Мобілізація заброньованих: чому це відбувається і як в Раді пропонують вирішити проблему

В Україні цілком можливо мобілізувати в ЗСУ громадянина з чинним бронюванням. Це випливає з актуальної судової практики. При цьому, навіть якщо така мобілізація буде визнана Фемідою незаконною, "відмотати" призов назад виходить не завжди. Чому виникла така колізія і чи можна її виправити, розбирався "Телеграф".

Призов незворотній?

В ході аналізу десятків судових рішень за останні два роки, можна дійти висновку, що мобілізація заброньованого – реальний сценарій.

Подібний позов заброньованого, наприклад, розглядав Рівненський окружний адміністративний суд.

"Особа прибула по повістці для уточнення даних. Там йому повідомили про проблеми із бронюванням, без уточнення які саме проблеми і коли вони виникли, та доставили для проходження медичного огляду. По завершенню огляду повідомили позивачу, що жодної броні у нього немає. Позивач стверджує, що надавав документи, які підтверджували факт його бронювання, однак такі документи не були взяті до уваги. Позивача було доставлено на територію навчального центру, де йому повідомили, що він зарахований до списків особового складу військової частини", – зазначається в ухвалі суду.

Суд встановив, що у позивача дійсно було бронювання, та в ТЦК стверджували, що воно було анульовано, оскільки позивач сам відмовився від нього і "виявив бажання проходити військову службу і власноруч написав заяву на видачу військового квитка". Чому відмовився? Тому що був мобілізований. Таке от замкнене коло.

Феміда стала на сторону позивача, бо ж в законі "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" немає таких підстав для анулювання бронювання. "Відтак суд погоджується з твердженнями позивача про те, що він був призваний на військову службу всупереч наявному у нього праву на відстрочку", – пояснюється в тексті рішення.

Але! Хоч судом і були скасовані накази про мобілізацію та зарахування позивача до військової частини, звільнити його зі служби Феміда не змогла.

"Процедура призову на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи", – пояснили в суді.

Така позиція судів ґрунтується на відомому рішенні Верховного Суду (ВС) який ще в березні минулого 2025 року визначив незворотність мобілізації, навіть якщо вона була вчинена з порушеннями. Мовляв, незаконна мобілізація це предмет суперечки між позивачем та ТЦК. А "розмобілізувати", тобто відмінити наказ по військовій частині може лише сама частина, а вона не має на це права, оскільки в законі "Про військовий обов'язок і військову службу" відсутня підстава для звільнення через незаконну мобілізацію.

– Влітку Верховний суд вигадав нову судову практику: якщо мобілізація незаконна, то добре, скасовуйте наказ про мобілізацію. Але звільнити людину зі списків частини неможливо, тому що в законі немає такої підстави для звільнення. Фактично виходить парадокс: громадянин має відстрочку, на вулиці його зупиняють ТЦК, він показує документи, що він заброньований, але ТЦК все одно його мобілізує. Громадянин судиться з державою, держава каже: так, мобілізація незаконна, але звільнити неможливо, тому служи. І при такому підході будь-якого громадянина з буд-якою формою відстрочки, можливо мобілізувати і він не матиме права на звільнення. Тоді для чого нам відстрочки? – коментує "Телеграфу" адвокат Олександр Золотухін.

Інша логіка

Втім, останнім часом суди нижчої інстанції все ж стали приймати рішення всупереч позиції ВС.

– Тому що все ж таки, порушене право не може існувати, його потрібно захищати. Березневе рішення ВС це ж не рішення Великої палати чи Об’єднаної палати. Це просто рішення Верховного Суду, яке не є обов’язковим для застосування і використовувалось в конкретній справі, – зазначає "Телеграфу" столичний юрист Ростислав Кравець.

Показовою тут є, наприклад, справа, яку розглянув Волинський окружний адміністративний суд.

