"За кордоном не дістануть?" ТОП-4 міфи про військовий обов'язок українців в еміграції

"Він же багатодітний батько, навіщо йому повертатися?", "Допоки я за кордоном, повістку не вручать", "Нічого мені не буде" – ці міфи можуть коштувати українським чоловікам за кордоном тисячі гривень штрафів та серйозних проблем у майбутньому.

За даними Євростату, від початку повномасштабного вторгнення з України виїхало 650 тисяч чоловіків призовного віку. Частина з них перетнула кордон законно – як багатодітні батьки, або, до прикладу, через інвалідність. Проте навіть маючи всі законні підстави для виїзду, часом потрапляють у пастку власних ілюзій щодо своїх прав та обов'язків.

"Телеграф" вирішив розібрати найпоширеніші міфи, які можуть зіграти злий жарт із тими, хто перебуває за межами України.

1. Міф: "Перебуваючи за кордоном, я не можу отримати повістку"

Територіальні центри комплектування дійсно наразі не функціонують за кордоном, і вручення повісток там малоймовірне. Водночас слід розуміти, що друковані повістки можуть надсилати поштою.

Тож якщо у ваших військово-облікових даних вказана українська адреса, повістка, що надійде туди, набуває юридичної сили. Вона вважається офіційно врученою незалежно від того, чи ви проживаєте за цією адресою насправді та чи брали повістку до рук.

Переважно це стосується людей, які перебувають у резерві.

— Наприклад, якщо ТЦК бачить, що у них є громадянин, скажімо, Дмитро Іванов, який не має документів на відстрочку, то він вважається таким, що підлягає мобілізації. У таких випадках досить часто надсилають повістки за вказаними адресами, — пояснює в коментарі "Телеграфу" адвокат Приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов.

Відтак якщо військовозобов'язаний не повертається добровільно, на нього можуть бути застосовані адміністративні або кримінальні санкції за порушення правил мобілізації.

2. Міф: "Якщо я маю відстрочку і перебуваю за кордоном, мене не викликатимуть до ТЦК"

Відстрочка – це не карт-бланш на необмежене перебування за кордоном, а статус, який потребує регулярного підтвердження. В українському законодавстві цей документ потрібно поновлювати кожен раз, коли президент продовжує воєнний стан і мобілізацію в Україні – а це кожні 90 днів.

Тому якщо ви плануєте тривале перебування за межами держави, варто це враховувати. Навіть найповажніша причина для відстрочки не звільняє від необхідності час від часу перетинати кордон у зворотному напрямку.

— Людям, які мають відстрочку, все одно іноді надсилають виклик до військкомату, просто щоб вони з’явилися. Людина може лікувати дитину за кордоном, і офіційно має право на виїзд. Але їй доводиться повертатися, витрачати купу грошей і часу, щоб приїхати до ТЦК. І що відбувається далі? Людина приходить до ТЦК, а вони просто кивають: "Так, бачимо, відстрочка дійсна, можете йти", — говорить юрист.

Це вказує на певні недосконалості системи, однак наразі вона працює саме таким чином.

Наразі оформити відстрочку онлайн можуть лише три категорії:

1) багатодітні батьки, які мають від трьох неповнолітніх дітей у спільному шлюбі;

2) студенти, аспіранти, докторанти;

3) люди з інвалідністю з актуальними посвідченнями.

3. Міф: "Я можу ігнорувати вимоги щодо оновлення даних — мені за це нічого не буде"

Щонайменше, чого зараз прагне держава від зобов’язаних до служби громадян — мати про них вичерпну інформацію. Це, зокрема, було головною метою травневого закону № 3633-IX — актуалізувати дані про всіх військовозобов'язаних віком від 18 до 60 років, незалежно від їхнього місця перебування.

За останньою інформацією, яку надавали Міноборони, це зробили вже близько 65 тисяч українців, які перебувають за кордоном. А для тих, хто правила військового обліку порушує, передбачена адміністративна відповідальність. А саме штраф сумою від 17 до 25,5 тисяч гривень.

Якщо ж кошти не будуть сплачені, справа може передатися до виконавчої служби, яка може здійснити стягнення примусово.

— Наприклад, можуть накласти арешт на банківські рахунки. Якщо арешт рахунків неможливий, застосовуються інші заходи: арешт майна або інші примусові стягнення, передбачені законодавством, — пояснює "Телеграфу" юрист Роман Лихачов.

Щоправда, штрафи зазвичай накладаються на військовозобов'язаних постфактум. Тобто після того, як вони повернулися на територію України або відвідали відповідний державний орган для з’ясування обставин невиконання своїх обов’язків. Оскільки, як говорить Роман Лихачов, документальне оформлення адміністративного стягнення потребує особистої явки порушника.

— Іноді можуть застосовуватися специфічні процедури. Однак ТЦК, який розуміє обставини, навряд чи оформить штрафи без присутності людини, — зізнається юрист.

4. Міф: "Подвійне громадянство захищає мене від обов’язків військового обліку"

Україна не забороняє мати подвійне громадянство, проте не визнає його. Навіть якщо ви маєте паспорт іншої країни та в ній зараз і перебуваєте, ви все одно залишається громадянином України. А отже, зобов’язані виконувати закони України, зокрема, щодо військового обліку.

Відмова від українського громадянства не є простою процедурою і потребує офіційного оформлення. До моменту завершення цього процесу ви залишаєтесь військовозобов’язаним. Тому, оновлення даних і загальна мобілізація безпосередньо стосуються вас, як і кожного громадянина.

Нагадаємо, новостворене у грудні Міністерство національної єдності активно працює над поверненням українців додому. Використовують для цього завдання метод "позитивної мотивації". До прикладу, у 2025 році запрацює пілотний проєкт між Україною та Німеччиною, за яким українців будуть повертати в оборонну промисловість. Військовозобов'язаним пропонуватимуть роботу на українських оборонних підприємствах з гарантією захисту від можливого призову.