піде на Київ або Одесу – можливо, тоді французький президент відправить свої війська на захист. Або принаймні виставить їх як заслон, щоб Росія зрозуміла, що ось та лінія, заходити за яку не дозволено.

Я знаю, що було чимало країн, які казали: "Ми не хочемо робити цього ніколи". Але на війні нема такого поняття, як "ніколи". Тож якщо хтось каже: "Ми ніколи не відправимо американські війська на місце подій", — це дурнувата заява, бо ви знати не можете, що це "ніколи" значить у даному разі.

І я гадаю: якщо Франція ухвалить рішення, це означатиме, що вона збирається реально воювати, а не просто привезти своїх солдатів у Львів на свята. Але якщо Франція вирішить, що вона збирається воювати чи збирається підійти близько до лінії фронту, щоб позначити лінію для Путіна, куди він має знати, що йому дорога закрита, тоді, гадаю, й інші країни підуть слідом.

— Ви вже згадували про ідею мирних переговорів, і в Україні чимало говорять про це. За яких умов Путін міг би погодитись зупинити війну та що він напевно за це захоче?

— Єдина умова припинити воювати — коли він отримає Україну. От і все.

Тож вам слід пам’ятати, що не буває мирних переговорів з Путіним. Може бути тільки капітуляція. Тож ви маєте вибір між капітуляцією та війною. Він не збирається давати вам нічогісінько, доки не отримає Україну. Крапка.

А те, що ви називаєте "мирними переговорами", для нього лише припинення вогню. Політичний крок, щоб виграти час, щоб зробити ще щось, чим він займався з 2014 року. Не забувайте, що він робив в Грузії, що він робив з Молдовою, та й будь-де. Він просто користається часом. Тож миру не буде. Ви або перемагаєте, або капітулюєте. "Мирні переговори" – неправильне словосполучення.

— А скільки йому може знадобитися часу, щоб підготуватися до нової атаки?

— Років зо два. А може, й менше. Якщо він бачитиме політичну слабину, то менше. Я маю на увазі, скільки він дав президенту Порошенку після Мінських домовленостей? Два роки, а потім – знову посилення тиску. І ці два роки він буде продовжувати атакувати в інших сферах. Якщо він не атакуватиме військово, він атакуватиме у сфері PR, атакуватиме банківську систему, намагатиметься зламати IT-системи та робити інші подібні речі. Тож не буде ніякого миру з Путіним – пам’ятайте це!

Український солдат вартий шести-восьми російських

— Але що ж тоді нам, українцям, робити? Ми маленька – порівняно з Росією – країна. Як нам її перемогти?

— Україна – це велика країна з величезними ресурсами.

— Та Росія ж більша!

— Ні, Росія не більша. Що таке Росія – якщо уважно на неї глянути? Там маса всього неефективного, зламаного, непотрібного. У вас куди краще. Порівняно з Росією ви могли б бути країною рівня боліда з "Формули-1", який змагається проти старої "Шкоди". Але вам не досягти цього з вашим нинішнім керівництвом. Вам це не вдасться через некомпетентність людей, які керують. Хоча у принципі нема жодного резону, чому Україна не може зруйнувати Росію згори до самісінького низу!

Гляньте на дії ваших морських дронів. І у вас вже з’являються далекобійні дрони, з якими ви можете досягати цілей далеко углиб території Росії. І тут в мене виникає запитання, чому жоден з них ще не був застосований для того, щоб зруйнувати Керченський міст? Хоча – почекаймо та поспостерігаймо. Ви цілком здатні перемогти Росію як країна, більш аніж здатні в будь-якому аспекті.

Візьмемо солдата. Коли він добре споряджений, ваш солдат вартий шести, а то й восьми російських. Тож ви їх можете перемогти, потрібна лише організація, креативне мислення і правильна стратегія. Але для цього треба вирішити, як дрібні бізнеси в Україні зробити прибутковими – щоб ви отримали більше грошей, які б вливалися у систему. Тут є чимало роботи, і дуже багато роботи для парламентарів зокрема.

А що вони зараз реально роблять? Вони вовтузяться з 4 тисячами поправок до закону про мобілізацію. Але це дитячі поправки. Бо будь-який закон, який має 4 тисячі поправок, – це не закон. Він мав би бути відкликаний на 200-й чи на 500-й поправці. Бо вже тоді варто було б зрозуміти, що з ним не все гаразд і що це явно не той документ, який можна буде використати як закон.

Де ж кращі юристи, які мали б писати ваші закони? Їх не видно. У вас ідіоти пишуть закони. Чи це навмисно? Я гадаю, що так. Я думаю, це робиться навмисно, щоб не було жодної парламентської роботи.

У Трампа на будь-що клепки в голові вистачить

— І останнє запитання. Експерти кажуть, що шанси на перемогу Дональда Трампа на президентських виборах в США є досить високими. Що чекає на Україну, якщо він справді переможе?

— Не думаю, що вам слід хвилюватися за Україну. Гадаю, слід хвилюватися за весь західний світ. Україна є лише маленькою частинкою цього складного пазла. Якщо Трамп переможе, ми всі матимемо проблеми. Бо до влади приходить людина з деменцією. Приблизно так само, як за часів проголошення незалежності Америки було з королем Георгом – у якого був сифіліс, через що мозок не працював. З Трампом ми опинимось в аналогічній ситуації.

Британія, Німеччина, Франція, Іспанія – всі ці країни матимуть проблеми, якщо прийде Трамп. Бо ми більше не матимемо гарантії стабільності та сили Америки за плечима. Ми гадки не маємо, що тоді Америка захоче робити. У нього на будь-що клепки в голові вистачить. Він може навіть збільшити грошову допомогу Україні. Тобто ви не можете знати, як він збирається діяти, бо у нього деменція! І люди з деменцією ірраціональні. Вони не знають, який час доби у цей момент.

Ви тільки вслухайтесь в його спічі. Він не може навіть вимовити слово "Путін" — у нього виходить то якийсь "Пітін", то "Путен". Неможливо взагалі зрозуміти, що відбувається в його голові! Тож якщо Америка вибере його, ми всі в проблемах, включаючи саму Америку. Єдині вигодонабувачі, єдині люди, кому це може допомогти, це китайці та росіяни. То ж Бог його знає!

— Тоді Європі, очевидно, доведеться сформувати свій військовий альянс поза межами НАТО?

— Цілком ймовірно. І я підозрюю, що Україна буде частиною цього альянсу. Європа не захоче воювати без України – така моя здогадка. Але знаєте, це все – великі запитання. Трамп ще не виграв. Почекаймо і подивимось. Давайте будемо тримати кулаки за те, що стабільність і розум переможуть в Америці вже у найближчі тижні.