Ця люстра з Тернополя висіла у кожному домі в СРСР: як живе сьогодні промгігант, що освітлював навіть Байконур і Кремль

У кожній радянській квартирі висіла люстра з маркуванням "Ватра". Цей тернопільський завод освітлював московську Олімпіаду-80, мавзолей Леніна і навіть космодром "Байконур". Коли розвалився СРСР, "Ватра" мала зникнути як тисячі інших промгігантів. Але сталося диво — сьогодні завод експортує 60% продукції і залишається найбільшим виробником світлотехніки в Україні.

"Телеграф" розповідає історію унікального заводу "Ватра", який у часи СРСР освітлював московську Олімпіаду-80, палаци Кремля та космодром "Байконур", і що з ним сталося сьогодні.

Більшість заводів у Тернополі, та й в інших обласних центрах сучасної України, які були головними центрами радянської промисловості і гриміли своїми досягненнями не лише на весь Союз, але й по всьому світі, сьогодні лише історія. І з "Ватрою" могло статись таке ж, як з легендарним "Текстерно", чи Комбайновим, якби не один крутий поворот в історії підприємства. Але про все по черзі.

Як "Електроарматура" отримала світову славу

У 1957 році в Тернополі з'явилося державне підприємство "Електроарматура". Тоді ніхто не уявляв, що через кілька десятиліть воно стане одним із найпотужніших світлотехнічних гігантів СРСР. Спочатку завод займався звичайною електроарматурою, але вже у 1965 році повністю переорієнтувався на випуск світлотехнічного обладнання.

Перші роки були присвячені розробці світильників для хімічної та гірничорудної промисловості. Це була складна і відповідальна справа — адже такі прилади мали витримувати екстремальні умови шахт і хімічних заводів. У 1971 році підприємство отримало статус виробничого об'єднання і почало випускати те, що пізніше стане візитною карткою заводу — побутові світильники.

Золота доба, коли СРСР освітлювали тернопільські люстри

Справжній злет "Ватри" почався у 1970-х роках. Завод освоїв виробництво люстр, бра, настільних ламп та торшерів, які швидко завоювали популярність по всьому Союзу. У 1975 році розпочався випуск пускорегулювальних апаратів, а у 1978-му — потужних прожекторів. До 1982 року завод уже мав власне виробництво технологічного обладнання та інструментів.

Назва "Ватра" з'явилася не випадково — це карпатська назва багаття, яка найкраще символізувала суть роботи підприємства. А світильники та лампи від "Ватри" були такими популярними, бо були дуже надійними і служили десятиліттями. А якщо діти випадково розіб'ють скельце такого світильника (що ставалося часто), то знайти запчастину була не проблема.

80-ті: коли у підприємства була всесоюзна слава і замовлення від Кремля

Найяскравішою сторінкою в історії "Ватри" стали 1980-ті роки. Саме тернопільське підприємство виготовило 10 тисяч потужних прожекторів для спортивних об'єктів московської Олімпіади-1980. Це було грандіозне замовлення, яке принесло заводу всесоюзну славу.

Але олімпійськими об'єктами справа не обмежилася. "Ватра" виготовляла освітлювальні прилади для найпрестижніших об'єктів СРСР: 126 позолочених люстр для Палацу культури "Україна" в Києві, світильники для Національної опери України, сесійної зали Верховної Ради. Навіть космодром "Байконур" у Казахстані освітлювався тернопільськими приладами.

Мало в яких родинах тернополян та з навколишніх сіл не було якогось родича, який би не працював на "Ватрі". Дуже багато сімей утворилось саме на "Ватрі" — молоді люди знайомились, одружувались і творили нові родини.

При заводі працювала власна поліклініка — професійні медичні працівники та сучасне на той час обладнання турбувались за здоров'я ватрівчан. Власний відпочинковий комплекс в Теребовлі та в Карпатах, дитячий садочок та навіть житловий масив на вулиці Чернівецькій, гуртожитки в різних мікрорайонах Тернополя — все для трудівників-світлотехніків.

