Росія хоче занурити Україну в суцільну темряву. Що означає нова тактика ударів по ГЕС і чи є загроза потопів

Сьогодні вночі відбулася вже друга за місяць масована атака Росії по гідроенергетиці України, зокрема по Кременчуцькій ГЕС та інших об'єктах. Попри заяви Кремля про "удари у відповідь", експерти переконані: це не звичайний терор, а нова тактика, спрямована на створення затяжного блекауту в Україні. Адже хоча ГЕС виробляють лише 5-8% електроенергії, їхня роль у балансуванні системи — критична.

"Телеграф" з'ясовував, чому Росія б'є по ГЕС, яка насправді мета цих ударів і чим це загрожує Україні.

Удари по ГЕС: що відбувалося вночі

Вночі з 21 на 22 жовтня російські війська здійснили масований удар дронами та балістичними ракетами по енергетичній інфраструктурі. Головною особливістю цієї атаки стало те, що майже всі прильоти зафіксовано на лівому березі Дніпра, а основною метою стали об'єкти енергогенерації.

Наші офіційні джерела наразі не розкривають подробиці атаки. Відомо, що на Полтавщині моніторингові ресурси фіксували ракетні пуски в напрямку Кременчука, де знаходиться Кременчуцька ГЕС, а також Канева, де розташована Канівська ГЕС. Пізніше в місті прогриміли вибухи і повідомили про наслідки для критичної інфраструктури Черкащини, але без деталей. Через масовану атаку в більшості регіонів країни запровадили аварійні відключення електроенергії.

Тим часом російські пропагандистські канали рапортують про влучання у ГЕС у місті Кам'янському Дніпропетровської області та по ДніпроГЕС у Запоріжжі.

Чому ГЕС дуже важливі для енергосистеми України

За словами експертів, попри те, що ГЕС виробляють зовсім невелику кількість електроенергії, вони належать до так званої балансуючої групи генерації. Це означає, що вони можуть дуже швидко збільшувати або зменшувати виробництво електроенергії залежно від потреб споживачів.

Основну масу електроенергії в Україні виробляють атомні електростанції, але вони не можуть швидко реагувати на зміни попиту. Коли вранці та ввечері виникають пікові навантаження, саме гідроелектростанції згладжують ці стрибки та підтримують стабільність мережі. Особливо важливу роль відіграють гідроакумулюючі станції – Київська та Дністровська ГАЕС. Вони працюють за принципом великої батареї: вночі, коли електроенергії в мережі забагато, вони споживають її та закачують воду у верхній резервуар. А вранці та ввечері, під час піків споживання, ця вода спускається вниз через турбіни, генеруючи електроенергію.

Сергій Нагорняк, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради з питань енергетики, підтверджує, що ворог другу атаку поспіль намагається вибити гідроенергетику.

За його словами, попередня масована атака кілька тижнів тому також була спрямована саме на гідроенергетику. Тоді вдалося вийти з ситуації з мінімальними втратами, але атака 22 жовтня виявилася більш болючою. "Росіяни б'ють по підстанціях, б'ють по греблі, по заслонках. Зараз енергетики оцінюють ступінь уражень і що можна зробити", – розповідає Нагорняк.

Ігор Стукаленко, керівник енергетичних програм Центру глобалістики "Стратегія XXI", також підкреслює важливість балансувального характеру гідроенергії. "Основна маса електроенергії виробляється атомними станціями. Але гідроелектростанції можуть давати енергію тоді, коли нам потрібно", – каже експерт.

За його словами, в Україні є проблеми з балансуванням, оскільки старі вугільні теплоелектростанції виведені з ладу росіянами. Тому будь-яке руйнування гідроелектростанцій ускладнює роботу всієї системи.

Нова тактика Росії: розбалансувати лівий та правий береги

Аналітики звертають увагу на важливу деталь останніх атак – майже всі прильоти зафіксовано на лівому березі Дніпра. При цьому удари по правобережжю були мінімальними або взагалі відсутніми. Це може свідчити про нову тактику окупантів, спрямовану на створення затяжного блекауту в Україні.

Суть цієї тактики полягає в розбалансуванні енергосистеми між східними та західними регіонами країни. На лівобережжі зосереджена значна частина теплових та гідроелектростанцій. Якщо знищити їх, на сході виникне критичний дефіцит електроенергії. Водночас на заході, де працюють атомні електростанції, утвориться профіцит – надлишок електрики, який неможливо передати на схід через недостатню пропускну здатність мереж.

Нагорняк зазначає, що удари РФ по українських ГЕС спрямовані не на конкретний регіон чи місто, а на загальну ситуацію в енергосистемі.

Геноцидна практика: чи є загроза затоплення через атаки на ГЕС

Одне з найбільших побоювань людей, які живуть поблизу гідроелектростанцій, – можливість прориву греблі та масового затоплення територій, як це сталося в результаті удару по Каховській ГЕС. Проте експерти заспокоюють – одна чи дві ракети не здатні зробити значний розкол у греблі.

Сергій Нагорняк наголошує: "Греблі достатньо міцні і тримають удар вже четвертий рік поспіль. Тому я тут ризиків наразі не бачу". Щоб підірвати ГЕС, її треба спочатку захопити, підігнати вибухівку та лише потім під вогнем ЗСУ спробувати висадити в повітря.

Водночас Ігор Стукаленко застерігає, що багато залежить від масштабів пошкодження. Каховська ГЕС довела, що підрив греблі може призвести до екологічної катастрофи.

Чи може статися блекаут через удари по ГЕС

На думку експертів, можливість блекауту залежить від масштабів пошкоджень енергетичної інфраструктури та ефективності протиповітряної оборони. Ігор Стукаленко нагадує: "Ми проходили це у 22-му році. У нас був практично блекаут, коли світло відключали на довгий час і побутовим, і промисловим споживачам". Експерт зазначає, що повторення такої ситуації цілком можливо, але треба спробувати уникнути цього.

Сергій Нагорняк також налаштований оптимістично: "Енергетики і збройні сили зроблять свою роботу для того, аби українці були зі світлом, з теплом і з газом у домівках". Він підкреслює, що росіяни намагаються створити максимальні незручності для населення України, щоб підштовхнути до переговорного процесу на умовах Кремля.

Водночас експерти не виключають можливості блекауту, якщо Росія продовжуватиме методично руйнувати енергетичну інфраструктуру. Найбільша небезпека криється саме в новій тактиці – розбалансуванні лівого та правого берегів Дніпра. Якщо окупантам вдасться створити критичний дефіцит генерації на сході при профіциті на заході, доведеться знижувати потужність АЕС, оскільки згенеровану енергію просто нікуди подіти.

Це може призвести до довготривалого колапсу енергетики – блекауту не на години, як зараз, а на декілька діб чи навіть тижнів. Для реалізації такого сценарію Росії потрібно менше ракет, ніж для повного знищення всієї енергетики. Достатньо вибити половину генерації на сході та максимально знищити трансформатори, які розподіляють електрику між різними частинами країни.