Понад 150 років роботи - і все в смітник. Як легендарний Конотопський завод перетворився на купку руїн

Конотопський вагоноремонтний завод – одне з найстаріших промислових підприємств України. У 2014 році після шести років судової тяганини його визнали банкрутом. Підприємство, засноване ще 1869 року як залізничні майстерні, пережило революції, дві світові війни, окупації та бомбардування, але не змогло вистояти в незалежній Україні.

Як завод з багатотисячним колективом та багатомільйонними активами опинився в руках банку та загадкових власників, чому Укрзалізниця припинила давати замовлення, і що залишилося від легендарного підприємства сьогодні, розповідає "Телеграф".

Від царських майстерень до флагмана радянської промисловості: як починалась робота підприємства

Конотопські залізничні майстерні з'явилися 1868-1869 років разом з будівництвом Курсько-Київської залізниці. Підприємство швидко стало одним з найбільших у місті. Вже на початку ХХ століття тут працювали майже три тисячі робітників.

Завод пережив усі катаклізми минулого століття. Під час Першої світової війни обладнання евакуювали до Курська. У 1929 році майстерні перейменували в Конотопський паровозовагоноремонтний завод. Тоді ж побудували нові цехи, встановили сучасні верстати, а кількість працівників зросла до семи тисяч.

Німці під час відступу у 1943 році підірвали всі промислові об'єкти Конотопа, включно із заводом. Але відновлення розпочалося одразу після визволення міста. Підприємство не лише повернулося до роботи, а й достроково виконало показники четвертої п'ятирічки.

У 1974 році завод отримав нову назву – Конотопський вагоноремонтний. Він входив до найбільших підприємств міста. На його балансі були заводський Будинок культури та інші об'єкти соціальної інфраструктури.

Банкрутство замість державної підтримки: коли почались перші серйозні проблеми

Перші проблеми почалися після розпаду СРСР. У березні 1995 року Верховна Рада включила завод до переліку підприємств, що не підлягають приватизації через загальнодержавне значення. Але навіть це не врятувало його.

У середині 2000-х років київська компанія "НПП Укрпромвпровадження" ініціювала процедуру банкрутства. На початку 2006 року це переросло в мирову угоду. Кредитор обміняв свої вимоги на активи боржника. Компанія отримала основні активи заводу вартістю 26 мільйонів гривень. Повна вартість усього майна тоді становила понад 30 мільйонів.

До жовтня 2008 року від великого підприємства залишилися лише ковально-пресовий та ливарний цехи, два гуртожитки й невеликі допоміжні об'єкти. У жовтні 2008 року Конотопська податкова інспекція порушила справу про банкрутство. Суд ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, а потім відкрив процедуру санації.

Альфа-Банк, Кіпр і відсутність замовлень: хто винен у загибелі заводу

Колектив заводу виступив з ініціативою передати підприємство в державну власність. Це підтримав Альфа-Банк, який фінансував завод з 2007 року. Банк пояснив, що у 2010-му через зниження замовлень прибутки підприємства скоротилися, а платіжна дисципліна погіршилася.

Банк продовжував фінансування, але керівництво заводу не виконало жодного бізнес-плану для відновлення. Альфа-Банк наголошував: завод не отримував державної підтримки, а Укрзалізниця не планувала повертати колишні обсяги замовлень. Натомість держмонополія віддавала перевагу іншим, сучаснішим вагоноремонтним підприємствам.

Комітет кредиторів кілька разів відхилив план санації. 5 серпня 2014 року Господарський суд Сумської області визнав завод банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру.

Руїни замість гордості міста: що залишилося від заводу сьогодні

Процедура ліквідації означала завершення господарської діяльності, скасування арештів майна та його продаж. Керівника заводу звільнили, повноваження власників припинилися. З дня визнання банкрутом у підприємства не виникало нових зобов'язань, окрім витрат на ліквідацію.

Старовинні будівлі заводу, які мали статус пам'яток місцевого значення, нові власники почали розбирати десь з 2017 року. Сьогодні кожен, хто приїжджає в Конотоп поїздом, бачить руїни за вокзалом.

Колишні працівники стверджують, що в історії банкрутства задіяні не лише Альфа-Банк, а й структури з Кіпру. Але перевірити ці твердження звичайній людині неможливо. Ниточки заплутаного клубка ведуть далеко за межі Конотопа.

Завод, який давав роботу тисячам людей і був одним з найстаріших промислових підприємств України, перестав існувати. На його місці залишилися лише руїни та питання без відповідей.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, як загинуло одне з найстаріших підприємств України. Донеччина могла б пишатись заводом з 125-річною історією.