Українці знають це слово з дитинства, але не всі розуміють його глибину
Є в українській мові слова-хамелеони. Вони змінюють значення залежно від ситуації, як калейдоскоп складає нові візерунки. Одне з таких слів чули всі, хто святкував Різдво в Україні.
Якщо ви не здогадалися — це "коляда". "Телеграф" розповідає про те, як одне слово може бути і святом, і піснею, і гостинцем.
За "Словником української мови", коляда — це старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями. Але це лише одне з багатьох значень цього слова, яке глибоко вкорінене в українську культуру та традиції.
Етимологи пояснюють походження слова від латинського "календи", що означало "перші числа місяця". Назва потрапила до багатьох народів Європи: у французів це chalendes, у румунів — colinda, у поляків — kolęda. Деякі дослідники пов'язують слово з римо-католицьким гімном "Collaudemus", де collaudo означає "хвалити, вихваляти".
Попри спільне коріння у слов'янських мовах, саме в Україні це слово набуло найбільшого розмаїття значень. Те, що в інших народів означає лише пісню чи обряд, у нас перетворилося на ціле багатство понять. Ось які значення має слово "коляда" в українській мові.
Перше значення: різдвяне свято
Колядою українці називають саме Різдвяне свято. Це слово вживали як назву самої урочистості. У народі казали: "Будьте здорові з колядою!" або "Зустрілись ми на коляду — веселі, з піснями". Свято припадає на вечір та ніч перед Різдвом Христовим — 24-25 грудня або 6-7 січня залежно від того, яка церква і коли його святкує.
Друге значення: обрядовий спів
Колядою називають саму пісню (колдку), яку співають на Різдво. Це можуть бути як церковні, так і народні пісні. У "Словнику української мови" зазначено: "Все він знав. Знав, що піп читає в церкві, геть усі умів коляди". Коляда в цьому значенні — це те саме, що колядка.
Третє значення: хода колядників
Колядою називають обхід домівок із побажаннями добра, здоров'я та врожаю. У народі говорили: "Коляда ходить" — це означало, що почався обряд обходу хат. Спершу найменші діти йдуть співати в родичів, потім старші йдуть до чужих людей. Виняток складали хлопчики-полазники, які колядували до сходу сонця та уособлювали добрих духів.
Четверте значення: винагорода за співи
Коляда — це ще й подарунок, гостинець чи платня за колядування. Могли давати гроші, солодощі, випічку, фрукти. У народних піснях співали: "Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, наверх ковбаса". Діти отримували коляду — гостинець за спів. У "Словнику української мови" наведено приклад: "Василько чекав коляди, бо вона мала дати заробіток".
П'яте значення: зимовий обрядовий цикл
Колядою називають весь зимовий обрядовий цикл. Часто це дванадцять днів після Різдва. Головними дійствами свята в українців є внесення в хату прикрашеного снопа — дідуха та спільна родинна вечеря. Головна страва — багата кутя, яка входить до набору дванадцяти пісних страв.
Шосте значення: фольклорний образ
У давніх уявленнях Коляда — це фольклорне уособлення свята, образ духа оновлення та сонця. Густинський літопис XVII століття згадує Коляду як давнє слов'янське божество зимових свят.
Сьоме значення: символ початку року
У деяких джерелах коляда означає символ початку нового року, прихід світла та оновлення світу. Дослідник Микола Костомаров пов'язував ім'я зі словом "коло", що символізує сонце та початок нового року. У народній традиції Коляда уособлювала новорічний цикл.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про слово, яке наші предки казали при -20. І це не "дубак", і не "собачий холод".