Підкорив радянські домівки та пережив російські ракети. Що нині з заводом, де робили легендарні телевізори "Електрон"
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 9604
"Телеграф" розповідає, як маленька львівська майстерня перетворилася на телевізійну імперію, що випускала кожен четвертий телевізор у СРСР і завойовувала Західну Європу.
Майже кожна радянська родина мала вдома телевізор з маркою "Електрон". Львівський завод став справжнім гігантом телевізійної промисловості СРСР — у 1990 році підприємство випустило понад мільйон двісті тисяч телевізорів. Важко уявити, але це була четверта частина всіх телевізорів у країні.
"Телеграф" розповідає, як маленька львівська майстерня перетворилася на флагман радянської електроніки, а потім стала ціллю для російських ракет.
Як австро-угорський офіцер випадково створив майбутню телеімперію
Завод "Електрон" має майже столітню історію. У 1918 році колишній офіцер австро-угорської армії Г. Кретс разом із партнером відкрили невелику електромеханічну майстерню на вулиці Сікстутській у Львові. Вони ремонтували автомобілі та виготовляли вуличні гасові ліхтарі.
До 1930 року майстерню перетворили в акціонерне товариство "Контакт". Підприємство мало 42 робітники і випускало електролічильники, телефонні апарати та побутову техніку. У 1938 році завод уже мав представництва у Варшаві, Кракові, Данцігу та інших містах з капіталом понад мільйон злотих.
Радянська влада в 1939 році націоналізувала підприємство. Власників Кретса та Кульбінгера заарештували, а їхня подальша доля невідома. Під німецькою окупацією завод працював у дві зміни, але під час етнічних чисток нацисти знищили всіх робітників-євреїв разом із сім'ями.
Телевізійна революція починається з Львова
Справжній прорив стався у 1957 році. Радянська влада вирішила створити у Львові потужний телевізійний завод. До міста перевели підрозділи та спеціалістів з провідних заводів Ленінграда, Москви та Олександрова. Директором призначили Степана Петровського — досвідченого господарника без вищої освіти, але з чудовими організаторськими здібностями.
2 жовтня 1957 року з конвеєра зійшов перший телевізор марки "Львів". Це була копія олександрівського телевізора "Призыв" з кінескопом розміром 43 сантиметри. Серійне виробництво розпочалося у 1958 році.
"Огонек" і "Електрон" — хіти радянських квартир
У 1961 році завод розпочав випуск двох легендарних моделей — "Огонек" з кінескопом 47 сантиметрів та "Електрон" з кінескопом 59 сантиметрів. Серійне виробництво почалося у 1963 році. Ці телевізори стали базовими для всіх заводів СРСР.
"Огонек" мав 16 радіоламп і 20 діодів, важив 25 кілограмів і коштував 328 рублів. Телевізор міг приймати програми на відстані понад 100 кілометрів за наявності зовнішньої антени. "Електрон" був більшим — важив 36 кілограмів і коштував 470 рублів. Це були величезні гроші на ті часи.
Часи, коли мати "Електрон" було як володіти Бентлі
Проте саме телевізори "Електрон" у ті часи вважались дуже класними. Це підтверджують і читачі "Телеграфу".
Читачка Галина згадала: "Хто мав такий "Електрон", то було страшне як круто, і дістати його, як і іншу техніку, було не так просто. А коли виходила з ладу антена, у відповідний роз'єм можна було вставити щось металеве, і знову працювало. Ми вставляли ножиці або спицю для в'язання. А коли на екрані з'являлись чорно-білі смужки, треба було добряче гепнути по ньому зверху або збоку, і картинка знову ставала нормальною".
А ось що розповів Ігор Тимофеєв: "В мене теж такий був телевізор. В ньому не було пульта, треба було самому ходити перемикати. Прикол був у тому, що в СРСР випускали 4-5 уніфікованих телевізорів, щоб легше було ремонтувати, але різних марок — у Львові Електрон, у Києві — Славутич, у Сімферополі теж якісь телевізори були. У Москві був Рубін, у Мінську — Горизонт. Діагональ там була приблизно 22-23 дюйми, тоді цього було досить, щоб вважати це крутим".
