Україну масово атакує сарана: в чому причина, де вже є наслідки і як цьому безпечно протидіяти

Стрімке розповсюдження сарани у двох областях України – Запорізькій та Херсонській — викликає занепокоєння не тільки в аграріїв, але й пересічних громадян. З питаннями, які площі небезпечний шкідник вже "захопив", чи піде він далі, і чи накладає війна певні обмеження в боротьбі з нашестям комах, а також наскільки реальна конспірологічна теорія про штучне поширення сарани "Телеграф" звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби).

В інтерв'ю нашому виданню заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський запевнив, що ситуація контрольована, а поява шкідника має цілком природні причини.

- Які види сарани фіксувались на території України? Ці види "традиційні" для нашої країни? Коли в останнє фіксувалось масове нашестя сарани в Україні?

- Наразі зафіксовано розвиток перелітної сарани (Locusta migratoria) та єгипетської сарани (Anacridium aegyptium) у Запорізькій та Херсонській областях. У Дніпропетровській області зараз тільки проводиться обстеження територій у зв’язку з отриманим повідомленням від мешканців.

Раніше в Україні також фіксувались випадки масового поширення сарани. Наприклад, влітку минулого, 2024 року, на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області було виявлено розвиток сарани перелітної (Locusta migratoria), у зв’язку з чим запроваджено особливий режим захисту рослин від на площі приблизно 100 га. Тоді поширення сарани вдалось локалізувати завдяки вчасно вжитим заходам, в тому числі застосовування дозволенних до використання в Україні інсектицидів наземним способом та авіаобробка. Загалом ліквідаційні та локалізаційні заходи були здійснені на площі 342 га.

У 2023 році уже також спостерігалися передумови до збільшення чисельності саранових у Запорізькій, Херсонській та частково Донецькій областях, проте масштаб був менший за поточний.

До цього у 2010–2011 роках у степових зонах Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей відзначено осередки мігруючої сарани. Завдяки вчасному реагуванню, масових уражень вдалося уникнути. Також у 2001–2004 роках спостерігалося зростання чисельності саранових в окремих південних районах України, однак ситуація не досягла критичного рівня. Тоді застосовували як авіаобробки, так і наземні засоби.

Найбільш значне поширення сарани в Україні було зафіксоване в 1958 році, що призвело до часткового знищення урожаю. Тоді для боротьби з сараною в Херсонській та Запорізькій областях залучались військові для боротьби з нашестям.

- В ТГ-каналах 23 липня з'явились повідомлення, що сарана вже досягла Вінниці й Дніпра, на сьогодні, чи є підтвердження цьому і наскільки великим є площі зараження?

- Причиною поширення сарани є сприятливі погодні умови – висока температура повітря, тривала посуха та постійні військові дії, які ведуться на території областей. Також маємо збільшення площ — зокрема через катастрофу на Каховській ГЕС. Додатковий фактор — занедбані землі поблизу зони бойових дій.

Наразі в зоні особливої уваги – всі південні регіони України. Фахівці Держпродспоживслужби проводять постійний моніторинг територій із відбором зразків на наявність особливо небезпечних шкідників.

У Вінницькій області перевищення порогу чисельності саранових не фіксувалось цього року.

В Запорізькій області, станом на 22 липня 2025 року поширення саранових відбувається переважно в рекреаційних зонах, на землях не сільськогосподарського призначення та вздовж берегової лінії річки Дніпро. Спеціалістами фітосанітарної безпеки спільно з представниками міських районних адміністрацій Запоріжжя здійснено моніторингові обстеження районі міста. В Олександрівському районі виявлено поодинокі особини сарани. В Комунарському районі виявлено осередки (сконцентровані в прибережній зоні на площі 2991,6 га), у зв'язку з чим ініційовано запровадження особливого режиму захисту рослин на всій території Комунарського району м. Запоріжжя на площі 6110 га. В інших районах ведуться спостереження.

На даний час тривають заходи з локалізації та ліквідації шкідника зокрема в селах Малокатеринівка, Кушугум та Балабіно Кушугумської територіальної громади на землях несільськогосподарського призначення. Наразі оброблено понад 200 га (наростаючим підсумком), а також у зв'язку з розтягнутим періодом відродження саранових розпочато повторний обробіток осередків шкідника.

В Дніпропетровській області осередків сарани не виявлено, лише від Мирівської сільської територіальної громади Нікопольського району було звернення до Нікопольського районного управління щодо виявлення сарани на березі Каховського водосховища в межах села Вищетарасівка. Після проведеного моніторингу інформацію не підтверджено.

В Херсонській області на території Борозенської сільської територіальної громади, триває моніторинг земельних угідь. У разі виявлення нових осередків шкідливих організмів будуть вжиті заходи щодо їх локалізації та ліквідації. Наразі розглядається питання про скасування особливого режиму захисту рослин.