"Працівники ТЦК та СП затримали позивача, доставили до мобілізаційного пункту, де направили його на ВЛК. Наступного дня позивача направили до військової частини, де він був зарахований до списків особового складу. Позивач вважає незаконним призов, оскільки станом на дату призову він був заброньованим і чинність його бронювання підтверджена відповіддю АТ "Укрзалізниця", – зазначається в тексті судового рішення.

У підсумку Феміда підтвердила чинність бронювання та ухвалила скасувати накази про призов, зарахування до військової частини і, найголовніше зобов’язала військову частину виключити позивача зі списків особового складу.

Або ж травневе рішення Рівненського окружного адміністративного суду, який визнав незаконною мобілізацію громадянина з чинним бронюванням і прямо зобов’язав командира військової частини звільнити такого військового.

Крім того, мобілізація з порушеннями відбувається не тільки по відношенню до заброньованих.

– Зараз більше випадків, коли людина виключена з військового обліку, не є військовозобов’язаною, не придатна до військової служби, але незаконно поновлюється на обліку. Крім того, суди звертають увагу на випадки, коли людину мобілізували, однак не провели ВЛК належним чином чи взагалі незаконно доправили до ТЦК. Це також підстава для скасування наказів про мобілізацію і звільнення, – каже Кравець.

Чи відбуваються такі звільнення де-факто, адже між судовим рішенням і його виконанням в українських реаліях може бути прірва.

– В реальності людей дійсно звільняють, але це дуже складний процес, – запевняє "Телеграф" адвокатка, заступниця голови військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко.

– Це виконується. Окрім того, закриваються кримінальні справи, якщо людина знаходиться в СЗЧ. Єдине питання, що ТЦК потім складно змінити статус людини з "військового" на "військовозобов’язаного", – додає Кравець.

Але це у випадку, якщо рішення суду не оскаржується.

Що відбувається в апеляції

За словами юристів, самі ТЦК дуже не часто звертаються в апеляцію, адже якщо мобілізація дійсно була незаконною і це було підтверджено документами про відстрочку, то шансів це оскаржити майже ніяких. Більш того, стосовно військовослужбовців ТЦК, які провели мобілізацію громадян з бронюванням, відкриваються кримінальні впровадження, адже такі дії мають ознаки перевищення влади і службових повноважень. При цьому, ініціює подібні справи Військова служба правопорядку в ЗСУ.

Але це що стосується ТЦК. А от керівництво військових частин часто оскаржує в апеляції рішення судів першої інстанції, мовляв, неможливо відмінити наказ про зарахування до списків частини і звільнити людину, оскільки наказ – це "акт одноразового застосування, який на час вирішення справи вичерпав свою дію". Тобто нема чого скасовувати.

– Військова частина подає апеляцію в частині скасування рішення про звільнення громадянина. І апеляція пише: апеляційну скаргу військової частини задовільнити. Якщо у частини є гроші для сплати судового збору, то вона оскаржить рішення і людина залишиться служити. Якщо грошей немає, то людину звільнять. А частинам хвилями дають гроші: на початку року у них є гроші, потім немає, а під кінець року знову є. Тобто як пощастить, – пояснює Золотухін.

Звичайно, військова частина може і програти апеляцію. Як було, наприклад, у справі, яку розглядав П`ятий апеляційний адміністративний суд Одеси. Суд першої інстанції визнав мобілізацію заброньованого незаконною і зобов’язав військову частину звільнити чоловіка та виключити зі списків особового складу. Керівництво подало апеляцію і програло її. Але ж так буває не завжди.

– Остання практика Восьмого апеляційного суду, який переглядає рішення Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Рівненської і Волинської областей свідчить про те, що, як правило, скасовуються рішення першої інстанції в тій частині, яка стосується звільнення зі служби. Пишуть, що ВС сказав інакше. Раніше залишали без змін, а зараз тенденція знову до скасування цих рішень, – підкреслює Золотухін.

Чому рішення судів такі різні

Якщо підійти до проблеми стратегічно, то варто спершу зрозуміти, чому рішення судів такі полярні? В одних випадках мобілізація (навіть незаконна) "незворотня", а в інших випадках суди постановляють звільнити зі служби.

