Гігант української металургії заявив, що може закритися: чи так це і до чого тут тарифи

Одне з найпотужніших промислових підприємств України — "АрселорМіттал Кривий Ріг" — може закритись. Причиною називають високі ціни на електроенергію. Так вважає голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук. За його словами, при завантаженні гірничо-збагачувальних комбінатів менш ніж наполовину це вдарить по місту зростанням безробіття та соціального навантаження.

"Телеграф" розповідає, чи справді металургійний гігант опинився на межі банкрутства через тарифи на електрику, або це чергова спроба вибити собі пільги від держави.

За даними самої компанії, які наводить Лукашук, за п'ять місяців 2025 року збиток склав 3,8 мільярда гривень. Чергове підвищення цін на електроенергію з 1 серпня додасть до річних витрат ще приблизно 3 мільярди гривень, що начебто ставить під загрозу всі бізнес-процеси підприємства.

А що там по цінах на електрику

Нагадаємо, з кінця липня Національна комісія з регулювання енергетики запровадила нові максимальні ціни на електроенергію для бізнесу у вечірні години з 17:00 до 23:00. На ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку ціна зросла до 15 тисяч гривень за мегават-годину замість попередніх 9 тисяч. На балансуючому ринку — до 16 тисяч замість 10 тисяч гривень за мегават-годину.

Детальний графік максимально допустимих цін для бізнесу виглядає так:

• з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 — 5600 гривень за мегават-годину,
• з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 — 6900 гривень за мегават-годину,
• з 17:00 до 23:00 — 15 тисяч гривень за мегават-годину.

Але реальні тарифи можуть бути значно нижчими — і це залежить від ринкової ситуації.

Чи справді цифри кричать

Експерт з питань енергетики, керівник спецпроєктів науково-технічного центру "Псіхея" Геннадій Рябцев в коментарі "Телеграфу" висловив думку, що представники металургійного бізнесу вважають, що конкурувати можна лише за умови державних субсидій їхньої діяльності. "Або безпосередньо, або шляхом надання якихось пільг виробникам", — зазначає експерт.

На його переконання, діяльність підприємств, зокрема Арселора, може бути збитковою за будь-яку ціну на електричну енергію, навіть при нульових цінах. Це відбуватиметься за умови, "якщо вони будуть і далі сподіватися, що держава буде підтримувати лише їх". Рябцев підкреслює, що для будь-якого виробництва визначальною є прогнозованість ціни на електричну енергію.

"Щоб забезпечити стабільність, варто укладати довгострокові контракти з постачальниками електроенергії або будувати власну генерацію, а не виходити час від часу на ринок на добу наперед з постійно змінюваними запитами", — радить аналітик.

Задля чого великий бізнес вдається до театру маніпуляцій

"Вони думають, що ринок має бути підлаштований під них, а не вони під ринок", — констатує Геннадій Рябцев. За його словами, зараз відбувається масштабна маніпуляція, коли через засоби масової інформації просувається думка про нібито завищену в Україні ціну електричної енергії.

Рябцев називає неприпустимим "маніпулювання цифрами, маніпулювання даними і байки про те, що електрична енергія в Україні коштує дорожче, ніж у всій Європі". Він переконаний, що регулятор підвищує тарифи на розподіл або граничні ціни на електричну енергію в пікові години не для того, щоб зупинити виробництво на АрселорМіттал, а "заради того, щоб забезпечити платоспроможність в усьому ланцюжку — від виробника до кінцевого споживача".

Від Криворіжсталі до світового гіганта: історія заводу, що тримає місто

"АрселорМіттал Кривий Ріг" — одне з найбільших гірничо-металургійних підприємств України, розташоване в Кривому Розі. Воно є частиною міжнародної корпорації ArcelorMittal, світового лідера сталеливарної галузі.

Історія підприємства розпочалася 4 серпня 1934 року, коли запалала перша доменна піч Криворізького металургійного заводу, відомого тоді як "Криворіжсталь". У радянські часи завод активно розвивався, перетворившись згодом на один із найбільших металургійних комбінатів СРСР. У 1974 році тут запустили найпотужнішу на той час у світі доменну піч — під номером 9. Та приватизація, як і у випадку з сотнями заводів на пострадянському просторі, не залишила шансів навіть такому потужному підприємству.