В Одеській області посилено моніторинг у зв’язку з поширенням саранових у південних районах Республіки Молдова. На початку липня в Болградському районі Одеської області зафіксовано міграцію саранових, зокрема на полях, де вже зібрано врожай ріпаку, пшениці, ячменю. Відразу були проведені обробки стерні і саранових знищено. На посівах сільськогосподарських культур шкодочинності від саранових не зафіксовано. Особливий режим захисту рослин не запроваджувався.

Тобто наразі тривають заходи з боротьби із сараною на території Запорізької області, а на території Херсонської та Одеської областей – осередки сарани знищено. На території Дніпропетровської області – проведено обстеження на підставі отриманого звернення та перевищення чисельності саранових не підтверджено.

- Які заходи для боротьби з сараною – інсектициди, біологічні засоби, організація моніторингу тощо — застосувуються і є найбільш ефективними?

- Боротьба із сараною – це спільна справа влади, бізнесу та населення. У регіонах, де зафіксовано розвиток саранових створюються координаційні штаби, до складу яких входять представники Держпродспоживслужби, місцевої влади, аграріїв, ДСНС та інших служб.

Для знищення та локалізації сарани застосовують інсектициди, дозволені до використання в Україні відповідно до "Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" з дотриманням регламентів їх застосування. Після проведення захисних заходів державні фітосанітарні інспектори здійснюють обстеження сільськогосподарських та інших угідь.

- Чи є в Україні державні або резервні запаси інсектицидів для екстреного застосування?

- В Україні є достатня кількість засобів захисту рослин, в тому числі інсектицидів, тому тут проблеми немає.

- Чи передбачені зміни у стратегії боротьби з масовим розмноженням сарани у зв'язку з воєнним станом (наприклад, через те, що обробку краще проводити з літаків або дронів, а їхнє використання зараз обмежене) та відсутністю доступу до частини територій через активні бойові дії та окупацію?

- Так, повномасштабне вторгнення рф і активні бойові дії на території нашої країни обмежують наші можливості щодо здійснення фітосанітарних заходів. Це створює додаткові ризики як для сільського господарства, так і для збереження ареалу дикої природи. Зміни стратегії з масовим розмноженням сарани – це лише відмова від авіаобробок та неможливість моніторингу на окупованих та прифронтових територіях.

- Які рекомендації надаються аграрним підприємствам і фермерам для моніторингу та запобігання розмноженню сарани? Чи оцінювались ризики від цього шкідника для сільського господарства? Наскільки серйозними можуть бути наслідки?

- Саранові є звичайними представниками місцевої ентомофауни. Ці комахи зазвичай живуть осередками та лише за певних кліматичних умов можуть утворювати щільні групи, які переміщуються в пошуках кормової бази. Враховуючи те, що більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, пустирищах, де є сприятливі умови (бур'яни, вільна площа, волога в заглибленнях тощо), найефективнішими заходами восени є дискування, боронування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо).

Варто зазначити, що у фазі личинок комахи малорухливі та легко піддаються локалізації. Тому рекомендуємо фермерам та агропідприємствам ретельно відстежувати стан угідь та:

• У разі фіксації підвищеної чисельності — звертатися до територіальних органів Держпродспоживслужби.
• За потреби — застосовувати інсектициди, внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
• Восени — здійснювати агротехнічні заходи (дискування, оранка), для запобігання збереженню яєць у ґрунті.

Стосовно можливих наслідків та ризиків поширення сарани – це, звісно, економічні та екологічні збитки: часткове або повне знищення шкідниками врожаю та дикої флори.

- Україна має наразі підтримку з боку міжнародних організацій, країн-сусідів щодо стримання нашестя сарани? В чому вона виражається?

- Україна – дійсний член низки міжнародних організацій, зокрема Європейської та Середземноморської організації карантину і захисту рослин (ЕРРО) і постійно перебуває на зв’язку з міжнародними партнерами та країнами-сусідами з метою обміну інформацією і, за необхідності, здійснення спільних фітосанітарних заходів. Наприклад, FAO (Food and Agriculture Organization — Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй) приділяє велику увагу в боротьбі з сараною у всьому світі. Регіональний офіс FAO поінформовано про активізацію сарани на території України та запропоновано співпрацю щодо ліквідації вогнищ саранових в нашій країні.

На сьогодні ситуація з локалізації поширення саранових в Україні контрольована.

- Чи вивчалась версія щодо можливого штучного поширення сарани в Україні? Вона знайшла підтвердження, або все-таки поширення цього небезпечного шкідника має природні причини?

Фахівцями Держпродспоживслужби та підпорядкованих установ така версія не вивчалась, оскільки, як вже сказано — саранові є звичайними представниками місцевої ентомофауни. Висока температура повітря, тривала посуха та наявність занедбаних земель поблизу зони бойових дій сприяють розвитку цього шкідника. Також вагомою причиною виникнення поточної ситуації в Херсонській та Запорізькій областях є екоцид рф — руйнація Каховської ГЕС та ведення бойових дій.

Як повідомляв "Телеграф", якщо погодні умови для розмноження та пересування небезпечних комах лишаться сприятливими, а заходи з локалізації виявляться недостатньо ефективними, нашестя сарани може торкнутися і інших областей України.