Українські міста будуть під щонічною атакою FPV-дронів. Що експерт думає про "інсайд" моніторингових каналів

В ніч на середу, 16 липня, російська армія вчергове здійснила масований ракетно-дроновий обстріл українських міст. За даними Повітряних сил ЗСУ, всього з території Росії та окупованих регіонів України було випущено 400 дронів – 225 з них – "шахеди", решта — безпілотники-імітатори. Під час повітряної атаки низка моніторингових Telegram-каналів почала розповсюджувати інформацію про те, що деякі безпілотники, які в цей час вже були над українськими населеними пунктами, можуть нести на собі FPV-дрони.

"Телеграф" звернувся до військового експерта та дослідника історії авіації Михайла Жирохова, аби дізнатися, наскільки подібна інформація є правдивою та чи дійсно росіяни можуть застосовувати такі технології під час повітряних атак.

Це ж було вже: українська розробка

У березні 2025 року очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федеров презентував інноваційний дрон-носій, що дозволяє запускати FPV-дрони у глибокому тилу ворога, при цьому зберігаючи безпечну для оператора дистанцію. Нова система, за словами Федорова, вже використовувалася на фронті.

Такі безпілотники здатні переносити до шести FPV-дронів, вони одночасно виконують і роль ретранслятора, чим забезпечують стійкий зв’язок на великій відстані. Після від’єднання від "материнського безпілотника", FPV-дрони здатні точно вражати засоби радіоелектронної боротьби, ППО, командні пункти, скупчення живої сили.

Який в цьому сенс для росіян?

Відомий український історик та військовий експерт Михайло Жирохов скептично оцінив нещодавні повідомлення про начебто застосування FPV-дронів разом із "шахедами". У коментарі для "Телеграфа" він заявив, що подібні "інформаційні вкиди" не мають стратегічної логіки, оскільки не відповідають реальним характеристикам та можливостям цієї зброї.

"Я дуже скептично ставлюся до подібних заяв. З воєнної точки зору в них немає жодного сенсу. FPV-дрон – це зброя тактичного рівня. Максимум, що він може нести – це, скажімо, граната з РПГ. Це дуже невеликий заряд, достатній хіба що для ураження окремої машини чи живої сили", – сказав експерт.

Жирохов нагадав, що нинішні модифікації дронів-камікадзе, таких, як "шахед", несуть бойову частину масою від 50 до 90 кг, а новіші типу, зокрема модернізована "Гербера" – близько 20-30 кг. Саме така вага дозволяє цим БПЛА вражати цілі на стратегічній глибині. На цьому тлі ідея запуску FPV-дрона з іншого безпілотника виглядає, за словами фахівця, необґрунтованою.

Окремо він звернув увагу на складність забезпечення стабільного управління FPV-дроном на великій відстані.

"Щоб дрон-носій виконав свою функцію, потрібно ще вирішити питання зв’язку. Це означає, що у повітрі повинен перебувати ще один дрон – ретранслятор. А це вже складна система. Наприклад, якщо буде збито дрон-ретранслятор або він зіткнеться з технічною несправністю, FPV-дрон залишиться без управління", – зауважив він.

За його словами, такі технології дійсно відпрацьовуються в українських умовах – зокрема, морські дрони, які запускають FPV. Але і там це – вимушене рішення, зумовлене відсутністю інших засобів ураження.

"Ми запускаємо FPV-дрони з морських платформ, щоб дістати, наприклад, радіолокаційну станцію ворога в Криму. Але ми це робимо, бо іншого вибору часто немає. Росіянам вигадувати велосипед не треба. Вони можуть просто запустити замість 100 – 150 "шахедів" з потужною бойовою частиною, які надійніше вразять заплановану ними ціль", – зазначив Жирохов.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що українські військові застосовують проти російських дронів патрони калібру 5,56 мм, призначені для гвинтівок стандарту НАТО, зокрема CZ Bren і M4. Особливість цих набоїв у тому, що після пострілу куля розпадається на п’ять частин, які здатні уражати безпілотники на дистанції до 50 метрів. Водночас фахівці наголошують: ефективна боротьба з ворожими БПЛА потребує системного підходу й комплексних рішень.