Вакарчук – найкращий ТЦКшник: що військові кажуть про силову мобілізацію, немотивованих солдат і "не народжених для війни"

Перевірка військово-облікових документів після концерту "Океану Ельзи" в столичному Палаці спорту 11 жовтня обернулася гучним скандалом. ЗМІ облетіли промовисті фото і відео, на яких видно, як окремих фанатів гурту під крики "куди ви мене тягнете" затримували поліціянти і ТЦК.

З одного боку, перевіряти документи і затримувати порушників правил військового обліку – робота правоохоронців. З іншого боку, яким військовим стане людина, що має нульову мотивацію захищати країну? З цим непростим запитанням "Телеграф" звернувся до самих військових і ветеранів російсько-української війни.

Питання, яке ми поставили військовим і ветеранам, звучало так: "Як ви ставитесь до так званої силової мобілізації? Якщо людину проти її волі мобілізували до війська, після навчання з неї може вийти гарний солдат? Чи такий побратим на фронті вам не потрібен?"

Далі щирі відповіді без купюр.

Єгор Олійник

Військовий з Житомирщини, 21 рік. На війну пішов добровольцем у 18 років. Отримав поранення, зараз воює на протезі.

– У мене тут дві думки. По-перше, коли тебе затягують в ТЦК, чому ти себе так поводиш? Чому себе так не поводили ті хлопці, які добровільно йшли до війська і не боялися, і захищали тебе ж. Вони розуміли, що їм страшно, але вони йшли на війну, а ти просто йдеш до ТЦК оновити дані. По-друге, це все правильно. Хтось має змінити хлопців. А що ще робити, якщо люди самі не хочуть йти? Їм зараз хлопці дають час, щоб вони змогли пройти медичні курси, навчання по стрільбі, отримати базову підготовку. Їм же дається для цього час. Держава робить все для того, щоб всі йшли воювати. Всі, абсолютно. Вони не розуміють, що вони рано чи пізно все одно підуть воювати?

Я дивлюся на весь цей цирк: людину тягнуть, а він кричить, футболку на ньому рвуть… Я думаю: боже, ну не ганьбись ти так. Сходи собі спокійно в те ТЦК. Тут нема нічого такого. Що тут боятись? Я цього не розумію. Для мене така поведінка людей дуже дивна. Чому я так не кричав у свої 18 років, хоча я у 18 років не мав йти воювати по закону, — каже Олійник.

Саїд Ісмагілов

Колишній муфтій Духовного управління мусульман України "Умма". Зараз – бойовий медик. З перших днів "великої" війни пішов добровольцем на фронт.

– Захист Батьківщини – спільна справа абсолютно всіх верст населення. Багатьом військовим не подобаються усілякі економічні бронювання і всі інші способи перекласти захист Батьківщини на тих, хто вже два з половиною роки на війні намагається не допустити знищення нашої країни. Мобілізація має продовжуватися. Нам потрібно готуватися до довготривалої війни на виживання, адже ворог планує знищити нас. А без мобілізації ми не зможемо поповнювати наші збройні сили.

Всі ці "наїзди" на ТЦК – це пропаганда проти мобілізації, проплачена Росією. Це робиться для того, щоб пришвидшити нашу поразку, а нам потрібна перемога. Для перемоги обов'язково треба проводити мобілізацію.

Ми маємо розуміти, що боєць присутній не лише на позиціях. В армії є багато різних спеціальностей. У мене, наприклад, у взводі був солдат, який виступав за те, що він пацифіст і не буде брати зброю до рук. То ми його посадили за комп'ютер, і він працює оператором РЛС. Він не тримає зброї в руках, але він визначає ворожі повітряні цілі, передає їх на вище командування і таким чином виконує бойові завдання. Тому я і кажу, що в армії велика кількість потреб: зв'язківці, дронщики, комп'ютерники. Та навіть на кухні працювати теж хтось має. В армії знайдеться місце абсолютно для будь-кого. У мене філософська освіта. Я теж можу сказати: ну який з мене воїн? Але я з першого дня вторгнення на війні. Тому я не бачу ніяких підстав для виправдання, — зазначив Ісмагілов.

Євген Корінець

Ветеран війни з Житомирщини. Член паралімпійської збірної України з волейболу.

