Путін своїми руками привів партію Санду до перемоги та відчинив для Молдови двері до Європи

Несподівано переконлива перемога партії президента Марії Санду "Дія та солідарність" на парламентських виборах у Молдові 28 вересня зруйнувала прогнози про її слабкі позиції. На тлі кризи, спровокованої Кремлем у Придністров’ї, симпатики "русского мира" виявилися деморалізованими, тоді як прихильники європейського вибору мобілізувалися.

"Телеграф" пояснює, чому успіх PAS став несподіваним навіть для місцевих експертів і як ситуація з виборами президента у 2024 році ледь не похитнула політичні позиції Санду.

Несподівано переконлива перемога партії Санду

Багато аналітиків, напередодні голосування в Молдові 28 вересня, прогнозували проблеми для проєвропейської партії президента Марії Санду "Дія та солідарність" (PAS).

Для таких песимістичних вводів були всі підстави. Вибори президента восени 2024 року Санду виграла насилу лише за рахунок голосів діаспори. У самій Молдові вибори виграв конкурент Санду Олександр Стояногло. Він набрав у країні 51,19% голосів.

Головний спонсор молдавської опозиції – Москва сподівалася, що проросійські партії зберуть багатий урожай голосів виборців, стурбованих зростанням цін, бідністю та уповільненням економіки. Для розпалювання протестних настроїв у Молдові та формування електоральної бази опозиції, кремль традиційно, як і на виборах в Україні, використовувала свою основну зброю – енергетичну блокаду. 3 січня 2025 року Росія зупинила постачання газу до Молдови, а найбільша ДРЕС, розташована в ПМР, припинила продавати дешеву електрику на правий берег Дністра. У цій ситуації Кишинів змушений був підняти тарифи на електроенергію (в середньому на 70% — ред.) та на опалення для населення.

Крім того, в ході виборчої кампанії новому куратору молдавського напряму в Кремлі, заступнику глави адміністрації президента Росії Сергію Кирієнку, вдалося об'єднати практично всіх противників Санду. Комуністи Вороніна, соціалісти Додона, гагаузькі сепаратисти та популісти Шора створили єдиний лівий Патріотичний виборчий блок. А з правого флангу голосу у партії президента мали відкушувати партія "Демократія вдома" на чолі з однодумцем румунських ультраправих Василе Костюком та блок Алтернатива на чолі з мером Кишинева Іоном Чебану та колишнім конкурентом Санду на президентських виборах Олександром Стояногло.

Симпатики Росії на виборах проголосували ногами – вони не прийшли на вибори

Результат парламентських виборів 28 вересня 2025 року приголомшив кремлівських політтехнологів. За PAS проголосували 50,2% виборців, що дозволить партії отримати у 101 місцевому парламенті 55 мандатів та самостійно сформувати монобільшість. Причому партія Санду отримала більшість як усередині Молдови, так і на закордонних ділянках.

Стало очевидним, що країна зробила остаточний вибір на користь європейського майбутнього та розриву з Москвою.

Низька явка в районах із переважанням прихильників проросійського Патріотичного блоку відіграла вирішальну роль у поразці цієї партії. Уважні спостерігачі одразу після закриття виборчих дільниць помітили цю особливість та віщували сюрприз. Явка на виборах 2025 року була, в цілому, традиційною — 52,21%. А ось у столиці країни – проєвропейському Кишиневі, явка виявилася рекордною – 54.72%.

Незвичайно висока явка була зафіксована і в інших найбільш густонаселених районах країни, лояльно налаштованих до президента Марії Санду. Так, наприклад, у Криулянському районі за партію Санду проголосували майже 62% за явки 51%. А в п'ятому за чисельністю Яловенському районі PAS набрала майже 66% голосів, при явці 49,1%. Про високу мобілізацію прихильників Санду свідчить той факт, що навіть у Придністров'ї за PAS віддали голоси 30% виборців.

Водночас у районах, які традиційно голосували за комуністів і соціалістів та які опозиція вважала своєю електоральною базою, явка була несподівано низькою. Наприклад, у Бричанському районі північ від країни за проросійський Патріотичний блок проголосували 48% виборців. Але явка у цьому районі була лише 39,8%. В Окнинському районі за Патріотичний блок віддали голоси 52% виборців за явки 46%. Така картина електоральної активності свідчила – опозиції не вдалося мобілізувати свій електорат.