Справжня революція сталася у 1970 році. Львівський завод першим в СРСР розпочав серійне виробництво кольорових телевізорів "Електрон-703". Це був технологічний прорив, який вивів радянську електроніку на новий рівень.
Володимир, ще один читач "Телеграфу", розповів: "Я як наймолодший у сім'ї часто сам був пультом до цього телевізора. Тоді, пам'ятаю, вся країна дивилась "Санта Барбару" — від малого до старого, чекали кожну серію. А ще пам'ятаю, коли з'явились перші приставки, такі як "денді", батьки казали не грати більш як годину на кольорових "Електронах", бо може "сісти" кінескоп. Досі не знаю, чи він може сідати, але так казали".
Від 1966 року львівські телевізори експортували у понад 30 країн світу, включаючи Італію та Німеччину. "Електрон" став єдиною радянською маркою телеапаратури, яка продавалась у Західній Європі. Завод мав власну фірмову мережу з 450 техно-торгових центрів від Балтики до Тихого океану.
Але телевізори були лише частиною продукції. Завод виготовляв секретну військову техніку: телевізійну апаратуру для атомних крейсерів, системи наведення ракет класу "повітря-земля", лазерно-прицільні системи. На підприємстві створювали обладнання для космічних станцій "Салют", кораблів "Союз" та орбітального корабля "Буран".
Тріумф і крах радянського гіганта
1990 рік став піком успіху "Електрона". Завод випустив понад 1,2 мільйона телевізорів, з яких понад 300 тисяч експортували до інших країн. Вартість виробленої продукції становила понад 2,3 мільярда доларів — це була четверта частина всього валового продукту Львівської області.
Читач Андрій згадав: "Ми були студентами Львівської політехніки, і вечорами на 1-2 курсі ходили складати ці телевізори. Це був початок 90-х, на заводі не встигали їх складати, такий попит був".
Підприємство мало 25 тисяч працівників і фінансувало соціальні проєкти. "Електрон" будував житло для працівників у мікрорайоні Рясне, збудував водогін із підземних джерел до Львова. Завод був патроном футбольного клубу "Карпати" та власником стадіону "Дружба".
За всю історію підприємство випустило 15 мільйонів телевізорів марки "Електрон". Кожен четвертий телевізор у СРСР був львівської марки.
Антикварні скарби за 300 гривень
Сьогодні телевізори "Електрон" продаються як антикваріат на торгових майданчиках. На OLX можна знайти чорно-білі моделі за 350-500 гривень, кольорові — за 1000 гривень.
Після розпаду СРСР завод зазнав серйозних проблем. Ринок збуту звузився, економічні зв'язки розірвалися. Керівництво припинило випуск телевізорів і почало реструктуризацію.
Сьогодні "Електрон" є багатогалузевим підприємством. Завод виробляє електротранспорт — трамваї, тролейбуси, електробуси. Спільне українсько-німецьке підприємство "Електронтранс" виготовляє сучасні низькопідлогові трамваї для українських міст та на експорт.
Підприємство також випускає спеціальні автомобілі швидкої допомоги та комунальної техніки, кліматичні системи для транспорту, матеріали для електроніки. Для Великого адронного колайдера у Швейцарії завод виготовив монокристалічні матеріали детекторів.
Путінська ракета проти львівської легенди
12 липня 2025 року росіяни атакували Львів. Одна з ракет влучила в підприємство "Електрон". Внаслідок обстрілу пошкоджено фасад будівлі, вибито вікна. На фотографіях видно дим від влучань.
Завод, який колись постачав телевізори до всього СРСР і навіть до Західної Європи, став ціллю для путінських ракет. На щастя, без жертв та постраждалих.
Зараз це не просто львівська історія, а потужне підприємство з акціями під номером 1 в Україні, яке продовжує працювати, незважаючи на війну та російські обстріли. Це справжня львівська легенда, яка пережила австро-угорську, польську, радянську епохи, яка тепер протистоїть російській агресії і годує українську економіку.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, що стало з легендарним тернопільським фарворовим заводом. Порцеляну з цього підприємства колекціонували навіть президенти.