Символом цього українського міста став Прометей: як воно називається сьогодні

Кам’янське – унікальний український феномен, де кам’янисті береги Дніпра стали свідками народження потужного промислового центру. Від перших козацьких поселень XVII століття до сучасних металургійних гігантів це місто акумулювало всю драматургію української історії.

Кам’янське, розташоване у Дніпропетровській області, є одним із найбільших промислових міст України з населенням понад 200 тисяч осіб. З 2016 року місто повернуло свою історичну назву після багаторічного періоду, коли воно було відоме як Дніпродзержинськ. "Телеграф" розповість про нього детальніше.

Коли виникло місто і як називалося

Каменське — місто, чиє ім’я буквально просякнуте історією, природою та політикою. Перша писемна згадка про це поселення датується 1750 роком, коли згадується село Кам’янське, що виникло на кам’янистих берегах Дніпра. Назва міста походить від слова "камінь" — що пов’язано з особливостями рельєфу, береговими скелями та підводним камінням, яке місцеві жителі та легенди пов’язують з охороною мандрівників і навіть з небезпекою для човнів. Існує й легенда про козака Каміона, який нібито заснував зимівник на цій території, хоча її історичні свідчення відсутні. Відомий історик Дмитро Яворницький пояснював назву кам’янистими берегами Дніпра, які всюди засіяні камінням. Ці образи увічнились і в назвах інших населених пунктів регіону, які походять від слова "камінь".

Наступний яскравий період у топонімічній історії міста настав у 1936 році, коли радянська влада прийняла рішення про перейменування Кам’янського на Дніпродзержинськ. Нова назва — на честь Фелікса Дзержинського, організатора ВЧК та одного із символів радянського "червоного терору". Це перейменування стало частиною загальнорадянської політики увічнення імен діячів комуністичного режиму та тривало майже весь радянський період, радикально змінюючи ідентичність міста. У ці роки у Дніпродзержинську значно розвивалася промисловість — тут з’явилися потужні металургійні, хімічні заводи та інфраструктурні об’єкти, а також житлові масиви, що стрімко росли разом із населенням.

Повернення до історичного коріння відбулося 2016 року, коли в Україні розпочалася масштабна кампанія декомунізації. Кам’янська міська рада ініціювала відкритий збір пропозицій та громадське онлайн-голосування за новою назвою міста. Серед варіантів були "Кам’янське", "Дніпровськ" та інші, але найбільшу підтримку — 46,8% — отримала саме історична назва "Кам’янська". Це рішення стало символом повернення до автентичного коріння, очищення від радянських та тоталітарних символів та важливим кроком у формуванні місцевої ідентичності. Разом із перейменуванням міста було змінено близько 700 назв вулиць, площ та районів міста, що стало важливою частиною історичної справедливості та культурного оновлення.

Символ міста

Пам’ятник Прометею – один із найвідоміших та найважливіших символів Кам’янського, встановлений у 1922 році на Базарній площі міста. Сам монумент символізує дух Прометея – бунтаря, який приніс людям вогонь, знання та вміння, що надихає на боротьбу та визволення. Пам’ятник заввишки 3,82 метра та вагою майже 3 тонни спочатку був відлитий із чавуну на Дніпровському металургійному заводі.

Під час нацистської окупації Кам’янського пам’ятник було підірвано, проте мешканці врятували його. Уламки Прометея перевезли та сховали у трамвайному депо, де він дочекався визволення міста. Після війни пам’ятник було відновлено та знову встановлено на колишньому місці.

На початку XXI століття оригінальна скульптура Прометея почала руйнуватися. У 2000 році міська влада замінила пам’ятник на іншу, сучасну, яку критикували за невідповідність стилю та втрату художньої цінності оригіналу. Однак справжня скульптура була відреставрована та з 2009 року експонується у музейному дворі міського Музею історії.

Культурним надбанням також є музично-драматичний театр імені Лесі Українки, Музей історії міста та архітектурні пам’ятки, наприклад, римо-католицький костел Святого Миколая та Свято-Миколаївський собор, що втілюють багатогранність культурної спадщини.

Брежнєв у Кам’янському

У Кам’янському пройшло дитинство та юність Леоніда Брежнєва – майбутнього лідера Радянського Союзу. Він народився 6 грудня 1906 р. тоді ще у селі Каменське у Катеринославській губернії. Тут він закінчив класичну гімназію, згодом був директором металургійного технікуму у Дніпродзержинську. А з 1937 року став заступником голови Дніпродзержинського міськвиконкому.

Брежнєв із родиною жив у невеликому двоповерховому будинку на проспекті Пеліна (Гімназичний проспект). Свого часу там хотіли відкрити музей-квартиру.

Промисловий центр України

Кам’янське — один із найбільших промислових центрів України з потужною та різноманітною промисловістю. Найбільш значущі галузі — металургія та металообробка (57% виробництва), хімічна та нафтохімічна промисловість (17,1%), виробництво коксу (15,4%) та машинобудування (8,7%).

У промисловому комплексі Кам’янського на початок 2022 року працювало близько 22 тисячі осіб, що становить близько 9,3% міського населення. За останні роки виробництво сталі, цементу, мінеральних добрив та електроенергії зросло, що свідчить про розвиток та стабільність промислової сфери міста.

Проте промисловий успіх Кам’янського супроводжується великою увагою до екологічних проблем, оскільки місто входить до числа найбільш забруднених в Україні. Забруднення пов’язане з діяльністю великих металургійних та хімічних підприємств, які протягом десятиліть викидали у навколишнє середовище значну кількість шкідливих речовин. Водночас місто активно працює над покращенням екологічної ситуації та модернізацією виробництв.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто, яке перейменували тричі за 15 років. На сьогодні це адміністративний центр Кіровоградської області.