Народне будівництво, гордість ватрівчан — це Палац культури та спорту, де проходили виступи мистецьких колективів, хобі-гуртки, художні виставки, спортивні секції та змагання — і тодішня новинка для Тернополя — відкриті та закритий тенісні корти.

"Мій батько працював на "Ватрі" десь протягом десяти років. З його розповідей — добре платили, роботи завжди було багато. Хоч вона ніколи не була легкою, навіть на пенсії згадував ці роки з якоюсь ностальгічною насолодою", — розповідає "Телеграфу" тернополянка Марія.

Коли "Ватра" світила мавзолеям та армії

Окремою гордістю заводу були особливо престижні замовлення радянської влади. "Ватра" виготовляла освітлювальні прилади для мавзолею Леніна в Москві та мавзолею Хо Ші Міна у В'єтнамі. Великі військові замовлення тодішньої радянської імперії також виконувалися на тернопільському підприємстві.

Створили також спеціалізовані науково-дослідні підрозділи: "ВПКТІсвітло" (1977) для удосконалення технологій виробництва та Український світлотехнічний інститут (1992) — для випробувань і сертифікації.

Крах 90-х і нова ера виживання

Розпад СРСР став серйозним ударом для "Ватри", як і для тисяч інших радянських підприємств. Планова економіка, з її замовленнями за рознарядкою, припинила існування. Ринкові відносини налагоджувались тяжко.

Неймовірними зусиллями пройшла "Ватра" через бартерні взаєморозрахунки без "живих" грошей. Колектив професіоналів необхідно було зберегти. Поступово, завдяки тяжкій світлотехніці, а це світильники для промисловості: металургія, нафто-газовий комплекс та видобувна галузь — народжувалась нова ринкова модель господарювання. У 1996 році завод перетворився на відкрите акціонерне товариство, а згодом — на корпорацію дев'яти спеціалізованих підприємств із приватним капіталом. Для заводу настали важкі часи, проте лише на кілька років.

На межі тисячоліть завод повністю оновив номенклатуру продукції. Розробили десятки типів сучасних світильників та прожекторів для вибухонебезпечних і промислових об'єктів. У 2006 році розпочали випуск світлодіодних конструкцій — тоді це було передовою технологією.

Природно, що більшість продукції за інерцією радянського періоду раніше постачали до Росії

До 2013 року 70 відсотків продукції "Ватри" займали замовлення з Росії. Це не була військова продукція — російські металургійні підприємства цінували якість тернопільських світильників і не визнавали китайських товарів. З початком війни у 2014 році підприємство почало шукати нові ринки збуту.

В Україні змінювалась влада, відповідно штормило економіку — знову руйнувались налагоджені відносини з українським промисловим споживачем. Перехід виявився непростим. За словами керівництва заводу, українські ринки корумповані, а величезну нішу займає китайський неякісний товар. Попри це, "Ватра" зуміла закріпитися на західних ринках і сьогодні понад 60% своєї продукції постачає на експорт.

Сучасна "Ватра" — це найбільший виробник світлотехніки в Україні Підприємство повністю забезпечує потреби України щодо промислової світлотехніки і постійно нарощує експортні поставки.

З 2018 року окремим напрямком стало виробництво обладнання для освітлення аеродромів та злітно-посадкових смуг. Серед сучасних рішень — Миколаївський морський порт Bunge, металургійні гіганти АрселорМіттал у Кривому Розі та ЗапоріжСталь, зерновий логістичний комплекс M.V.Cargo спільно з Cargill Corporation в Одеській області, коксохімічний завод JSW Koks S.A. у м. Радлін (Польща), Агрохолдинг Kernel та багато інших цікавих та важливих проєктів. Також "Ватра" має торгові доми за кордоном.

Тож саме тернопільська "Ватра" стала одним із небагатьох прикладів українських заводів, які після занепаду 90-х років зуміли відновити свою потужність і знайти своє місце у сучасному світі. Це історія про те, як можна зберегти традиції і водночас йти в ногу з часом.

Нагадаємо, "Телеграф" також писав, як Тернопіль отримав свою назву. Є кілька версій, підкріплених історичними документами.