Журналістам заборонять брехати? Новий законопроект критикують як цензурний

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14057, який пропонує змінити Цивільний кодекс у частині захисту особистих прав і порядку реагування на публікації у медіа. Документ подано групою народних депутатів на чолі зі спікером Русланом Стефанчуком.

У тексті законопроєкту описано кілька новацій, які безпосередньо торкаються роботи ЗМІ та авторів матеріалів. "Телеграф" розібрався, в чому полягає суть цього законопроєкту та чи дійсно медійники можуть зіткнутися з обмеженням своєї роботи.

ЄС, діпфейки та захист прав: як обґрунтовують законопроєкт

Автори обґрунтовують зміни оновленням книги другої Цивільного кодексу — рекодифікацією блоку "особистих прав" з урахуванням цифрової доби, практики ЄСПЛ та європейських стандартів.

У пояснювальній записці йдеться про запровадження нових для кодексу інструментів захисту в онлайні (право на "цифровий образ", "цифрову приватність", "право на забуття", захист від діпфейків), деталізацію прав у сфері біомедицини, а також систематизацію особистих прав юридичних осіб.

Заявлена мета — підвищити передбачуваність приватноправових відносин і гармонізувати законодавство з практиками ЄС.

Що в проєкті стосується саме ЗМІ

Законопроєкт №14057 пропонує такі зміни:

• Спростування недостовірної інформації тим самим способом, де вона була поширена, протягом 14 днів або наступного дня після рішення суду;
• Право на відповідь для кожного, хто вважає свої права порушеними, незалежно від достовірності матеріалу;
• Можливість примирення (наприклад, вибачення), але без звільнення від компенсації шкоди;
• Судова заборона поширення інформації до її публікації, вилучення тиражу чи блокування сайту після виходу матеріалу;
• Відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також публічні вибачення від органів влади чи посадовців;
• Обмеження на публікацію імені: підозрюваного — лише після вироку, потерпілого — лише за його згодою;
• Заборона використання фото, відео та аудіо без згоди особи, окрім публічних місць чи заходів, а також заборона створення deepfake;
• Визнання акаунтів і профілів "цифровим образом" людини, заборона спотворень і несанкціонованого використання цифрової ідентичності.

Будь-що стане приводом для позову? Що кажуть журналісти

Журналісти заявляють, що законопроєкт №14057 створює ризики цензури та тиску на медіа. Документ, зареєстрований у парламенті групою депутатів, передбачає суттєве розширення підстав для відповідальності журналістів за критичні публікації.

У Bihus.Info наголошують, що проєкт пропонує автоматично визнавати недостовірною будь-яку інформацію, яка не підтверджена обвинувальним вироком суду, а також фактично дозволяє карати за суб’єктивну думку.

Окрема загроза, за словами журналістів, міститься у положеннях про "право на забуття". Законопроєкт дозволяє видаляти будь-яку інформацію, якщо вона визначена як неактуальна або така, що втратила суспільний інтерес. Однак механізму визначення цих понять у документі немає.

Редакція вважає, що впровадження цих норм поставить під загрозу роботу незалежних медіа в Україні, адже будь-яка критична публікація зможе стати підставою для судового позову. Журналісти закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкт №14057.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко в коментарі "Телеграфу" заявив, що ухвалення законопроєкту може фактично паралізувати роботу медіа та створює ризик для свободи слова.

На цей час позиція НСЖУ полягає в просуванні або відкликання або, на цей час, зупинки розгляду цього законопроєкту до моменту широкого обговорення в журналістському середовищі: медіаексперти, юристи – з обговоренням всіх ризиків для прав журналістів, для свободи слова, для незалежних медіа

Томіленко наголосив, що аргументи авторів законопроєкту про "суспільний інтерес" не відповідають дійсності, адже сама процедура просування документа свідчить про інше.

"Той спосіб, в який просувається ця законодавча ініціатива, далекий від захисту суспільного інтересу. Він більше йде на згортання простору свободи в медіа і на те, щоби боялися критикувати чиновників або людей, наділених владою. Тому, звичайно, ми це не підтримуємо і закликаємо жодних рухів в плані прийняття не робити, а краще відмовитися від цієї ідеї", — підкреслив він.

За його словами, будь-які зміни правил для журналістів мають ухвалюватися лише після консультацій із професійною спільнотою.

"І вкотре наголошуємо: ніякі правила гри для журналістів не повинні прийматися без журналістів. Наші юристи ще будуть детально працювати з цим документом, законопроєктом, але базово: те, в який спосіб він просувається та наскільки радикально він може обмежити роботу ЗМІ, викликає у нас обурення", — заявив Томіленко.

Вже відкликають підписи: як депутати реагують на критику

Народний депутат Ярослав Юрчишин відкликав свій підпис під законопроєктом №14057 після критики з боку медійників. Обранець пояснив, що після консультацій із медіаюристами погодився з наявністю суперечливих норм, які можна трактувати по-різному.

За його словами, він уже скористався правом відкликати підпис і ініціював консультації з авторами законопроєкту та критиками, зустріч запланована на наступний тиждень.

Він додав, що законопроєкт, ініційований Русланом Стефанчуком, загалом спрямований на посилення прав людини, однак окремі статті можуть містити ризики для роботи журналістів. Юрчишин заявив, що планує залучити міжнародних експертів для перевірки відповідності формулювань європейським стандартам та сприятиме внесенню змін, які усунуть потенційні загрози.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Україна планує до 31 грудня 2025 року сформувати новий рід військ — Космічні сили. Це передбачено у програмі діяльності Кабінету Міністрів, поданій на розгляд Верховної Ради.