ЗМІ зобов’язали видаляти негативні коментарі про чиновників. Чи є в цьому "зрада"

В Україні онлайн-медіа матимуть три дні на видалення негативних коментарів після отримання офіційної скарги. Таку норму закріпив законопроєкт №11321, який Верховна Рада ухвалила 14 січня. Документ вніс голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, інтернет-видання звільняються від відповідальності за недостовірну інформацію в коментарях користувачів за однієї умови. Вони мають видалити проблемний контент протягом трьох робочих днів після надходження скарги, припису Національної ради або ухвали суду.

Та насправді ця норма не є новою для українського законодавства. Вона вже існувала в законі "Про медіа", але тепер до неї додали уточнення про реагування на судові ухвали.

Норма у законі "Про медіа"

Що змінилось: законопроєкт №11321

Законопроєктом також вносяться зміни щодо цитування посадовців. Медіа звільнятимуться від відповідальності не лише за дослівне відтворення заяв, а й за переказ без спотворення суті.

За практикою Верховного Суду, негативною вважається інформація про порушення законодавства, неетичну поведінку або недотримання моральних норм. При цьому діє презумпція добропорядності – особа, яка поширила негативну інформацію, має довести її правдивість.

Як пояснив "Телеграфу" ініціатор законопроєкту, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, самі медіа просили внести такі зміни в законодавство.

— Бо це захист медіа, а це — моя робота. Зміст вам роками ходити на судові засідання, де позиваються на коментар під вашим матеріалом, коли можна за аргументованим рішенням суду його стерти, — каже нардеп.

Співавтор законопроєкту 11321 Микита Потураєв додав, що законодавці не пропонують судитися з медіа.

— Взагалі, як можна судитися з якимось "шановним" дописувачем на імʼя XyIwAm3452 чи реальним тролем Pandamonium, наприклад? А право на захист своєї честі, гідності і репутації — це ж базове право людини. Ну, і як його захищати? Є тисячі кейсів — не всі одразу тягнуть на держзраду і відкриття справи СБУ, але точно їх не треба толерувати, — наголошує "слуга".

Зміни торкнулися й статусу журналістів-фрилансерів. Тепер вимоги до поширення інформації поширюються не лише на штатних працівників медіа, а й на журналістів, які працюють за цивільними договорами як ФОП.

Журналістів знову пустять на засідання Верховної Ради

Окрім змін щодо коментарів законопроєкт також суттєво розширює доступ до парламентської діяльності. Відтепер журналісти та представники громадських організацій зможуть відвідувати засідання парламентських комітетів, включно з тими, що проводяться у форматі відеоконференцій. Комітети зобов'язані оприлюднювати порядок денний засідань за 24 години до їх початку.

За пропозицією народного депутата Володимира В'ятровича, до другого читання внесли важливі доповнення. Засідання комітетів транслюватимуться онлайн, а їхні відеозаписи, стенограми та протоколи будуть постійно доступні в інтернеті.

Також раніше "Телеграф" писав, що "1+1" видав в ефірі пісню російського співака. Чи порушує це закон.