У 2005 році, після приватизації "Криворіжсталі", переможцем конкурсу стала компанія Mittal Steel Germany, яка запропонувала рекордну суму за підприємство. Цю приватизацію вважають однією з найуспішніших в історії України.

Народження металургійного монстра

У 2007 році відбулося злиття холдингів Mittal Steel та Arcelor, що призвело до утворення глобальної корпорації ArcelorMittal. Криворізький комбінат отримав сучасну назву — "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Підприємство має повний виробничий цикл: від видобутку залізної руди та виробництва коксу до виготовлення готової металопродукції. Воно спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, арматури, катанки та іншої металургійної продукції.

Чому Зеленський звинуватив завод у "екоциді"

У липні 2019 року президент України Володимир Зеленський під час візиту до рідного Кривого Рогу публічно розкритикував керівництво "АрселорМіттал Кривий Ріг" за незадовільний стан екології в місті. "Чому кількість ракових захворювань у Кривому Розі повинна залежати від ваших стратегічних планів?" — заявив тоді президент. Він також казав, що завод повинен фінансово "вибачитись" перед містянами за екоцид.

Після цього візиту Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за рідкісною статтею 441 Кримінального кодексу — "екоцид". Іван Баканов, тодішній виконувач обов'язків голови СБУ, публічно заявляв, що звинувачення — серйозні.

Парамжіт Калон, генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" на той момент, заперечував усі звинувачення. Власник корпорації ArcelorMittal Лакшмі Міттал був змушений двічі особисто зустрічатися з Володимиром Зеленським для врегулювання ситуації.

Мільярдна угода замість тюрми: як владу задобрили інвестиціями

Конфлікт вирішили на політичному та дипломатичному рівнях. За результатами зустрічей з президентом Зеленським ArcelorMittal зобов'язався розморозити та прискорити реалізацію екологічних проєктів на 700 мільйонів доларів. Додатково компанія пообіцяла інвестувати мільярд доларів в екологічну модернізацію, з 2023 року.

Своєю чергою, СБУ розблокувала проєкт будівництва машини безперервного лиття заготовок, зупинений під час обшуків. Так кримінальна справа про "екоцид" не дійшла до суду та фактично була припинена.

Ще один скандал: топменеджерів звинуватили у крадіжці мільярдів

У 2021 році спалахнув новий скандал, пов'язаний із звинуваченнями у заниженні рентної плати за користування надрами в період з 2015 по 2019 роки. СБУ оцінила потенційні збитки для держави у понад 2,8 мільярда гривень.

Офіс Генерального прокурора та СБУ порушили кримінальну справу, провели обшуки та заблокували рахунки підприємства. У листопаді 2021 року підозру вручили Сергію Плічку — фінансовому директору, головному бухгалтеру "АрселорМіттал Кривий Ріг". Його звинуватили у службовому підробленні та ухиленні від сплати податків. Представники керівництва заводу у відповідь тоді критикував дії правоохоронців, називаючи їх необґрунтованим тиском.

Судові баталії без переможців: як війна перекреслила всі справи

Компанія активно судилася з податковою та прокуратурою. "АрселорМіттал Кривий Ріг" доводив, що діяв у межах законодавства, а розбіжності в розрахунках ренти — це питання трактування закону. Дніпропетровський окружний адмінсуд зняв частину звинувачень.

Хоча рахунки заблокували, суд згодом їх розблокував, щоб підприємство могло виплачувати зарплати та критично важливі платежі. Справа проти Плічка та розслідування щодо несплати ренти не дійшли до вироку.

З початком повномасштабної війни Росії проти України ці справи відійшли на другий план. Компанія продовжує працювати, правові спори залишилися невирішеними, але активного переслідування вже не ведеться.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, що більшість заводів металургійного сектору були окуповані ще у 2014 році, проте перспектива в української металургійної галузі є. Одним з факторів можуть бути інвестиції в енергетичний сектор, вважає експерт.