Будуть молитися в хатах і гаражах? Що чекає УПЦ МП після заборони Російської церкви

Верховна Рада 20 серпня ухвалила законопроект №8371 "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Ним в Україні вводять заборону на діяльність релігійних організацій, афілійованих з країною-агресором.

Процедурно закон працюватиме так: Держслужба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) створить спеціальну експертну комісію яка перевірить підозрілі релігійні організації. Якщо державні експерти виявлять, що та чи інша організація причетна до Російської православної церкви (РПЦ), то їй дадуть припис щодо усунення таких зв’язків. Якщо ж після припису нічого не зміниться, то держава матиме право звернутися до суду по скасування реєстрації промосковської релігійної організації.

Деякі нардепи називали прийнятий закон історичним, втім, залишається багато запитань щодо реальної, а не паперової заборони РПЦ в Україні. Чи зможуть промосковські релігійні організації працювати в нашій країні без реєстрації? Чи вистачить у судів фаховості встановити зв'язок релігійних громад з Москвою? Чи не піде Українська православна церква (Московський патріархат) в підпілля, адже в першу чергу закон зачепить саме її.

В цих питаннях "Телеграфу" допомогли розібратися депутати від "Слуги народу": голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв та заступниця голови комітету Євгенія Кравчук.

– Запитання до релігієзнавчих експертиз, які надаватиме судам ДЕСС. Наприклад, буде висновок, що Київська митрополія УПЦ (МП) пов’язана з РПЦ. Чи здатні будуть суди фахово оцінювати такі експертизи?

Є.К.: Суди різні експертизи оцінюють. Суди для того і є, щоб розбиратися в різних кейсах. Це адміністративна частина, адмінправо, це організації. І принципи роботи [релігійних] організацій не відрізняються від інших. Дійсно, судам потрібно буде підготуватися до нової практики, але строк у 9 місяців може бути використаний судами, щоб вони підготувалися до нової практики.

До речі, певні суди вже йдуть по оскарженню релігієзнавчої експертизи, яка була у 2023 році (мова про релігієзнавчу експертизу статуту УПЦ, яка визнала зв'язок церкви з РПЦ. — Ред.). Ну якось суди ж з цим справляються. Думаю, зможуть упоратися і з іншими.

М.П.: Саме тому в законі передбачені і додаткові критерії, щоб все не трималося тільки на релігієзнавчій експертизі. У ДЕСС буде більше можливостей набрати аргументів, аніж все тримати тільки на експертизі.

– Тому і виникає це питання. Коли 2023 року вийшла експертиза статуту УПЦ (МП), у відповідь на неї УПЦ надала десятки висновків своїх богословів, які доводили, що державна експертиза хибна. І от як судам розібратися в цих канонічних зв’язках, церковних питаннях, коли межа доволі непевна.

Є.К.: Ну, дивіться, будуть представлені дві сторони. На суді буде юрист ДЕСС, який буде пояснювати і відповідати на додаткові запитання суду. Правильно? Це ж змагальний процес. Я вірю в українських суддів. Якщо вони розібралися в різних кейсах, то зможуть і в цьому розібратися. І знову ж таки, не є основною метою мати вісім тисяч судів (по кількості релігійних громад УПЦ. — Ред.)

– Експертизу статуту всієї УПЦ якось далі будуть використовувати в судах? Проти тієї ж Київської митрополії…

Є.К.: Я думаю, що саме в якомусь конкретному суді проти митрополії її не можна використовувати, бо це ж процедура: їм мають дати припис, а такого ще поняття як "припис" не існує в законодавстві. Тому навряд, що саме ця експертиза буде використана. Але зрозуміло, якщо вже є ця експертиза, а УПЦ нічого не поміняли, то в принципі, в новій експертизі, буде написано приблизно те ж саме. Принаймні, не треба буде все спочатку робити. Але як юридична підстава, очевидно, має бути сформована комісія, треба провести підзаконні акти, розробити як цей припис має виглядати, затвердити його через Кабмін, бо в суд можна йти тільки з приписом.