Молдовани жорстоко помстилися Путіну за свої зимові страждання

Якщо житель Молдови, отримавши платіжку за електроенергію, материтиме Путіна, тоді проєвропейські сили в Молдові виграють. А якщо людина буде скаржитись на чинну владу – тоді влада програє, — пояснював Телеграфу у січні 2025 року вплив енергокризи на результати парламентських виборів молдавський політик, ексрадник президента Молдови Сергій Тофілат.

У ході передвиборчої кампанії молдавській владі вдалося пояснити громадянам причини енергокризи: Росія задля своїх інтересів "кине" своїх прихильників, у тому числі, і на гроші. Втім, для доведення цієї істини Кишиневу не довелося докладати особливих зусиль. Молдовани все бачили на власні очі. Енергокриза болючіше вдарила по економіці невизнаної ПМР, а витрати на війну, що зросли, не дозволили Росії субсидувати, як раніше, сепаратистський анклав. Доходи проросійських громадян Молдови, які мешкають на лівому березі Дністра, і без того мізерні, у 2025 році ще більше скоротилися, а виплати зарплат бюджетникам та допомоги пенсіонерам почали затримувати.

"Наші підприємства в режимі надзвичайного економічного стану зазнають певних труднощів в економічній діяльності, падають обсяги виробництва, низка підприємств, у тому числі й досить великих, сьогодні призупинила свою діяльність. Відповідно, падають податкові надходження до бюджету. Тому бюджет сьогодні відчуває серйозні труднощі щодо фінансування в усіх напрямках", — скаржилася навесні 2025 року адміністрація невизнаного Придністров'я.

Цей провал продемонстрував виборцям на правому березі Дністра – Росія не надійний партнер і грошей від неї не отримаєш. На цьому фоні меседжі Патріотичного блоку про дешевий газ та братню допомогу з Росії не стимулювали їхніх прихильників переривати особисті справи та йти на виборчу дільницю.

Мобілізуючий страх російського способу життя

У свою чергу, газова криза, спровокована Москвою, змусила Кишинів серйозно переглянути ставлення до енергетики країни. 2025 року Молдова повністю розірвала багаторічну паливну залежність від Росії. Тепер газ та електроенергію країна купує на європейських ринках. Паралельно інтенсивно розвиває зелену енергетику. Зростання потужностей ВДЕ дозволяло Кишиневу в 2025 році 36% загального споживання електроенергії покривати за рахунок місцевих поновлюваних джерел.

Одночасно з модернізацією енергетики, у 2025 році уряд Молдови, зокрема за рахунок грошей ЄС, почав активно фінансувати інфраструктурні проєкти в регіонах, а також субсидувати пенсіонерів. Кишинів безпосередньо виділяв ресурси місцевим органам влади для реалізації різних проєктів. "Була подолана фінансова упередженість, коли гроші з центру розподілялися за партійною ознакою. І примари (голови місцевих органів влади – ред.) дуже активно були зайняті будівництвом, ремонтом скрізь", — розповів колишній міністр праці та соціального захисту Молдови Марчел Спатар.

Цей успіх уряду Молдови продемонстрував виборцям – ЄС надійний та щедрий партнер, а курс до Європи – правильний вибір.

"Громадяни зробили досить чіткий вибір: вони, переважно, хочуть вступити до Європейського союзу, вони бачать у ньому вектор розвитку. […]. Виборці цього разу діяли раціонально, керуючись принципами теорії корисного голосування. По суті, вони віддали парламентську більшість однієї партії — PAS на шкоду іншим правим силам лише для того, щоб нейтралізувати загрозу проросійських сил, здатних повалити уряд і змінити курс країни на найближчі чотири роки", — пояснив мотиви мобілізації прихильників Санду експерт з безпеки WatchDog Павло Хоря.

Іншими словами, прийти на виборчу дільницю проєвропейських молдован штовхав страх опинитися в умовах існування "громадян Придністровської Молдавської Республіки".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що політолог і експерт зі стратегічних комунікацій Максим Гардус проаналізував підсумки парламентських виборів у Молдові та пояснив їхній вплив на саму країну, ситуацію в регіоні й для України.