В Україні може з'явитися нове міністерство: чим займатиметься і чому це реально потрібно

Масштабні зміни Кабінету міністрів запущені і в ньому може з'явитись нове міністерство, яке представлятиме величезний прошарок суспільства — міністерство зі справ внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За наявними статистичними даними переселенців в Україні — щонайменше 4,6 млн, але ця цифра не остаточна ті може на десятки, а то й сотні тисяч відрізнятись від реальної.

Про можливість створення міністерства написав народний депутат Ярослав Железняк. "Телеграф" розкаже, чому кількість переселенців в Україні підрахувати складно, з якими очевидними та прихованими проблемами стикаються люди та хто наразі має опікуватися їхніми питаннями.

Почати варто з чисел. Офіційно на лютий 2026 року в Україні зареєстровано 4,609 млн внутрішніх переселенців. Найбільше ВПО на кінець зими було не на заході України, а в Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях. Київ відстає не набагато. Люди воліють жити недалеко від своїх домівок, щоб бути в курсі ситуації та за можливості та безпечного проїзду навідувати родичів, які виїхати не захотіли.

Проте уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець акцентує — дані можуть бути невідповідні реальним. Активна евакуація з прифронту триває, а число не змінюється вже кілька років. Невідомо, скільки людей виїхали за кордон, повернулися додому або перемістилися на тимчасово окуповані території. Також є й інший нюанс — після скасування частини соціальних виплат, не всі переселенці проходять офіційну реєстрацію, зокрема це стосується чоловіків.

З якими проблемами стикаються ВПО

Житло

Виїхавши з оберемком речей і спогадів у інше місто, люди частіш за все втрачають роботу, житло, соціальні зв'язки. Державна допомога для переселенців залежить від їхніх статків і складає 2000 грн на дорослого і 3000 на дитину або людину з інвалідністю. Цього може вистачити на оренду квартири для родини в Харкові чи Запоріжжі, проте не в умовно безпечніших регіонах центру чи заходу. За останніми підрахунками, оренда однокімнатної квартири у Львові обійдеться в понад 20 тисяч, а в Ужгороді — в понад 22, тож знайти безпечне та придатне для проживання житло — основна проблема. Та не всі мають родину, щоб жити гуртом.

Велика кількість людей змушена жити у гуртожитках або тіснитися у родичів, оскільки власне майно було зруйноване чи пошкоджене. Громади на місцях та тимчасові притулки не можуть кардинально змінити ситуацію. Кричущий приклад з Полтави: 176 переселенців — літні люди та особи з інвалідністю — жили в дитячих садочках, користувались унітазами та умивальниками дитячого розміру, в приміщеннях була пліснява, а сторонні люди спали в одній кімнаті. Ситуація тягнулась з 2022 року.

Фінанси

І без того не вельми щедра допомога від держави була урізана. Держава скасувала виплати тим ВПО, які мають депозити понад 100 тисяч гривень або якщо дохід на члена родини перевищує встановлені норми. Виплати наразі призначають тільки тоді, коли середньомісячний дохід на одного члена родини за попередні три місяці не перевищує 10 380 грн. Щоправда, тим ВПО, чиї діти вчаться в місцевих школах на пів року виплату повернули, але тільки на неповнолітніх.

Проста математика показує — родина з трьох осіб, де є дитина, а батьки мають хоча б по 16 тисяч зарплати не може претендувати на допомогу від держави. При цьому оренда забере левову частку доходу. Можна скористатись державними програмами субсидій чи допомоги з орендою, але тоді винаймати житло потрібно виключно за офіційним договором, а не всі орендодавці йдуть на такий крок.

Аби зекономити, родини часто оселяються в селах чи невеликих населених пунктах, і через це стикаються з наступною проблемою.

Робота

Починаючи з 2024 року держава поступово скорочувала виплати для внутрішньо переміщених осіб, які можуть працювати, роблячи ставку на їхню економічну самостійність. Та знайти роботу заважають:

• невідповідність кваліфікації ВПО наявним вакансіям,
• концентрація переселенців у громадах із обмеженим ринком праці,
• нестача добре оплачуваної роботи,
• труднощі з поєднанням роботи та догляду за дітьми чи родичами,
• брак вакансій із житлом або в потрібному населеному пункті,
• поширення неформальної зайнятості,
• обмежені можливості для перекваліфікації.

За даними Державної служби зайнятості, у перші місяці 2026 року роботодавці подали понад 111 тисяч вакансій, однак попит зосереджений переважно у сферах транспорту, торгівлі, охорони здоров’я та робітничих професій, що часто не відповідає досвіду й освіті багатьох переселенців, зокрема колишніх працівників бюджетної сфери, управлінців та фахівців вузьких спеціальностей.

Соціальна вразливість

У найскладнішому становищі опинилися сім'ї з дітьми, люди передпенсійного віку та особи з інвалідністю, яким важче інтегруватися у нових громадах. Брак місць в садочках не дає матусям можливості шукати повноцінну роботу. Пенсіонери-ВПО та люди з інвалідністю змушені проходити щорічну ідентифікацію — якщо її немає, пенсію просто не платять.

Для окупованих чи територій, де йдуть бойові дії, є й інші складнощі — встановити факт смерті родичів, знищення майна, відсутність потрібних довідок за копіями яких посилають "за місцем видачі" — чи не щоденна реальність частини переселенців.

ВПО не самі: хто зараз займається проблемами переселенців

Органи соціального захисту, Пенсійний фонд України, локальні координаційні центри по областях мають допомогти переселенцям з адаптацією та влаштуванням на новому місці. Проте в реальності, через величезну кількість людей, частина територіальних підрозділів ледь стягує надання допомоги.

1 липня Верховна Рада ухвалила закон про права і свободи ВПО, який змінює підхід до підтримки переселенців — від формального статусу до врахування реальних потреб людей.

Головні зміни, що наберуть чинності за три місяці:

• паперові довідки ВПО скасують — замість них запровадять електронний витяг із державної бази
• права ВПО не залежатимуть від реєстрації — статус буде потрібен лише для отримання окремих пільг
• грошову допомогу призначатимуть за індивідуальними потребами родини
• житлові програми розширять — передбачать пільгові кредити, викуп житла та субсидовану оренду
• пенсії призначатимуть за загальними правилами, без додаткових вимог для переселенців
• місця тимчасового проживання ВПО отримають чіткий статус, а перебування в них продовжать на час воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.

В липні, ще до розпуску, Кабмін створив Координаційну раду з питань ВПО, підтримки українців за кордоном та їхнього добровільного повернення в Україну. Новий дорадчий орган очолить міністр соціальної політики, сім’ї та єдності, а до його складу увійдуть представники ключових міністерств, Офісу президента, військових адміністрацій, а також міжнародних і громадських організацій. Рада займатиметься питаннями захисту прав переселенців, їхньої інтеграції, підтримки українців за кордоном і напрацюванням пропозицій щодо створення умов для повернення громадян в Україну.

Раніше "Телеграф" розповідав, що питання повернення біженців з-за кордону потрібно розв'язувати комплексно. В уряді працювали над створенням концепції Міністерства людського капіталу, а тим, хто повертається, пропонували надавати роботу з бронюванням.