Чи отримає Путін бонус від кризи в Бельгії? Що відставка прем'єра означає для України

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер подав королю Філіпу прохання про відставку свого уряду. Причина – провал переговорів про бюджет. Що це означатиме для України, розповідає "Телеграф".

Примітно, що бельгійський монарх не прийняв подання Де Вевера одразу та закликав коаліційні партії досягти домовленості – прем'єр має знову з’явитися до королівського палацу в п’ятницю. Король Філіп відіграє активну роль у політичному житті Бельгії – як під час формування нового уряду, так і в кризових ситуаціях, подібних до нинішньої.

Річ у тім, що Бельгія змушена суттєво скоротити бюджетні видатки, аби привести свої фінанси до ладу згідно з європейськими правилами. Країна вже тривалий час витрачає більше, ніж заробляє: минулого року дефіцит бюджету сягнув 5,2% ВВП при допустимому в ЄС ліміті у 3%. Крім того, державний борг Бельгії значно перевищує норму, становлячи 107% ВВП замість дозволених 60%.

"Барт де Вевер – перший за тривалий час прем’єр-міністр країни, який усвідомив, що так далі тривати не може, – виступає за масштабне скорочення бюджетних витрат", – описує EW Magazine.

Політичні сили країни розділилися у підходах до того, за рахунок чого доведеться різати бюджет. Зокрема, ліберальна партія "Реформаторський рух" (MR) та консервативний "Новий фламандський альянс" (N-VA) Барта де Вевера насамперед прагнуть скоротити витрати на охорону здоров'я та соціальні виплати людям, які тривалий час перебувають на лікарняному.

Водночас "Соціалістична партія" (Vooruit) і лівоцентристська партія "Віддані" (Les Engagés) виступають за запровадження податків на великі статки, намагаючись уникнути будь-якого урізання соціальних гарантій та медичних витрат.

Барт де Вевер користується значною популярністю як у Фландрії, нідерландомовному регіоні Бельгії, так і у франкомовній Валлонії, тому може дозволити собі йти на політичні ризики, залучаючи короля до розв'язання бюджетної кризи.

Якщо країна все ж таки матиме дострокові парламентські вибори, Бельгія ризикує суттєво зміститися в бік радикальних політичних сил. Згідно з опитуваннями, високі результати демонструють як ультраправа партія "Фламандський інтерес" (Vlaams Belang), так і ультраліва Робітнича партія (PTB/PVDA). Обидві засуджують російське вторгнення до України, але є нюанси.

У минулому окремі представники Vlaams Belang, зокрема Філіп Девінтер, підтримували тісні зв'язки з РФ та навіть після анексії Криму не бачили проблем у дружбі з росіянами. Нині лідер політичної сили Том Ван Грікен та навіть сам Девінтер публічно засудили дії Володимира Путіна. Попри це, партія скептично ставиться до санкцій проти Москви. А також – фінансової допомоги Україні на рівні ЄС.

"Вони затягли нас у болото нескінченної війни, не маючи жодного уявлення, як ми коли-небудь вийдемо з неї", – йшлося в одному з матеріалів "Фламандського інтересу" щодо грошової допомоги Києву в 2023 році.

Ліві сили виступають проти антиросійських санкції, які б'ють по "звичайному російському населенню". Відповідно до пацифістичних поглядів, вони також проти ескалації конфлікту та постачання військової техніки сторонам конфлікту, тобто насамперед Києву.

Своєю чергою, уряд Барта де Вевера декларує незмінну підтримку України у її захисті від російської агресії. Зокрема, у жовтні стало відомо, що Бельгія передасть українській стороні 10 винищувачів F-16 уже до кінця року, а загалом до 2028 року планується постачання 30 таких літаків.

"Реактивні безпілотники надали Росії перевагу у війні дронів. А F-16 із його 20-міліметровою гарматою – один із небагатьох видів озброєння, який можна широко використовувати для захисту від них", – пояснював бельгійський прем’єр. Також тривають обговорення щодо передачі Києву 20-міліметрових боєприпасів, які виробляє бельгійська компанія FN Herstal.

2025 року Де Вевер та його найближчий соратник – міністр оборони Тео Франкен – відвідали Україну. За повідомленнями репортерів, прем’єр-міністр не зміг стримати сліз після перегляду світлин звірств російських військ у Бучі.

Утім, чинний уряду у Бельгії виявляє чималу обережність і навіть опір щодо ідей прямої конфіскації чи ризикованого використання російських заморожених активів. Близько 200 мільярдів євро таких коштів зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Минулого року саме Де Вевер заблокував ідею кредиту для Києва на основі іммобілізованих активів РФ.

Під час саміту лідерів ЄС 16 жовтня він учергове виступив проти обговорення подібних ініціатив. Як підтвердив "Телеграфу" один із європейських дипломатів на умовах анонімності, Брюссель поки що не планує повертатися до тих чи інших креативних ідей використання російських активів, натомість пропонуючи залучити до фінансування України партнерів поза межами блоку, зокрема Канаду чи Норвегію.

При цьому Бельгія ніколи не відкидала участі у спільних механізмах фінансування України з боку Євросоюзу, зокрема кредиту на 90 мільярдів євро, за рахунок якого державний бюджет України отримує необхідну підтримку.

Навіть якщо Барт де Вевер втратить владу, зміни позиції Бельгії щодо використання заморожених активів очікувати не варто, оскільки серед політичних сил різного спектра зберігається стійкий консенсус із цього питання. Однак, в разі позачергових виборів, до керівництва можуть прийти більш радикальні сили, для яких допомога Києва вже не буде безумовною політичною лінією.