Залишилася тільки назва та борги. Як легендарний київський інститут "Квант-Радіоелектроніка" втратив все

Читать на русском
Автор
Київський науково-дослідний інститут "Квант"
Київський науково-дослідний інститут "Квант". Фото Колаж "Телеграфу"

Історія падіння київського НДІ, який був створений на базі одного з найвідоміших підприємств України в галузі радіоелектроніки, а зараз існує лише на папері

Колись тут створювали системи, здатні витримати найжорсткіші умови, розробляли хірургічні апарати та обладнання для оборонної промисловості. Науково-дослідний інститут "Квант-Радіоелектроніка" був спадкоємцем одного з найвідоміших підприємств України в галузі радіоелектроніки. Та зараз від колишньої слави залишилася тільки назва: в інституту немає жодної будівлі у власності, працює лише 16 людей, а борги перевищують 3,3 мільйона гривень.

"Телеграф" розповідає, як київський науково-дослідний інститут перетворився на компанію-привид, яку Фонд держмайна виставив на продаж практично без активів.

Спадкоємець легендарного "Кванта": як створювався інститут, який розробляв обладнання для всієї країни

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем "Квант-Радіоелектроніка" з'явилося у 1997 році. Його створили на базі спеціального конструкторського бюро науково-виробничого об'єднання "Квант", яке працює ще з 1949 року. Це підприємство було одним з найвідоміших в Україні у сфері радіоелектроніки.

Інститут займався серйозними речами.

Спираючись на досвід материнського об'єднання та профіль свого конструкторського бюро, "Квант-Радіоелектроніка" була залучена до створення радіоелектронних систем спеціального призначення:

  • розробку систем управління та діагностики, які могли працювати у найжорсткіших умовах (витримували екстремальні температури, вологість, механічні навантаження) для військової та спеціальної техніки.
  • участь у створенні окремих компонентів багатофункціональних радіолокаційних комплексів, систем цілевказання та спеціальних електротехнічних приладів у рамках кооперації з іншими підприємствами "Кванту".
  • створення систем безпеки руху, які використовувалися на транспорті. Робили інформаційно-довідкові системи та програми для професійного відбору працівників.

Але найцікавішим напрямком була медична техніка. Фахівці інституту розробляли хірургічне обладнання та ультразвукові терапевтичні апарати. Одним із таких приладів був "Урат-1М", призначений для лікування сечокам’яних захворювань. Прилад використовував гідравлічний удар, що генерувався за допомогою електрогідравлічного ефекту (або ультразвукових коливань, як його спрощено описували), для руйнування каменів без хірургічного втручання. Радянська технологія літотрипсії на основі ЕГЕ отримала міжнародне визнання, а патенти та ліцензії на її застосування закуповували такі країни, як Німеччина та Японія.

Окрема увага приділялася системам пожежної та охоронної сигналізації. Створювали програмне забезпечення та діагностичне обладнання для різних галузей.

Розташовувався інститут у Києві на вулиці Діловій, 5. Штат був невеликим — у 2020-2022 роках тут працювало від 14 до 18 людей. Але це були висококваліфіковані фахівці, які займалися дослідженнями та експериментальними розробками у галузі природничих і технічних наук.

Як інститут втрачав гроші щороку

Інститут "Квант"

Фінансові показники інституту розповідають невтішну історію. У 2020 році підприємство заробило 4,5 мільйона гривень. Здавалося, що це початок зростання — у 2021 році дохід підскочив майже вдвічі, до 8,9 мільйона. Але вже у 2022-му стався обвал: виручка впала до 3,8 мільйона гривень.

Ще гірше виглядала ситуація з прибутками. Насправді прибутків не було взагалі. У 2021 році інститут зафіксував збиток у розмірі 419 тисяч гривень. Наступного року ситуація погіршилася майже вдвічі — мінус 787 тисяч. А у 2023-му провалилися зовсім: збиток сягнув 1,5 мільйона гривень.

У 2024 році ситуація трохи стабілізувалася. Дохід зріс до майже 5 мільйонів гривень, а збиток зменшився до 348 тисяч. Але це вже нічого не змінювало — інститут давно перетворився на фінансову руїну.

Активи підприємства танули на очах. У 2021 році вони становили 4 мільйони гривень, через рік — 2,6 мільйона, у 2023-му — менше 1,8 мільйона. До кінця 2024 року трохи підросли до 1,95 мільйона, але це все одно було вдвічі менше, ніж три роки тому.

Найбільша проблема інституту — величезні борги. Станом на кінець 2024 року прострочена заборгованість перед кредиторами становила 3,4 мільйона гривень. Це більше, ніж річний дохід підприємства.

Серед боргів — 273,7 тисячі гривень невиплаченої зарплати. Це означає, що працівники місяцями не отримували гроші за свою роботу.

Цікаво, що боргів перед бюджетом документи не показують. Зате є заборгованість перед постачальниками, підрядниками, за товари та послуги. Власний капітал інституту давно став від'ємним — у 2022 році мінус 1,76 мільйона гривень.

Що залишилося від інституту: 16 людей та назва колишнього гіганта

Станом на кінець 2024 року в інституті працювало 16 людей. Для науково-дослідної установи це дуже мало. Ще три роки тому, у 2022-му, їх було 18. У 2021-му — 16, у 2020-му — 14. Чисельність коливалася, але завжди залишалася мізерною.

Що робили ці люди? Формально інститут продовжував займатися "дослідженнями та експериментальними розробками у галузі інших природничих і технічних наук". Але експортної продукції не було взагалі. Мобілізаційних завдань, тобто державних оборонних замовлень, теж не значилося.

Фонд держмайна виставив єдиний майновий комплекс інституту на продаж. Але що саме продається? Підприємство без нерухомості, з мільйонними боргами, зі збитками останніх років, з мізерним штатом.

Інститут продають
Оголошення про приватизацію інтитуту на сайті Фонду держмайна

Умови приватизації досить жорсткі. Покупець повинен зберегти всіх 16 працівників протягом шести місяців. Також треба погасити борги по зарплаті та перед бюджетом протягом пів року. З огляду на те, що заборгованість по зарплаті становить майже 274 тисячі гривень, це відчутна сума.

Сьогодні від колишньої потужності та слави не залишилося майже нічого. Шістнадцять людей, які формально продовжують працювати, мільйонні борги, відсутність будь-якого майна. Це вже не науково-дослідний інститут у звичному розумінні, а радше порожня оболонка, яка зберегла тільки назву.

Така доля спіткала чимало українських підприємств та інститутів. Колись вони були гордістю галузі, створювали унікальну продукцію, давали роботу сотням і тисячам людей. А тепер перетворилися на рядки у документах про приватизацію. Одним з таких також є легендарний "Еротрон". Він виробляв техніку для авіації і патенти, а тепер від підприємства залишились лише розбиті вікна та руїна.