– Це все про внутрішні переконання судді, – пояснює "Телеграфу" юристка з питань мобілізації Поліна Марченко. – Певна частина суддів досі керується тим рішенням ВС, не дивлячись на те, що воно регулювало інші обставини. Але зараз більшість судів, якщо мобілізація була незаконна, скасовують наказ і про мобілізацію і наказ про зарахування до військової частини.

– Поки не буде рішення Великої палати ВС, то буде така полярна практика, адже кожен суд приймає рішення на власний розсуд, в залежності від тих доказів, які сторона надає. Тому все дуже індивідуально, – додає Катерина Аніщенко.

Що робити

Радикально "полікувати" проблему могли б прості зміни до закону "Про військовий обов'язок і військову службу".

– Фактично достатньо просто додати в 26 статтю, де є перелік підстав для звільнення, пункт – "за рішенням суду". Одного речення буде достатньо, – запевняє Золотухін.

І такий законопроєкт під номером 15119 ще в березні був зареєстрований у парламенті. Втім, наразі він "застряг" у профільному комітеті. Ба більше, деякі нардепи комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки у спілкуванні з "Телеграфом" повідомили, що навіть і не знають, що у них є такий проєкт закону.

– На даний час законопроєкт не просувається, – каже виданню автор законопроєкту, нардеп від групи "Відновлення України" Олександр Юрченко. – Хоча я за те, що всі повинні нести службу і в такий важкий час захищати країну. Але ми розуміємо, що є випадки, коли людину було мобілізовано або з порушеннями, або ж помилково. Тому цей законопроєкт має право на життя і, я думаю, був би підтриманий і суспільством. Це не законопроєкт, який підтримує ухилянтів. Це законопроєкт за справедливість. У захисників дуже великий попит на справедливість якої в тилу, на жаль, все менше і менше.

Юрченко не зміг оцінити, чому його проєкт закону не рухається, однак нардепи з профільного комітету в спілкуванні з виданням запевнили, що змінювати діюче законодавство не має особливої потреби.

– Нічого не потрібно робити. Якщо представники центрів комплектування, порушивши законодавство, мобілізують військовозобов’язаного, вони ж, таким чином, діють всупереч законодавству. Були випадки, коли для виконання плану, з громадян в ТЦК через "Оберіг" знімалась бронь і людину мобілізовували. Але потім були звільнення, догани. Тому якщо такі випадки є, то треба негайно звертатися до правоохоронних органів, – пояснив "Телеграфу" член комітету з нацбезпеки, нардеп від "Слуги народу" Олександр Федієнко.

– У нас в законодавстві все нормально написано. Просто його треба виконувати. В кожній конкретній ситуації треба розбиратися. Якщо людину призвали, то за законом її можна і звільнити, якщо є підстави. Наприклад, троє дітей, громадянина призвали, він документи не подав, то по закону його треба звільнити. Де ж прогалини в законодавстві? Якщо є підстави, то людину звільнять, – додав виданню інший член комітету, нардеп від монобільшості Юрій Здебський.

Крім того, і правники, які кожного дня розбирають суперечливі мобілізаційні кейси впевнені, що змін до закону очікувати не варто.

– Я думаю, такого пункту в закон не внесуть. Чому? На мою суб’єктивну думку, це не на часі, адже ми ж добре розуміємо, що у нас не вистачає мобілізаційного резерву. І якщо людина буде звільнена, потрібно, щоб хтось її замінив, – зазначає Катерина Аніщенко.

Щоправда, можна обійтися і без цього. Якщо, звісно, виконувати закон.

– Так, є передбачені законом підстави для звільнення, але ж рішення суду це рішення індивідуального характеру. Вони і так повинні виконуватись. Просто не всі військові частини розуміють, як це звільнити на підставі рішення суду, – резюмувала Поліна Марченко.

У всій цій ситуації, певно, не вистачає одного єдиного кейсу з мобілізацією, наприклад судді, адже вони також заброньовані. Можливо, після такого прецеденту, проблема просто зникне.