Україні надали партнерство в коаліції Об'єднаних експедиційних сил JEF: чому це важливо

Для України важливо інтегруватись в регіональні безпекові структури. Одна з таких подій відбулась 9 травня в Осло, там на саміті лідерів країн-учасниць JEF Україні надали спеціальний формат співпраці: просунуте (підсилене) партнерство.

Про це повідомила віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк. Вона зазначила, що для України розробили формат, якого не було ніколи і ні в кого.

Що таке JEF?

JEF, або українською ОЕС (Об’єднані експедиційні сили) – це військово-політична коаліція 10 країн Північної Європи і Балтії на чолі з Великою Британією – Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія і Швеція. Ця коаліція була створена у 2014 році у відповідь на анексію Криму для швидкого реагування на загрози – до введення в дію статті 5 договору про НАТО.

Усі країни-члени JEF розглядають рф як пряму та безпосередню загрозу власній безпеці. Усі країни-учасниці JEF витрачають 2% свого ВВП на оборону, як це рекомендується НАТО. Вони колективно надали Україні більше військової та гуманітарної допомоги, ніж решта країн-членів НАТО, разом узятих, не беручи до уваги США. У топ-10 серед країн-надавачів допомоги Україні – 8 країн є учасницями JEF. У 2025 році вони планують виділити €12 млрд на військову підтримку України.

Це військова коаліція однодумців України, яка може діяти в усіх п’яти військових просторах – наземному, морському, повітряному, космічному та кіберпросторі. В цій організації немає учасників, які би нас блокували, ставили палки в колеса, як ми бачимо зараз в ЄС і НАТО. Для нас це дуже зручне і вигідне партнерство.

Наданий Україні особливий формат співпраці передбачає 8 напрямків співробітництва. Успішне просування за ними відкриває нам дорогу до асоційованого чи повного членства в організації JEF.

А членство – це вплив на тактику і стратегію організації, головним ворогом якої є росія. Ми отримали би такі бажані гарантії безпеки і швидкої реакції на загрози без бюрократичної тяганини. Країни об’єднання отримали би від наших Збройних Сил досвід, який має тільки українська армія. Досвід справжньої сучасної війни.

Військовий і геополітичний вплив JEF в Європі надзвичайно високий. Не забуваймо, що об’єднання очолює Велика Британія — одна з найбільших військових сил Європи з ядерним арсеналом та глобальними можливостями. Учасники JEF формують вісь північної лінії оборони Європи.

JEF працює поза рамками НАТО, але в повній сумісності з ним — що дозволяє гнучко реагувати на локальні загрози.

Відтак JEF — це не альтернатива НАТО, але потужний інструмент "швидкої реакції", який дозволяє гнучко діяти в умовах загроз від росії. Це найбільш вигідний для України безпековий партнер в Європі. Домогтися участі в JEF – завдання пріоритетне.

До чого тут парламент?

Як зазначає Кондратюк, національні парламенти країн-учасниць JEF беруть участь у діяльності цієї коаліції не безпосередньо, але через механізми контролю над збройними силами, фінансування оборони, ратифікації політичних рішень та надання дозволів на участь у місіях.

"А на тому етапі, на якому перебуваємо ми, головне – це домогтися політичних рішень країн про згоду на приєднання України до JEF. Ось тут наша дипломатія має діяти на всіх рівнях. Особливо парламентська, бо саме парламенти представляють народи, а уряди мають діяти в інтересах народів", — пише вона.

Водночас Олена Кондратюк нагадала, що у Конституції України, в суспільній свідомості і в здоровому глузді чітко записано, що наш безпековий вибір – НАТО, і альтернативи йому немає.

"Україна дала Європі і світу, країнам членам НАТО понад три роки відстрочки. Але складається враження, що світ досі не готовий прийняти реальність. Реальність гри без правил. Три роки повномасштабної війни, а насправді значно довше, світ ішов шляхом втрачених можливостей.

Якби в перший день повномасштабного вторгнення світ акумульовано дав відсіч Росії. Якби Україна вчасно отримала Леопарди, Петріоти, Ф-16. Якби НАТО на Бухарестському саміті у 2008-му прийняло Україну. Якби, якби, якби…" — пише парламентарка.

За її словами, шлях до миру лежить через силу.

"І попри все це у нас немає альтернативи НАТО. Але поки нас туди не беруть, все одно нам треба шукати можливість об`єднатися з країнами, які вирішили що загроза війни неминуча і готувати до неї свої армії. Адже в Європі ніхто сам на сам не зможе протистояти Росії. А 5-та стаття НАТО може й не спрацювати", — додає Кондратюк.