Чому радянський гранчак мав саме 16 граней: секрет, який мало хто знав

Читать на русском
Гладкий обідок був частиною дизайну класичної моделі 1943 року Новина оновлена 22 листопада 2026, 19:14
Гладкий обідок був частиною дизайну класичної моделі 1943 року. Фото Згенеровано ШІ ("Телеграф")

У СРСР випускали грановані склянки в кількох варіантах, і коштували вони по-різному

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Виробники радянської гранованої склянки довго випробували цей посуд на міцність і зручність. Врешті, вони зупинилися на 16 гранях, які працювали як ребра жорсткості, і саме така їх кількість виявилася оптимальною для міцності склянки.

Проте є версії, що інакше пояснюють таку форму "гранчака". "Телеграф" розповість, як з'явився цей культовий предмет побуту.

Як гранчак пристосували до їдалень

Склянки старого зразка, за однією з версій, часто билися під час машинного миття. Щоб зробити посуд міцнішим, скло тривалий час варили за температури 1500 градусів. Потім заготовку двічі обпалювали й лише після цього наносили грані.

Класична модель з гладким обідком уперше зійшла з конвеєра заводу в місті Гусь-Хрустальний 11 вересня 1943 року. Його форму розробили під нові посудомийні машини радянського виробництва, якими планували обладнати їдальні по всій країні.

У СРСР найпоширенішими були склянки з парною кількістю граней: їх було простіше й вигідніше виготовляти. Зі збільшенням кількості граней зростала ціна. Перші склянки з 10 гранями коштували 3 копійки, модель з 16 гранями – 7 копійок, а з 20 гранями – 14 копійок.

Три грановані склянки з різною кількістю граней стоять у ряд
Двадцятигранна склянка коштувала вдвічі дорожче за шістнадцятигранну Джерело: Згенеровано ШІ ("Телеграф")

Звідки взялася версія про союзні республіки

За іншою версією, у кількості граней зашифрували кількість союзних республік. У 1940-х роках їх було 16: до складу СРСР тоді входила й Карело-Фінська РСР.

У 1956 році Карело-Фінська РСР стала автономією, і кількість союзних республік змінилася. На формі склянки це не позначилося: її й далі виготовляли з тією самою кількістю граней.

Коли з’явилися перші грановані склянки

За поширеною легендою, у 1721 році склодув Юхим Смолін із Володимира зробив грановану склянку для російського флоту й показав її царю Петру I. Форма мала розв’язати побутову проблему моряків: під час хитавиці гладкі круглі склянки скочувалися зі столів і розбивалися.

Масове виробництво гранованих склянок почалося на межі XVIII і XIX століть на заводі в місті Гусь-Хрустальний. Спочатку грані формували вручну, тож посуд був дорогим. Згодом завод перейшов на спеціальне обладнання для пресування скла: воно здешевило виробництво й дало змогу випускати склянки однакової форми.

Раніше "Телеграф" розповідав, що радянський торшер "Грибок" знову в моді у молоді та як його прилаштувати у сучасній вітальні.