Смак дитинства, що пережив епохи: який торт став солодким символом міста Суми (фото)

Торт "Сумські каштани" належить до тієї категорії страв, про які знають переважно "свої". Якщо ви не з Сум і не мали справи з цим містом, швидше за все, ви ніколи не куштували цей десерт.

Але для тих, хто виріс у Сумах або має зв'язок із регіоном, "Каштани" – це набагато більше, ніж солодке до чаю. Це смак міста, частина локальної ідентичності й один із небагатьох радянських продуктів, що пережив епохи і залишився актуальним.

Радянська спадщина з місцевим характером

Точної дати народження торта не знає ніхто. Офіційного рецептурного листа з підписом технолога та роком затвердження в архівах не зберігається – принаймні у відкритому доступі. Проте краєзнавці й кулінарні дослідники сходяться на думці, що десерт з'явився приблизно в 1960-х роках на Сумській кондитерській фабриці, в епоху, коли по всьому Радянському Союзу активно створювали "іменні" торти для великих міст.

Логіка була проста: кожному центру потрібна своя гастрономічна "візитка". Київ мав свій легендарний торт з безе та горіхами, Луганськ прославився шоколадним десертом, а у Сумах зробили ставку на доступні інгредієнти з яскравим смаком. Так народився торт на збитих білках і арахісі з карамельно-шоколадним кремом – простіший за київський, дешевший у виробництві, але з власним характером і назвою, що запам'ятовується.

Чому каштани?

Назва десерту – не випадкова маркетингова вигадка. Каштани вважаються одним із неофіційних символів Сум, часто фігурують у міських асоціаціях і візуальних образах. Верхівка торта, покрита темною шоколадною глазур'ю та посипана горіховою крихтою, справді нагадує блискучі каштани в лушпинні – звідси й назва, що інтуїтивно зрозуміла місцевим.

Десерт із заводської лінії перетворився на "солодкий герб" міста. Назву складно відокремити від географії, а Суми – від цього торта.

Що всередині?

• За структурою "Сумські каштани" належать до категорії білково-горіхових тортів, споріднених із київським, але з власним смаковим акцентом:
• Коржі: збиті з цукром білки, невелика кількість борошна й щедра порція обсмаженого арахісу. Саме арахіс робить десерт доступним і додає характерний "вуличний" горіховий аромат, який одразу впізнають ті, хто куштував справжні "Каштани".
• Крем: варене згущене молоко, збите з вершковим маслом до однорідності. Це додає десерту насичених карамельних нот і робить текстуру густою, але водночас ніжною.
• Оздоблення: шоколадна або какао-глазур зі шматочками горіхів і крихтою від коржів – саме цей верхній шар створює асоціацію з каштанами в шкаралупі.

У домашніх рецептах, що сьогодні активно поширюються в соцмережах і на кулінарних сайтах, пропорції можуть відрізнятися, але базовий принцип "хрусткий білково-горіховий корж плюс карамельно-шоколадний крем" зберігається практично завжди.

Від фабрики до міського символу

Спочатку "Сумські каштани" були суто промисловим продуктом. Їх випускала місцева кондитерська фабрика, і торт продавався в магазинах поряд з іншими типовими радянськими десертами – "Празьким", "Наполеоном", "Медовиком". Але з часом він настільки прижився в міському побуті, що став "смаком дитинства" для кількох поколінь сум'ян. Це той самий торт, який купували в гастрономі на дні народження, сімейні свята та шкільні випускні.

Уже в наш час десерт отримав друге життя. Його почали випускати під різними брендами, додавати до меню локальних кафе і продавати як цілими тортами, так і порційними шматками з чітко позначеною назвою.

Сьогодні "Сумські каштани" працюють як частина гастрономічної айдентики міста. Його радять спробувати туристам, везуть у Київ та інші регіони як "щось суто сумське".

Раніше "Телеграф" розповідав, як виник торт "Херсон" і де його можна скуштувати сьогодні. Свого часу цей десерт з горіхами, курагою та крем-сиром переміг у конкурсі на солодкий бренд міста.