Онучка останнього гетьмана, шляхетні панянки і вчителі з Лейпцига: що приховує стара будівля Полтавської політехніки (фото)
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
- 2530
Колись тут вчили французьку й етикет. Тепер — інженерію й архітектуру.
Серед архітектурних принад Полтави окремо виділяється ансамбль Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка". Не всі полтавці знають, що в цій будівлі раніше працював Інститут шляхетних дівчат, один із небагатьох в Україні, чиї будівлі зберегли освітнє призначення і дотепер.
Полтавський інститут шляхетних дівчат існував із 1818 по 1917 рік і був унікальним навчальним закладом Полтавської губернії. Це був закритий інститут для дівчат із родин збіднілих дворян, духовенства та купців. Вихованки приходили сюди від шести до вісімнадцяти років, а повний курс тривав сім років. У закладі давали справді високий рівень освіти — викладання забезпечували педагоги з Лейпцизького університету.
Дівчатка, які приходили туди, мали на виході бути вчительками, відповідати за економію, бо вони вивчали і мови, і історію, літературу. Обов’язкові мови: французька, німецька, латина. Обов’язкова арифметика, географія, історія світова. Зустрічаємо інформацію про вивчення давньої історії, особливо акцент на історії Риму тощо. А потім ще окремо музика, мистецтво, обов’язково рукоділля, танці. Умовно у світському колі ця панянка могла підтримати будь-яку розмову. Знову ж таки всі правила етикету, представлення, сервірування
Анна Шендрик, гідесса
Будівля має ще більш давню історію з освітою
На початку XIX століття Парасковія Яківна Кочубей, дружина дійсного статського радника Семена Кочубея, на власні кошти заснувала в Полтаві пансіон для дванадцяти "благородних дівиць бідного стану". Заклад проіснував до 1816 року. Того ж року, після призначення князя Миколи Рєпніна-Волконського Малоросійським генерал-губернатором, його дружина — княгиня Варвара Рєпніна — продовжила цю ініціативу, відкривши пансіон для дванадцяти дівчат, які не мали змоги здобути освіту. Саме вона виступила з ідеєю створення державного навчального закладу для дівчат. Для його розміщення меценат Семен Кочубей передав свій маєток із садом, лісом, сіножатями та городами — загалом понад 83 десятини землі.
Важливо, що княгиня Варвара Рєпніна була також онукою останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Серед викладачів були українські письменники, історики та музиканти, зокрема Петро Гулак-Артемовський, Венцеслав Єдлічка, Алоїз Єдлічка та Петро Щуровський. Сюди приїжджали Панас Мирний та Тарас Шевченко.
Будівля Інституту — перлина архітектури
Архітектурний комплекс інституту, нині частина Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", був зведений у першій половині XIX століття в класичному стилі і є пам’яткою архітектури національного значення.
План споруди розробив архітектор Олександр Штауберт, будівництвом керував Людовик Шарлемань. Споруда складалася з центрального триповерхового корпусу та двох бокових двоповерхових флігелів, які пізніше об’єднали в єдиний комплекс із довжиною понад 130 метрів. В'їзд у двір прикрашений двома башточками-пропілеями з колонами — вони є дотепер.
Після приходу СРСР, на місці Інституту був землевпорядний технікум, благодійна організація "Порятунку дітей". У часи Другої світової будівлю зруйнували. Після відбудови до неї переїхала політехніка.
Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядає один із найкрасивіших університетів України. Він знаходиться в Чернівцях і має не тільки строкатий дах, а й історію.