– Цих людей в окопи точно не затягнеш. Якщо людина не хоче, якщо боїться, то багато вона не навоює. Але! Таких людей можна відправляти на копання, підготовку фортифікаційних споруд. Не дуже приємно, коли ти повертаєшся з фронту і бачиш молодих дужих хлопців в татухах і вони розповідають, що "я нє рождьон для вайни". Ну якщо ти не народжений для війни, то ти народжений для того, щоб копати. Все! Іди в окопи і копай. От і вся їхня робота, — запевнив ветеран.

Андрій Козінчук

Військовий психолог із групи інженерного забезпечення 67-ї ОМБ.

– Військові на ці події дивляться позитивно, але не з точки зору, що такі люди будуть прекрасними воїнами, а з точки зору, що це справедливо. Багато хто і злорадствує. Це не добре і не погано, це така реакція на те, що стати зараз військовим — це отримати пожиттєвий термін. Я не бачив серед військових критики з цього приводу. Навпаки: правильно, молодці, Вакарчук — найкращий ТЦКашник і таке подібне. Та це виключно емоційна штука.

Наскільки це ефективно? Взагалі не дуже. Мені не подобається, тому що це тимчасова заміна правильного діалогу влади. Так не мало би бути. Уявіть, що так будуть одружуватись: знайшла жінка якогось чоловіка, бусік до нього під'їхав, дали йому у сонячне сплетіння — і він вже на весіллі.

У нас трошки провалена ця тема пропаганди. Не всі усвідомлюють, наскільки нам необхідна допомога цих пацанів, які ходять на концерти Океана Ельзи. Але ви нам потрібні, чуваки. Нам потрібна ваша підтримка, допомога.

Але все залежить більше від того підрозділу, куди люди потраплять. Всі такі люди потрапляють у війська зі зниженою мотивацією, тому що їх не запросили, а силою туди відібрали. Але якщо вони потрапляють у колектив, де є традиції, навчання, підтримка, то через якийсь час вони адаптуються, стрес проходить і вони можуть бути ефективними. А найголовніше, людині дадуть роль. Демотивована людина йде з роллю каторжника, якогось ув'язненого. А тут їй дають достойну роль: кулеметника, механіка, пілота БПЛА. Тому тут не можна сказати однозначно, що це погано, а це добре.

І навпаки: якщо ви візьмете дуже мотивовану людину, яка сама прийшла до війська, але вона потрапляє у не дуже гарний підрозділ, де всі люблять бухнути, слухають шансон і нічого не хочуть, то така людина також буде демотивована, — підкреслює військовий психолог.

Леонід Остальцев

Доброволець, ветеран АТО. Засновник Pizza Veterano. Зараз виконує бойові завдання у складі патрульної поліції

– У нас немає варіантів. Всі будуть воювати. Якщо ми хочемо залишитися як держава, нація, як народ на мапі світу, то нам потрібні бійці, які будуть захищати цю державу, цю націю і цю землю. Людей, які готові це робити, звичайно, небагато. Всі бояться. Страх – це абсолютно нормально. Просто хочеться нагадати всім, хто боїться війни, що ми боїмося тільки того, чого не знаємо. А з війною вже треба було давно познайомитися через заняття, тренування, освоювання зброї, фізичних вправ. Війна не закінчиться завтра, через рік чи десять. Ми маємо всі усвідомити, що війна в нашому житті буде назавжди. РФ, на жаль, нікуди не зникне. Навіть якщо завтра Путін помре, то там більше 100 мільйонів дов*ойобів. І ось вони прокачані пропагандою все одно залишатимуться. І так чи інакше, хочете ви, чи ні, але воювати доведеться.

Звісно, силові методи мобілізації нікому не подобаються. Це огидно, мерзенно, не красиво зі сторони. Ну, бл*ха, у нас немає варіантів. Чому якийсь дід з села має воювати, а якийсь там, бізнесмен, у якого купа бабла, каже що не буде? Чого б це раптом? Де тут справедливість? Справедливості немає. В цьому питанні її і не буде. Справедливість в цьому питанні у кожного буде своя. Але бувають в житті ситуації, коли необхідно просто прийняти той факт, який присутній – у нас війна. А коли війна, то рішення, відповідно, приймаються дуже непопулярні, мерзенні, але необхідні. Без варіантів, — резюмував Леонід Остальцев.

Як бачимо, у самих військових також немає "правильного рецепту" мобілізації, втім, та обставина, що ефективна мобілізація країні потрібна, не викликає жодних суперечок.