За борги можуть забрати єдине житло. Адвокат назвала критичну суму

Читать на русском
Автор
Чоловік у коробці замість будинку Новина оновлена 08 грудня 2025, 13:31
Чоловік у коробці замість будинку. Фото Колаж "Телеграф"

В Україні ухвалення документа викликало великий резонанс

Верховна Рада України 4 листопада у першому читанні підтримала законопроєкт №14005 про стягнення боргів. Якщо його ухвалять, правила для боржників стануть жорсткішими, а Україною поширилися чутки, нібито за найменші борги з комуналки будуть відбирати житло.

Що треба знати:

  • Законопроєкт №14005 для прискорення виконання судових рішень ВР ухвалила у першому читанні
  • Проєкт закону не встановлює нових правил щодо вилучення житла за борги
  • Однак за чинним законодавством вилучення єдиного житла можливе, якщо борг перевищить певну суму

Ольга Брус — адвокат АО "EvrikaLaw", пояснила "Телеграфу", чи відповідають дійсності побоювання українців. Вона наголосила, що законопроєкт №14005 лише передбачає автоматизацію вже існуючих процедур примусового виконання рішень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", ніяких змін щодо вилучення житла за борги в ньому немає.

В яких випадках за борги можуть забрати житло

Адвокат зазначила, що згідно ч. 1 ст. 50 чинного ЗУ "Про виконавче провадження", звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому першочергово йдеться про стягнення окремої від будинку земельної ділянки, чи іншого приміщення, що належать боржнику. В останню чергу подається звернення на стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Однак звернення стягнення можливе за однієї умови. Частина 7 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження" вказує, що звернення стягнення на єдине житло можливе лише, якщо загальна сума заборгованості перевищує 20 мінімальних заробітних плат (160 тис. грн). Якщо борг менший за цю суму — житло забрати не можуть.

Проте, якщо особа є злісним неплатником комунальних послуг і має заборгованість більше 160 тис. грн — під загрозою навіть єдине житло. У свою чергу, слід ще раз наголосити, що виконавець в першу чергу має звернути стягнення на інше майно боржника, а позбавити житла можливо лише в крайньому випадку, — пояснила Ольга Брус

Законопроєкт 14005 про стягнення боргів — що відомо

Законопроєкт №14005 має назву проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Головна ідея авторів — прискорити та підвищити ефективність виконання судових рішень.

Для цього вони пропонують перевести в онлайн значну частину процедур, тоді обмін документами відбуватиметься без паперових затримок. Як наслідок боржники матимуть менше часу на виконання вимог Державної виконавчої служби.

Крім того, передбачений запуск нової автоматизованої системи стягнення боргів. Вона покращить взаємодію між банківськими установами, виконавчою службою, державними органами. Система об'єднає дані Єдиного реєстру боржників з іншими державними базами. Якщо закон ухвалять, арешт коштів, блокування карток чи електронних гаманців відбуватимуться автоматично одразу після відкриття виконавчого провадження та без безпосередньої участі виконавця.

Нагадаємо, експерт з питань публічних (комунальних) послуг та відповідної інфраструктури Асоціації міст України Олег Гарник розповів "Телеграфу" у чому головна проблема несплати рахунків за комуналку. За теплопостачання українці винні до 35 млрд грн, за водопостачання та водовідведення до 10 млрд грн, а за вивезення побутових відходів – до 2,5 млрд грн.