– Чи правильно я розумію, що у разі, коли суди будуть приймати рішення не на користь УПЦ, то такі релігійні громади будуть позбавлені державної реєстрації, але все одно зможуть де-факто існувати?

Є.К.: А у нас і зараз можна існувати і здійснювати богослужіння без реєстрації.

М.П.: Ясна річ, що вони можуть працювати і без реєстрації, але без реєстрації їм самим не треба.

– Чому?

М.П.: Сенс реєструвати релігійну організацію в тому, що ти одразу потрапляєш в пул пільговиків.

– В такому разі, прийнятий закон не витискає російську церкву з українського релігійного поля. Російська церква просто перейде в підпілля, будуть молитися по хатах, в гаражах…

М.П.: Та не будуть вони! Ну хто?! Паша на "600-му" Мерседесі (митрополит УПЦ Вишгородський і Чорнобильський, вікарій Київської митрополії, намісник Успенської Києво-Печерської лаври Павло Лебідь за любов до розкішних авто отримав прізвисько Паша "Мерседес". — Ред.) в підпіллі в гаражі?! Я вас прошу… Про що ми говоримо, ну це смішно!

– Ну, Паша, може і не піде, а ті бабусі, які ходять хресними ходами з Почаєва, — підуть.

М.П.: Не підуть вони в гаражі. Їм батюшка потрібен, церква потрібна і оце все. Є поодинокі випадки, коли громади попереходили без попів, а піп залишився з бабульками і служать в хатах. Та це ж не підпілля, це ж не катакомбна церква. Ну, служать і нехай. Та я в це все одно не вірю. Їм треба мати статус релігійних організацій, тому що без цього вони взагалі не живуть.

Є.К.: Закон змінює парадигму. 350 років вони були частиною РПЦ, а зараз ми кажемо: ви не можете бути частиною РПЦ. Зрозуміло, що ми не можемо кудись подіти 5 мільйонів парафіян (хоча, насправді, менше, бо люди себе не асоціюють з РПЦ). Це ж все одно українські громадяни. Ми просто кажемо, що не може бути цього зв'язку. Їм просто треба буде сісти і вирішити, куди вони рухаються. І просто перестати бути Російською православною церквою.

– А якісь санкції передбачені, якщо громади УПЦ без реєстрації будуть здійснювати релігійну діяльність?

Є.К.: Ні. Це якраз і є свобода віросповідання і совісті.

М.П.: У нас не обмежена свобода совісті ніяк і не може бути обмежена.

– Деякі священники УПЦ кажуть, що все розуміють, але якщо вони сьогодні заявлять: "Гундяєв – злочинець, розриваємо всі зв’язки", то завтра їхнім священникам на окупованих територіях – хана. Що можна відповісти на такий аргумент?

Є.К.: А іншим священникам на окупованих територіях вже хана. Це їх не хвилює? Що приходять росіяни і розстрілюють, знищують абсолютно всі конфесії? От просто всі! Вбивають. Іншим вже хана. І от що їм можна порадити в цій ситуації? Хай хвалять і дякують Гундяєву і згадують Гундяєва? А він каже йти вбивати. Що відбувається на окупованих територіях? Просто вбивають, випалюють, саджають абсолютно всіх: протестантів, свідків Єгови, католиків, греко-католиків. Всіх, окрім РПЦ. Останній храм ПЦУ в Криму буквально знищили, знесли місяць тому.

М.П.: Ніяк я не ставлюся до цього аргументу. Нема їхніх священників на окупованих територіях. Бо все, що вони спершу роблять, це чіпляють на храм табличку "РПЦ" і забувають, що вони колись були УПЦ. Тому все це — розмови на користь бідних. Я таких підступних штук дуже не люблю. Якби вони були такі подвижники, як пастори, свідки Єгови, яких росіяни "на підвал" кидають, або як наші священники ПЦУ, які також "на підвалах", то була б інша розмова. І якби вони били себе в груди і кричали, що вони УПЦ, що вони українська церква. Але ж нічого подібного…