Як зупинити російський "каток" на Донбасі: військовий експерт назвав шість пунктів плану

Російські окупанти виходять із позиційного глухого кута на фронті та переходять до маневреної війни. Наразі противник проводить заключну фазу стратегічної наступальної операції, яка триватиме до середини або кінця листопада. У відповідь ЗСУ потрібно вжити певних заходів, щоб зупинити російський "каток" і не дати ЗС РФ захопити ще більше українських територій.

Про це "Телеграфу" розповів військовий експерт та оглядач Олег Старіков, який назвав шляхи виходу із ситуації, варіанти рішення та оцінив поточну ситуацію на фронті.

— Російська Федерація проводить стратегічну наступальну операцію у межах своєї т.зв. "СВО" (а насправді повномасштабної війни в Україні, — Ред.) і конкретно заключну фазу. Заключна фаза має бути у жовтні, з огляду на те, що погода така. Якщо погода хороша — дрони контролюють [повітряний простір] і можна наступати. Якщо погана – не контролюють.

На думку Старікова, у грудні кампанія перейде в зимову на 2025 рік, і начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов уже розпочав підготовку.

- Друге. Сама стратегічна операція включає кілька ударів: головні другорядні та відволікаючі. Але з огляду на те, що зараз відбувається, де головні удари, а де другорядні — визначити неможливо. Тому на Вугледарському напрямку росіяни пішли трьома напрямками, прорвали оборону і пройшли б велику кількість кілометрів, на тактичну глибину. А далі там степ до Костянтинівки, Курахового. При цьому використовували механізовані групи й мотоциклістів. Це перший удар.

Другим ударом Старіков називає Курахівський напрямок. За його словами, зараз Курахівку обходять з усіх боків, ліквідуючи наш невельський виступ, що скорочує. Він важливий тим, що це великий укріпрайон з логістичною трасою, що з’єднує Курахово з Південно-Донбаським напрямком і Вугледаром.

— Наступне — Селидівський напрямок. Це місто теж беруть у "кліщі" відповідні тактичні побудови. Покровський напрямок — теж саме. Селидове – це центр Покровського напряму. Наступне — Торецьк. Те саме. Ріжуть дві частини. Часів Яр — з трьох боків оминають. Куп’янський напрямок — південний фланг. Борова – розрізали на дві частини. Що це означає? Що противник задіяв війська.

Заключна фраза зараз увійшла до вирішального етапу. Російські війська, зазначає Старіков, знайшли слабкі місця ЗСУ. Це з огляду на те, що резервів нам справді не вистачає. Резерви на рівні бригади могли б локалізувати погрози. Якщо не перекидають, то резерви кудись спрямовані. Або їх може бути немає.

— Противник у своїх зведеннях не каже, що не має патронів, снарядів. Він каже, що завдає відповідних ударів тощо. Тобто має належний рівень забезпечення бойовою та військовою технікою. Не можна сказати, що він у нас взагалі нульовий. Але хотілося б більше. На війні мало нічого не буває. Тобто забезпечення більш-менш стабільне.

Старіков пояснив, що проблема полягає в іншому. У Вугледарі росіяни мали успіх, бо почали виходити із позиційного глухого кута. А це та сама небезпека, яка впливатиме на оперативну та стратегічну складову на фронті.

— Вони почали виходити із позиційного глухого кута. Почали переходити до маневреної війни. Це небезпечна штука. Чи зможемо ми стримати нашими позиційними ресурсами їхній маневр? Проблематично.

Принципово важливо, що вони змінили парадигму та спосіб ведення війни — перевели економіку та ОПК на військові рейки, збільшили мобілізаційний ресурс, змогли добитися того, що у них йдуть добровольці, які реально ресурсною базою нас передавлюють, — каже військовий експерт.

— Що далі відбуватиметься? Наведу приклад наступу супротивника — як горить степ, можна вогнегасником згасити. Вогнегасник – це резерви. Можна ганчірками загасити – це менші резерви тощо. А зараз вони почали переходити до маневреної війни, це вже почав рухатися "каток". А "каток" зупинити можна лише іншим" катком" або серйозним бар’єром. "Бар’єр" має бути на всій лінії бойового зіткнення. А чи є у нас такі фортифікаційні споруди?

Старих каже, що противник просуватиметься далі та зупинити його необхідно за допомогою цих "бар’єрів". Або ЗСУ необхідно терміново змінювати тактику бойових дій.

— Противник нав’язав нам позиційний глухий кут, а [колишній головком ЗСУ Валерій Залужний] погодився. І друга стратегія – це міста-фортеці. Але супротивник знайшов спосіб дуже швидко (не роками, а за місяць) і навіть без руйнувань брати міста.

Співрозмовник каже, що також є небезпека виходу ворога з Донбасу на Лівобережну Україну через Оскіл.

— Зайдуть із Харківського напрямку (через Куп’янськ) та підуть униз у фланг Слов’янсько-Краматорського укріпрайону. А це другий стратегічний ешелон оборони. Якщо він упаде, буде погано.

Водночас військовий експерт зазначив, що раніше фронт був "живий" та позиційний. Він рухався, але ситуація не становила небезпеки. Наразі він став фрагментованим і поділяється на окремі ділянки. І хоча фронт не розсипається та обвалення немає, на деяких ділянках противник досяг тактичних успіхів.

— На Покровському напрямку ситуація перейшла до оперативно-тактичної кризи. До речі, на Вугледарському напрямі також оперативно-тактична криза. І якщо він перейде в оперативний, то росіяни швидко підуть і дійдуть адміністративних кордонів Донецької області, — робить висновок Олег Старіков.

Експерт назвав такі шляхи виходу України із ситуації:

• поставити фортифікації на шляху російської "ковзанки";
• знайти ресурси та заткнути проломи в обороні;
• змінити свою тактику, знайти протидію тактиці супротивника.
• змінити парадигму ведення бойових дій;
• політичному керівництву слід перестати влізти у справи головкому та Генштабу на оперативному та тактичному рівні (на стратегічному — можна ставити завдання ЗСУ);
• владі потрібно на особистому досвіді показати, що воювати мають усі, і сформувати ударні, штурмові батальйони.

— Але якщо на стратегічному рівні Кабінет міністрів відповідає за оборону країни, то зобов’язаний забезпечити всім необхідним Збройні сили, щоб вони змогли виконати поставлені політиками завдання. Адже неможливо боксеру-легковику перемогти важкоатлета і навіть боксера середньої ваги, — підсумував Олег Старіков.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в жовтні 2024 року російські війська рекордно швидко просунулися. Востаннє такий успіх у них був у 2022 році.